Марш-КИДОК

Розповідь про те, як новий очільник Київської ОДА Олександр Горган та мер Березані Володимир Тимченко довели президенту, що українському війську в АТО не обійтись без їхньої волонтерської допомоги

28 жовтня, представляючи Олександра Горгана в якості нового голови Київської обласної держадміністрації, Петро Порошенко наголосив, що за два з половиною роки Україні вдалось створити практично з нуля одну з найефективніших на європейському континенті армій. «Сьогодні український воїн нагодований, одягнений, навчений та озброєний», – заявив Президент України перед аудиторією слухачів, серед яких були голови райдержадміністрацій та мери міст обласного підпорядкування. Та, незважаючи на безапеляційний тон Петра Порошенка, держслужбовці йому не повірили. І першим, хто піддав сумніву слова Президента, став… новопризначений голова Київської ОДА Олександр Горган. Не пройшло і півтора місяці перебування на посаді, як він зініціював особисту доставку гуманітарного вантажу військовим на передову. Відповідно до повідомлення на офіційному сайті Київської ОДА, ініціативу Горгана очільники РДА і мери міст Київщини «зустріли з ентузіазмом». На жаль, не інформується, чи супроводжувалася «ініціатива» Горгана наказом про те, що до матеріально-технічного забезпечення армії повинні приєднатись працівники бюджетних установ. Проте міський голова м. Березань Тимченко зрозумів «натяк» шефа саме так. Діючи за принципом «примусь його товкти, так він у ступі дно проб’є», Володимир Григорович, «нє мудрстуя лукаво», швидко знайшов спонсорів для фінансування «колони гуманітарної допомоги». Ними стали лікарі, санітарки, вчителі, вихователі дитсадків тощо. Саме вони – як найбільш заможні наші співгромадяни – повинні були «добровільно» відрахувати зі своєї зарплатні одноденний заробіток заради забезпечення урочистого «марш-кидка» обласних та місцевих чиновників на передову.

«Пацан сказал – пацан сдєлал…»

Міський голова Березані Володимир Тимченко 

2 грудня голова Київської ОДА дав відповідні доручення головам райдержадміністрацій та мерам міст Київщини, а 9 грудня міський голова Березані В. Тимченко вже підписав лист-звернення до керівників підприємств, установ та організацій міста про збір гуманітарного вантажу для 43-ої окремої артилерійської бригади, розташованої в с. Дівички:

«Просимо Вас проявити свій патріотичний обов’язок у зв’язку з організацією 23 грудня 2016 року відправки до зони проведення антитерористичної операції гуманітарної допомоги військовослужбовцям 43-ої окремої артилерійської бригади с. Дівички (43 ВА Бр в/ч В2050) підшефної частини м. Березань.

Будемо вельми вдячні за перерахований одноденний заробіток працівників очолюваної Вами установи на цільовий розрахунковий рахунок Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань» до 15.12.2016 року.

ЄДРПОУ/ДРФО 38065546; ПАТКБ Приватбанк; Код банку: 321842; р/р 26005053138759 «Приватбанк».

Завчасно вдячні за підтримку та порозуміння».

Ось так невимушено, чітко і прозоро, мер дав зрозуміти березанцям, що влада знову потребує грошей. Спочатку скидались на встановлення другого у Березані пам’ятника Т. Г. Шевченку (за влучним спостереженням О. Горгана, збір коштів можна було б охрестити «Григоровичу від Григоровича»), а у передноворічні свята терміново – до 15 грудня! – громада мала всім миром скинутися на виконання «патріотичного обов’язку». Заклик міського голови пролунав так, ніби до цього часу військовий збір із заробітку громадян України йшов на підтримку армії окупанта.

І почалося! Керівники підприємств, установ та організацій міста ледь не поперечіплювались – так поспішали вкластися у відведений мером термін. Складалися колективні заяви, народ прямо «в чергу ставав», аби напередодні новорічних свят віддати кровно зароблені. А хто не проявляв свідомість – того на «чорний список» та й на килим до начальства. Мовляв, ти що, такий-сякий, роботою не дорожиш? Та на твоє місце завтра десять прийдуть! Звісно, про це мало хто розповідає на широкий загал, більше спілкуються на кухнях та в соцмережах.

