За даними дослідницького інституту GfS Bern, близько 58% громадян, що взяли участь у голосуванні, схвалили винесену на референдум «Енергетичну стратегію – 2015». Як повідомляє Neue Zürcher Zeitung, 17 кантонів проголосували "за" впровадження енергетичної реформи, у той час як «проти» лише 4. Найбільш промовистий результат засвідчили виборці кантону Во: свій голос «за» віддали 73,5% громадян.
Нова Стратегія пропонує відмовитися від спорудження нових атомних електростанцій та скоротити використання у країні традиційних джерел електроенергії, таких як газ та вугілля.
Що маємо у нас?
Україні вдалося подолати економічну депресію, викликану політичним конфліктом з Росією. Фінансові прогнози на перший квартал 2016 вперше за два роки були позитивними. Що більш важливо, тривала залежність України від імпорту російського газу подолана.
У 2015 році імпорт газу з ЄС подвоїв показники попереднього року та досяг відмітки у 10.3 млрд. куб. м. та вперше перевищив імпорт з Росії. Останній критично зменшився з 14.5 млрд. куб. м. в 2014 до 6.1 млрд. куб. м. у 2015. А в 2016 році Україна скоротила імпорт природнього газу на 32,7% (на 5 млрд. 375,6 млн. куб. м) порівняно з 2015 роком – до 11 млрд. 78,4 млн. куб. м.
В квітні 2016, новий уряд запровадив єдиний газовий тариф для споживачів та платників комунальних послуг, що було результатом виконання умов Міжнародного валютного фонду для уможливлення фінансової допомоги.
Не дивлячись на вищесказане, основні проблеми забезпечення енергією в Україні все ще залишаються невирішеними, адже енергетичний баланс країни тяжіє до природного пального та ядерної енергетики.
Не дивлячись на те, що основним аргументом дискусій про Україну в складі ЄС був газовий сектор, вугільна залежність є ще однією знаковою проблемою в країні. Вугільний сектор виробляє більше, ніж половину українських викидів CO2, продукуючи 40% первинної енергетики та 30% електроенергії.
Реформування в рамках членства України в Енергетичному співтоваристві спрямоване на подолання старих структурних проблем та глибоко вкоріненої корупції в енергетичному секторі. В рамках зобов’язань в Енергетичному співтоваристві, український уряд погодив реформу НАК «Нафтогаз України», відповідно до якої транзит та зберігання газу буде розгруповано. В той же час, низка реформ, як от нове законодавство про електроенергетику, державні НПА щодо енергетичного та комунального секторів все ще знаходяться в процесі розгляду та погодження.
Уроки Польщі
Поки в Україні говорять про енергозбереження, в Польщі перейшли до впровадження конкретних механізмів, окремі з яких могли б бути застосовані і в нашій державі. Сусідів, звісно, підганяє ЄС, який встановив „Цілі 2020”.
В Польщі був розроблений і успішно впроваджується Національний план дій з енергозбереження.
Польський план включає ряд механізмів підтримки відповідних технологій. Зокрема, одним з таких механізмів є ESCO, який передбачає, що в разі схвалення запропонованого плану енергозбереження може бути знайдена компанія для фінансування, кредит якій повертається з отриманих прибутків.
Одним з унікальних механізмів є «Екофонд». Польщі вдалося домовилася з країнами-кредитувальницями, що заборгованість буде частково реструктуризована, а гроші, які Польща має повернути, будуть спрямовані у фонд, до наглядової ради якого ввійдуть представники країн-кредиторів. Гроші з «Екофонду» використовувалися на гранти для енергозбереження: компанії могли отримати дофінансування у розмірі 30%, представники місцевого самоврядування – 50%.
Ще одним механізмом заохочення до енергозбереження є премії. Їх пропонують тим, хто робить термомодернізацію будинку. Справа у тому, що термомодернізація в будинках не завжди окупається. Тому був задіяний тривалий механізм підтримки та заохочення до її проведення. Фінансування надходить з державного бюджету Польщі. Отримати таку премію можуть власники будинків або представники ОСББ, які представлять результати енергоаудиту, вкажуть необхідні для проведення заходи, їх окупність та послідовність. Розмір заохочення становить 20% у вигляді безповоротної премії, та ще 80% в якості кредиту.
Досвід Швейцарії
Центральний пункт енергетичної реформи Швейцарії – поетапне закриття упродовж найближчих десятиріч усіх п’яти атомних електростанцій, які виробляють третину спожитої енергії. Натомість пропонують перехід на екологічні і відновлювальні джерела енергії.
Винесена на референдум «Стратегія» передбачає реалізувати пакет заходів, в результаті чого за період до 2035 року середнє енергоспоживання в країні в перерахунку на душу населення знизиться на 43% у порівнянні з показниками 2000 року.
Дефіцит передбачається компенсувати за рахунок розвитку енергетичних технологій, що спираються на поновлювані і екологічно нейтральні джерела. Ставка робиться також і на модернізацію швейцарських ГЕС.
Досвід Польщі та Швейцарії свідчить, що Україні слід більше уваги звертати на власний енергетичний сектор, уважніше слідкувати за досвідом провідних європейських країн та орієнтуватися на практичні аспекти його впровадження у нас.
Це дозволить, з одного боку, ще більше інтегруватися до європейської родини передових держав, а з іншого – суттєво вплине на економічний розвиток нашої держави.
І перші вагомі кроки вже зроблено – 11 квітня Президентом підписано Закон України «Про внесення змін до Закону України №1959-VIII «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії». Його прийняття забезпечує створення 25 тисяч нових робочих місць, сотень нових підприємств малого та середнього бізнесу, а також щорічне скорочення імпорту газу на понад 3 млрд. куб. м. та дозволить залишити у економіці держави щонайменше 575 млн. доларів на рік.
Цей документ забезпечує якісно новий, практичний, а не декларативний підхід до реформування енергосектору держави, наближаючи його,і разом з ним усіх нас, до сучасних європейських і світових стандартів.