Децентралізація: безвідповідальна реформа влади

Через хронічний популізм Уряду та дефіцит фінансування основна реформа місцевого самоврядування в наступному році може зупинитися.

Децентралізація сьогодні нагадує айсберг. Верхня його частина - суцільно переможні реляції влади про зростання доходів місцевих бюджетів. Перші особи країни називають різні цифри: з їх заяв випливає, що доходи місцевих бюджетів в 2016 році зросли на 43-48%. Влада називає реформу децентралізації успішною, не звертаючи уваги на такі «дрібниці», як недофінансування ПТУ або пільгового проїзду в транспорті. Зусиллями провладних піарників в ЗМІ поширюється інформація, що місцеві бюджети просто завалені грошима. Якщо ж подивитися на підводну частину айсберга та звернутися до статистики, виявиться: твердження про зростання реальних доходів місцевих бюджетів справедливі лише частково.

Фінансова децентралізація в Україні розпочалася в 2014 році, тому цілком логічно буде порівнювати її досягнення з показниками місцевих бюджетів на кінець 2013 року. Отже, в 2016 році реальні (з урахуванням інфляції) доходи місцевих бюджетів, у порівнянні з 2013 роком, збільшилися на 32,1%. Якщо ж порівняти прогнозний показник доходів місцевих бюджетів в 2017 році з аналогічним показником 2013-го року, то матимемо реальне збільшення на 62,9%.

Однак, якщо оцінити реальні доходи в доларовому еквіваленті, то вийде наступна картина: 2013 рік - 12,3 млрд. доларів, 2016 рік (прогноз) - 5,0 млрд. доларів, 2017 рік (прогноз) - 5,9 млрд. доларів . Отже, в даному вимірі реальні доходи місцевих бюджетів в 2016 році є меншими, ніж в 2013-му на 59,3%, а в 2017-му – будуть менше на 52,0%. Виходить, що в гривні місцеві бюджети зросли, а в доларах майже на стільки ж збідніли.

Цікавою є також динаміка частки доходів місцевого бюджету (без урахування трансфертів) в структурі доходів зведеного бюджету. В базовому для порівняння 2013 році цей показник становив 23,4%, в 2016 році він прогнозується на рівні 19,7%, а в 2017-м - 19,9%. Така картина суперечить самій суті фінансової децентралізації, яка передбачає, напроти, зростання питомої ваги місцевих бюджетів в структурі зведеного. Простіше кажучи, за три роки децентралізації фінансові ресурси центральної влади зросли більше, ніж ресурси місцевої влади. Отже, вплив Києва, незважаючи на обіцянки, не тільки не зменшився, а навпаки зріс.

Але найважливіше інше – наскільки зросли зобов'язання місцевих бюджетів за видатками. В цьому році сума додаткових зобов'язань перевищила суму доходів. Саме тому без фінансування в регіонах опинилися ПТУ, а в школах постійно не вистачало підручників і грошей на харчування учнів молодших класів. Крім того, у поточному році через брак коштів місцева влада була не в змозі фінансувати пільговий проїзд для соціально незахищених категорій громадян.

Радикальна партія пропонує уряду зробити роботу над помилками і припинити перекладати на регіони додаткові витрати, не компенсовані додатковими джерелами доходів. Згідно проекту державного бюджету на 2017 рік, таких витрат нараховується близько 47,9 млрд. грн. Зокрема, за рахунок місцевих бюджетів передбачається профінансувати витрати на енергоносії для закладів освіти (10 млрд. грн) і охорони здоров'я (7,0 млрд. грн). Крім того, місцевій владі буде необхідно вишукати 9,2 млрд. грн на зарплату непедагогічного персоналу в навчальних закладах. Якщо гроші не будуть знайдені, швидше за все школи, ПТУ і інститути в наступному році вдадуться до старого випробуваного методу оптимізації штату. Простіше кажучи, звільнятимуть бібліотекарів, кухарів, прибиральниць тощо. Після непрацюючих ПТУ у 2016-му, новим символом децентралізації наступного року можуть стати школи без світла, тепла, персоналу, шкільних обідів і прибирання приміщень.

До всього іншого, місцеві органи влади залишилися один на один з необхідністю забезпечити фінансування пільгового проїзду пенсіонерів, дітей та учасників війни, ветеранів праці, чорнобильців та ін. Грошей на це в наступному бюджетному році потрібно 2,2 млрд. грн.

 У підсумку, наміри заощадити можуть обійтися влади занадто дорогою ціною, адже за рішенням судів доведеться не тільки відновити порушені права громадян, але і виплатити їм компенсацію за моральну шкоду.

Не зовсім зрозуміло, як автори проекту бюджету на 2017 рік могли забути компенсувати місцевим бюджетом 1,1 млрд. грн різниці в тарифах на електроенергію, яка йде на зовнішнє освітлення населених пунктів. Різниця виникла внаслідок рішення НКРЕ про підвищення тарифів в 2,5 рази. Щоб не залишити міста та села без світла, місцевій владі доведеться  шукати кошти на цю статтю витрат.

Крім усього, в якості «перехідного червоного прапора» місцевій владі дісталися зобов'язання розрахуватися по заборгованості, що виникла через різницю тарифів минулих років (7,3 млрд. грн), а також по піні і штрафам, які НАК «Нафтогаз України» наклав місцеві на комунальні підприємства (11 млрд. грн). Швидше за все, ці борги не будуть погашені, а навпаки, зростуть за підсумками 2017 року.

Звичайно, влада може заперечити, що всі незабезпечені доходами витрати при необхідності будуть компенсувати за рахунок закладеної дотації місцевим бюджетам в сумі 14,9 млрд. грн. Однак необхідно прийняти до уваги, що ця дотація надається тільки обласним і районним бюджетам, в той час, як основна маса послуг надається місцевою владою в містах і селах. Втім, ця диспропорція тільки на перший погляд може здатися випадковою помилкою. Швидше за все, це стане своєрідним повідцем для мерій і селищних рад, щоб ті ставали більш поступливими при вирішенні питань, необхідних Києву. Така собі, скромна чарівність децентралізації.

Отже, в парламенті нам доведеться чимало поборотися за те, щоб реальні досягнення децентралізації не перетворилися на бутафорію.