З роботою зараз несолодко. Робочих місць у Березані – катма. А втратиш роботу – будеш ходити в одних штанях чотири роки та труси раз у сім років мінятимеш, як передбачено споживчим кошиком українця. Тому неохоче, понуривши голови, але березанці вимушені були йти назустріч «проханням» влади. А тій того тільки й треба.

«Українські солдати мають відчувати підтримку та допомогу, – веде своє Олександр Горган. – Таку ж поїздку, дасть Бог, здійснимо і на Великдень. Щоб напередодні свят підняти бойовий дух наших захисників і допомогти їхній перемозі».

Так що, готуйтесь, православні, піднімати бойовий дух наших бійців. Збирайте гроші та не прив’язуйтесь до них – віддавайте легко! Ви ж не народні депутати чи високопосадовці якісь, щоб мільйонні статки дома готівкою тримати.

 Все для фронту. Все для перемоги

Аби ідея про спонсорування марш-кидка швидше опановувала маси, запустили відеорепортаж про те, як свідома частина населення «козирнула» у відповідь на заклик мера, і розмістили не де-небудь, а знову ж таки на офіційному сайті Березанської міської ради. Ось що говорили на камеру наші керівники підприємств.

Мер Володимир Тимченко трохи доклав і своїх рук…

Керівник ТОВ «Елмер» Ігор Ломака, наприклад, розповів, що у складі березанської делегації передав військовим освітлювальне обладнання. Незрозуміло, правда, коли встиг, якщо відправка гуманітарного вантажу призначалася на 23 грудня, а відеорепортаж місцеві журналісти видали нагора… 16 грудня(?!).

Директор ТОВ «Березанська суконна фабрика» Віктор Тіхонов повідомив, що «кожен працівник фабрики дав згоду перерахувати свій одноденний заробіток на рахунок, який нам видали (цільовий рахунок), 10 тис. грн».

Директор «АвтоНомія» Олег Сивак поділився з березанцями своїми міркуваннями: «В планах нашої організації долучитися до даної акції та надати всебічну допомогу військовослужбовцям, які перебувають у зоні АТО. Адже ми не перший рік цим займаємося і розуміємо, що гостра проблема в теплому спорядженні, харчах, профілактиці. Тому ми підтримуємо дану акцію і будемо максимально до неї залучатися».

Приватний підприємець Олександр Левченко повідомив, що він також долучився до «цього діла» і закликав «по можливості максимально, але по можливості, прикласти зусилля», аби «хлопцям було приємно!»

Галина Рудківська, голова Асоціації підприємців м. Березань розповіла, що разом з чоловіком перерахували одноденний заробіток своїх працівників та ще й хочуть допомогти бійцям продуктами харчування…

Приватний підприємець Андрій Хоменко виявився білою вороною і рубонув правду-матку: він категорично проти перерахування одноденного заробітку працівників підприємств, установ та підприємств міста, тому що люди виконали свій обов’язок перед державою, сплативши військовий збір. Народ і так обклали податками з усіх боків.

Серед працівників бюджетної сфери звістка про те, що, окрім обов’язкового відрахування військового збору у розмірі 1,5 % загального місячного оподаткованого доходу платника податку, доведеться у добровільно-примусовому порядку перераховувати ще й одноденний заробіток на спорядження гуманітарного вантажу, особливої радості не викликала. Журналісти (бо «кишенькові», на жаль, не наважились зайти у бюджетні установи та поцікавитись, що думають люди стосовно прохання мера «проявити свій патріотичний обов’язок». Не пішли вони й до кабінету міського голови Володимира Тимченка та не задали йому подібного питання та, водночас, не поцікавились, а в чиїх магазинах в кінцевому результаті опиняться «зібрані» гроші?

А як сприймають ініціативу влади «допомогти нужденним» самі бійці 43-ї окремої артилерійської бригади і наскільки вони бідують? У пошуках відповіді на це питання у Фейсбуці розгорнулася ціла дискусія.

