Руслан Демчак про протиріччя розгляду законопроекту про деривативи

Однією з ТОП-тем минулого тижня в інвестиційному співтоваристві було голосування (точніше, не голосування) за дискусійний законопроект з умовною назвою про деривативи.

Однією з ТОП-тем минулого тижня в інвестиційному співтоваристві було голосування (точніше, не голосування) за дискусійний законопроект з умовною назвою про деривативи. Поговорюють, що завдяки ряду домовленостей (чи через них?) законодавчий акт так і не було внесено до сесійної зали. Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності, член партії «Блок Петра Порошенка» пан Руслан Демчак в інтерв’ю StockWorld.com.ua розповів про своє бачення суперечливих моментів самого документу та роботи над ним.

StockWorld.com.ua: Пане Руслане, минулого тижня Верховна Рада мала розглянути законопроект про регульовані ринки і деривативи (№ 3498), досить гучний та резонансний для вітчизняного фондового ринку. Здавалось, що він буде прийнятий ще влітку, але його ледь не в останню мить виключили з порядку денного. На ринку панує думка, що це через те, що декларований напрям документу не відповідає його змісту – деривативи там на другому місці, а насправді законопроект мав би назватись про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку та розширення її повноважень...

Руслан Демчак:  Дійсно, багато хто закидає, що назва законопроекту не відповідає широкому спектру сфер регулювання, передбаченого документом. Вважаю, ключовим є не назва, а те, щоб прийняття законопроекту вело ринок до цілей, поставлених законодавцями, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку як регулятором, і, врешті-решт, привело до реформування ринку капіталу.

Якщо цей законопроект наближає нас до мети стосовно посилення незалежності регулятора хоча б на один крок із десяти необхідних, нічого страшного в тому немає. Законопроект є комплексним, він зачіпає дуже багато напрямів і несе в собі зміни до порядку 40 нормативних актів, тому, зрозуміло, що все це неможливо вмістити в його назву. 

SW: Але справа не лише в назві та її відповідності. Більше ринок цікавить питання розширення повноважень регулятора – ключові учасники та навіть Ваші колеги-депутати виступають проти того. Або ж готові обговорювати це лише разом із підвищенням відповідальності Комісії.

РД: Я згоден, багато говорять про відповідальність НКЦПФР, яка має бути запаралелена із посиленням спроможності і незалежності. В цьому аспекті парламентарі прислухались до думки учасників ринку, і до другого читання ми виносили зміни в документі, які передбачали позбавлення статусу держслужбовців для комісіонерів. Це забезпечило б можливість регулятору надавати учасникам ринку платні послуги, підвищити заробітні плати працівникам, розширити штат за рахунок залучення фахівців, ладних змінити регулятор з метою подальшого поступу. Давайте дивитись правді у вічі: наразі багато хто зі спеціалістів у НКЦПФР працює на волонтерських засадах. І після прийняття закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ми в Парламенті вирішили уніфікувати підходи до регуляторів, незважаючи на те, що вони працюють у різних галузях. Таким чином, тільки Члени НКЦПФР не будуть державними службовцями, вони будуть нести колегіальну відповідальність, а рядові працівники НКЦПФР залишаються державними службовцями.

SW: Існує думка, що ресурсів регулятора не вистачить за умови розширення сфер повноважень і надання додаткових функцій, зважаючи на те, що законопроект передбачає регулювання товарних ринків.  

РД: Я впевнений, що Комісія впорається, її Члени та ключові фахівці є висококласними спеціалістами, незважаючи на те, що, повторюю, багато хто працює не за зарплату, а за ідею. За те, щоб змінити ринок капіталу. Ні, скоріше, створити його.

І наголошу на деяких моментах стосовно розширення повноважень та галузей впливу. Сфера регулювання НКЦПФР охоплюватиме не товарні ринки, а їх операторів, тобто біржі, встановлюючи єдині стандарти, нормативи для їхньої роботи – валютних, фондових, товарних майданчиків. Аби операції з похідними інструментами здійснювались за єдиними правилами. Я переконаний, що це правильно – те, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку регулюватиме роботу усіх бірж, зараз правильно вживати – операторів регульованого ринку.

SW: Ваша колега-парламентар, пані Олена Сотник з об’єднання «Самопоміч» в інтерв’ю нашому виданні зазначила, що до другого читання його було винесено всупереч існуючому регламенту. Будь ласка, прокоментуйте.

РД: Це не відповідає дійсності. Готуючи проект закону до другого читання, ми внесли в документ побажання від учасників ринку. Розуміючи всю важливість законопроекту і прагнучи не «завалити» його в залі голосування, ми ще раз звірили законопроект із вимогами депутатів-опонентів та учасниками ринку і на засіданні Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності прийняли рішення доопрацювати його до другого читання, надавши додаткову таблицю. До речі, це цілком відповідає ч. 2 ст. 118 Регламенту ВРУ. І всі претензії щодо цього є не більш, аніж інструмент протидії. В той час, коли ми маємо бути сконцентровані на задачі прийняти законопроект, а не втілювати за ширмою дотримання  бюрократичних процедур своїх політичних забаганок.   

https://www.stockworld.com.ua/