Власть наняла лоббистов Петра Порошенко для контактов с Трампом

Скорее всего, существующей власти финансовой поддержи в США не видать.

ДЖЕЙМС Д. ДЮРСО

В ПРОБЛЕМАХ УКРАИНЫ - ВИНОВАТА УКРАИНА

"...попытки правительства Порошенко вмешиваться в выборы в США..."

Американцы не забыли Манафорта :-)

Такая статья появилась в США и она говорит о том, что американцы достаточно ясно понимают проблемы Украины.

И также ясно понимает и Дональд Трамп.

Кратко тезисы, но Вы сами можете прочесть оригинал, вдруг я где ошибся - поправляйте.

1. Власть наняла лоббистов, которые решают задачи Петра Порошенко установить контакт с Администрацией Трампа. На медицину, которая разваливается на глазах у правительства средств нет.

2. Судя по содержанию публикации, в США не только знаю, что первые лица Украины зарабатывают на войне, но и владеют информацией, какие именно предприятия осваивают доставки в которых оффшорах после этого оседают коррупционные деньги. А значит, все они под колпаком.

3. Особенно интересная история о 150 бронированных джипов на сумму 300 млн. Долларов, которые мы отказались принимать от США. Видимо потому, что китайские Грейт-волы, купленные в корпорации «Богдан», лучше американских броневичков. Доставка бы обошлась в 2000$ за 1 автомобиль. Неужели купили дешевле?

4. Автор говорит о «пятой колонне» в оборонной сфере. Очень интересно было бы узнать, о ком именно идет речь.

5. Скорее всего, существующей власти финансовой поддержи в США не видать.

Во исполнение законопроекта о языке:-)

Статья находится по ссылке ниже:

http://www.realcleardefense.com/articles/2017/01/24/ukraines_problem_is_ukraine_110686.html


Проблема України – сама Україна

Український уряд найняв лобістів з Вашингтону для залагодження проблем з Адміністрацією Трампа, а натомість краще б спробував вирішити проблеми у зовнішній політиці. Проблеми України лежать у чотирьох площинах: структурна проблема, викликана існуванням численних дублюючих одна одну організацій, що займається військовою стратегією та військовими закупівлями; відсутність єдиного стратегічного бачення щодо замовлень обладнання та постачання; «п’ята колона» проросійських чиновників; приголомшлива корупція, яка відокремила інтереси еліт від інтересів країни.

Нещодавні дослідження Корпорації Rand висвітлили недоліки в системі управління в сфері національної безпеки України. В сфері військових закупівель існує декілька дублюючих структур без чітких меж повноважень кожної з них або єдності командування. Президент, Прем’єр-міністр, Міністерство оборони, Генеральний штаб та горезвісна державна оборонна компанія «Укроборонпром» конкурують між собою та «підривають» одне одного. Кожна структура формує свій список потреб, обумовлений скоріше імпульсом, аніж стратегією, та кожна структура має окремі органи фінансового контролю, що відкриває можливості інсайдерських оборудок та корупційного продажу державної власності.

В Україні громадян тримають за дурнів: в той час, коли місцеві незаконні формування воюють за землю та свободу, українські лідери займаються схемами, власним престижем та банківськими рахунками в офшорах. Укроборонпром скандально відомий через продаж озброєння на чорному ринку, внутрішні контракти отримують заводи, що опосередковано належать Президенту Петру Порошенко, який все ще не відмовився від своїх бізнес-інтересів, як обіцяв зробити, коли обійняв посаду в 2014 році.

Та чи інакше, українські політичні лідери не витрачають час даремно, поки їхня країна «у вогні», вони зайняті розкраданням військового бюджету – майже його половини, за оцінками колишнього українського військовопосадовця високого рангу, який захотів залишитися невідомим. Вони розраховують на те, що коли решту території України захопить Росія, в них буде добре профінансований План Б.

Але проблема не тільки у корупції. Система страждає від неефективності та відсутності зобов’язань. У 2015 році, коли Україна скаржилася на вартість запасних шин та ремонтних робіт, уряд США був готовий відправити 150 військових джипів з посиленим бронезахистом, а також запчастини до них, та провести навчання кадрів, - загальною вартістю обладнання понад 300 млн. дол. США. Тим не менш, Уряд України відмовився сплатити 600 тис. дол. США витрат на транспортування.

Ситуація ускладнюється існуванням проросійської п’ятої колони. Багато вищих посадовців, в тому числі й військових, лояльні до Президента Путіна та працюють на підрив незалежності України. Для них корупція є політичним інструментом, так само, як і засобом особистого збагачення (знову План Б).

Українська політична верхівка зможе контролювати своє майбутнє тільки в тому випадку, якщо зможе переконати Сполучені Штати, що вони варті зусиль. Вони повинні провести швидкі та радикальні зміни: ліквідувати Укроборонпром, дозволити Міністерству оборони займатися управлінням та військовими закупівлями, а Генеральному штабу приймати стратегічні рішення, які зумовлять заявки на постачання. Більш того, для Президента Порошенка, Міністра оборони та Начальника Генерального штабу та їхніх заступників прийшов час поставити інтереси України вище особистих інтересів, відмовитися від посад та дозволити комусь, хто турбується про захист України здійснити заходи по зміцненню оборони.

Якщо українська влада не зупинить корупцію, свою неефективність та свою боротьбу за місце під сонцем, не стане вже, що грабувати, бо втратять країну, можливо тільки це приверне їхню увагу. Адміністрація Трампа та Сенат мають поставити реформи та прозорість умовами надання допомоги, як запропонував Рекс Тіллерсон під час процедури затвердження його кандидатури в Сенаті. Чесні українські патріоти мають використати по максимуму ці умови, відтіснити клептократів та очолити реформи.

Україна має бути здатна зберегти свою територіальну цінність та вільно обирати союзників та торгівельних партнерів. Крім того, її лідери мають показати серйозність свої намірів щодо запровадження західних стандартів управління: довести необхідність тривалої допомоги та показати, як саме ця допомога буде використана. Це буде більш ефективним, ніж нещодавні безглузді спроби уряду Порошенка пхати носа у вибори в США. Вони також мають викласти свої доводи щодо вступу до НАТО та показати, що вони готові стати відповідальним членом західного світу. Якщо вони цього не зроблять, Трамп та його радники поставляться до України, як до невдалого капіталовкладення та підуть. Натомість вони навіть можуть наполягати на розслідуванні того, що сталося зі всією американською допомогою, та її репатріації американському чи українському народу. Майбутнє України в руках українців.

Джейс Д.Дурсо – керуючий директор консалтингової компанії Corsair. Він був професійним штатним працівником Комісії з питань закриття та перегрупування військових баз (BRAC 2005) та Комісії з укладання військових контрактів в Ірані та Афганістані. Дж.Дурсо протягом 20 років проходив службу у ВМФ США. Проходив службу в Кувейті та Саудівській Аравії, також працював на посаді радника з питань цивільного транспорту Тимчасової адміністрації сил коаліції в Іраку. Також був офіцером з питань постачань на підводному човні USS SKATE.