Наталя Кириленко: «Ну і хто там рвав на тілі сорочку, обзиваючи мене «совком»? Де ви, поборники нової України, ті, котрі борються з залишками «комуністичного мислення» методом перевішування табличок з назвами вулиць та встановленням ще одного пам’ятника Кобзарю на старих похованнях? Вас вже можна привітати з перемогою? Побороли гідру тоталітаризму, яка робила з людини слухняну маріонетку та позбавляла її можливості приймати самостійні рішення? Тоді поясніть мені, будьте ласкаві, що це за рознарядки працівникам бюджетних установ про добровільно-примусове перерахування одноденного заробітку на допомогу бійцям АТО, які надходять з нашої Березанської міської ради, бо не чула новини про те, що березанська місцева влада перетворилася на Волонтерський центр. Та й саме поняття «волонтерство» в перекладі з латини означає «добровільний». Підкреслюю ДОБРОВІЛЬНИЙ, а не ПРИМУСОВИЙ, А що робите ви? Під список зобов’язуєте віддавати крихти заробленого? І коли? Перед новорічними святами, коли кожна родина намагається зібрати кошти на придбання подарунків своїм рідним. Тільки не потрібно зараз мені розповідати, що захищають незалежність держави не чужі для нас люди, не треба звинувачень у сепаратизмі, ідіотизмі та ще у всякому «ізмі». Все це я чула від вас неодноразово і давно не придаю цьому ніякого значення. Ви мені просто дохідливо поясніть, з яким почуттям прийматимуть таку допомогу бійці, коли зрозуміють, що у людей відбирали копійки під примусом. З кожного працівника, з кожного пенсіонера відраховують військовий збір. Військо має утримувати ДЕРЖАВА, а не обідраний до нитки народ».

Володя Науменко: «…людям вже плакати хочеться від такої наглості і суцільної брехні. Я дізнавався – так от 43-тя окрема бригада, на даний час відведена на 100 км від лінії фронту, і в бойових діях участі не бере. І взагалі, в них там усе добре, і зарплатня вчасно і тепло й ситно. Чи 43-тя окрема бригада – це шифровка в голови така?..»

Наталья Давыдова: «…Кто этот человек, словам которого все должны поверить? Он имеет право делать заявления от лица военного формирования?»

«…Кто этот человек, дающий информацию, и кто подтверждает его информацию? Почему этой информации должна верить общественность».

Наталя Кириленко: «…А что изменится, если вы узнаете, кто этот человек, если вы участников обсуждения именуете «клоунами»? Информация этого человека подтвердилась. Не нуждается 43-я артиллерийская бригада в такой помощи. И никто из солдат такого принудительного сбора средств не одобрит. Власть, обирающая солдатских матерей, сестер, братьев, сродни мародерам. Народ помогает армии оплатой налогов. Все. Больше никто никому не должен».

Андрій Петренко: «Да, від перерахування одноденного заробітку народ не збідніє. А хлопцям, які в окопах, неабияка допомога…»

«…Ізраїльтяни віддають половину місячної зарплати на армію і не ниють, як дехто…»

Роман Миколець: «Шановний, якщо б ви заплатили за комуналку 2000 грн. iз з/п 4000 грн., маючи двох дiтей, то ви б не говорили такого!!»

(З повною версією обговорення можете ознайомитись на сторінці Фейсбуку в спільноті «Березанську владу під контроль громади»).

То як живуть бійці 43-ої окремої артилерійської бригади, яким, на думку місцевих чиновників, потрібна допомога? В оголошенні Березанського міського військкомату, розміщеного на сайті Березанської міськради, йдеться про те, що 43-тя окрема артилерійська бригада перебуває в с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області. Відстань між м. Березань та с. Дівички – 53 км. Сім’ї військових проживають у п’ятиповерхових будинках, військове містечко має розвинену інфраструктуру, регулярне автобусне сполучення, малеча тут відвідує дитячий садочок, учнів возить до школи автобус. Грошове забезпечення контрактників гарантовано стабільне: солдатські посади 7098-7600 грн./місяць, сержантські посади – від 8500 грн., командир взводу – від 9083 грн., командир батальйону – від 12084 грн. Крім того – допомога на оздоровлення, підйомні, матеріальна допомога для вирішення соціальних питань тощо, одноразова допомога від Міноборони; одноразова допомога від Київської ОДА (7 мінімальних зарплат) при підписання контракту з 1 листопада 2016 року, відповідно до комплексної програми підтримки сім’ї та забезпечення прав дітей Київської області; 10 000 грн. допомоги від Березанської міської ради Київської області.

Військовослужбовці отримують якісне безкоштовне медичне обслуговування та безкоштовні обіди. У вільний від роботи час контрактники вільно пересуваються за межами військової частини.

Як ми не старалися, не змогли знайти в повідомленні навіть натяку на погане матеріальне забезпечення військовиків. Та й у листі-зверненні міського голови нема жодного слова про те, коли Березанська міська рада отримала сигнал «SOS» від 43-ої окремої артилерійської бригади. Між тим, відповідно до ст. 3 Закону України «Про гуманітарну допомогу», підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання.

Взагалі, відправка «гуманітарного вантажу» змушує добряче почухати потилицю. «Як передбачається, 23 грудня колона гуманітарної допомоги від кожного району Київщини вирушить до Дніпра, звідки голови РДА доставлять зібрану допомогу у військові частини зони АТО, – повідомляє офіційний сайт Київської ОДА. – Основу вантажу складуть найнеобхідніші на фронті речі – дизель-генератори, запчастини до автомобілів, утеплення для бліндажів, утеплені спальники, сокири тощо. Поїдуть на передову також і вітальні листівки від учнів Київщини».

Повернемося до оголошення Березанського міського військового комісаріату: «43-тя окрема артилерійська бригада знаходиться в с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області. Відстань між м. Березань та с. Дівички – 53 км». Вловили в чому суть справи? Колона з гуманітарним вантажем, очолювана головою Київської ОДА, у супроводі голів райдержадміністрацій та мерів міст обласного підпорядкування Київщини, прямує у Дніпро на передову, щоб вже звідти В. Тимченко доправив частину вантажу в Дівички…

Це ж яку світлу голову треба мати, аби скласти такий гарний маршрут! А додуматись зібрати все керівництво Київської області в одному місці на передовій?! Та хіба ж можна піддавати такому ризику увесь «мізковий центр» Київщини?! Може, це диверсія? Чи втілення у життя чергового етапу плану «Шатун»: накрити всіх скопом та й «обезголовити» пристоличний регіон?

Поїхали у сусідній Переяслав-Хмельницький через… Донбас, як колись казали, «як той дурень поїхав у Москву через Владивосток»

Е, ні! Думається тут справа в іншому: з’їздять так разів кілька наші керівники «на передову», відконвоюють зідране з народу «нагодованим, одягненим, обутим та навченим бійцям однієї з найефективніших армій Європи», і… отримають посвідчення учасників бойових дій. Бо життям ризикували! Нє?

Гра в піжмурки

Досить дикою видається та обставина, що збирати гроші на спорядження гуманітарного вантажу взялася місцева влада, якій, відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», це заборонено: «Особи, які перебувають на державній або іншій публічній службі та особи, які діють від імені осіб, які перебувають на державній або іншій публічній службі, не мають права здійснювати публічний збір благодійних пожертв».

А куди ж березанцям пропонують перераховувати кошти? На цільовий рахунок Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань». Чому обрано саме цю благодійну організацію? У телефонній розмові з Наталією Кириленко керівник благодійної організації Алла Новікова повідомила, що «Фонд громади м. Березань» обрали, бо знають: «я не дам красти, а наша організація займає по рівню прозорості наступне за Фондом братів Кличків місце».Коли благодійна організація працює прозоро, то це, звісно, добре. Але, якщо дотримуватися букви закону, то березанська місцева влада мала б співпрацювати з тими благодійними організаціями, які внесені до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги в установленому Кабміном порядку. А Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань» у ньому немає… Та й стосовно прозорості роботи фонду також є запитання, адже на сайті БО «Фонд громади м. Березань» не тільки відсутній річний звіт за 2015 рік, але немає жодного слова про збір гуманітарної допомоги, як і повідомлень про надходження коштів від підприємств, установ та організацій, які були перераховані на цільовий рахунок Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань», зазначений у листі-зверненні за підписом міського голови.

Так-так, саме під камери глава Київської ОДА О. Горган робить власний піар для здобуття чергової сходинки по кар’єрній драбині

Замість післямови

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що Міністерство оборони України станом на 19 грудня не використало близько 4 млрд. грн. з 21,5 млрд. грн., виділених на матеріально-технічне забезпечення Збройних Сил України.

Між тим, 23 грудня, як і планувалося, «гуманітарний вантаж», в супроводі «чиновників-волонтерів» Київщини вирушив у напрямку Дніпра. Як зауважив голова Київської облдержадміністрації Олександр Горган, жодної копійки бюджетних коштів на закупівлю необхідних речей не було потрачено…

Джерело: http://n-v.com.ua/marsh-kidok/