Кому на лаву, якщо підозрюється генпрокурор?

Коли коти чубляться, миші-гризуни влаштовують бал...

                Якщо керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький публічно стверджує (про це читайте тут), що генеральний прокурор саботує, тобто покриває притягнення до кримінальної відповідальності суддю хабарника з Харкова, корупціонера, то хто тоді є насправді пан Луценко? Напевне ж, і сам хабарник, корупціонер? Ви ж не повірите, до прикладу, що такий чесний і безкомпромісний кум глави держави підлаковує злісного здирника, особистого довірителя славнозвісного п. Кернеса просто за гарні очі. Чи не так? Там, де цей екстравагантний діяч вертиться, завжди шелестять зелені. Це аксіома, і в її тенета так ганебно, либонь, потрапив Юрій Віталійович.  А я-яй!

         Що ж далі? А далі тупик. Якщо пан Луценко визнає, що все це є чистісінька правда, то який він тоді борець з законністю і правопорядком? Потрібно складати повноваження й манатки на Різницькій, а НАБУ повинно оголосити нинішньому ген. прокурору  підозру… Позаяк, заява від керівника САПу гола, як бубон, але гостра, як бритва. І як тоді бути з «карт-бланшем від глави держави», яким ще не так давно вихвалявся пан Луценко? Так безславно провалив його. Виявляється, є для Ю.В. недоторканні, є. І вони такі ж мерзотні, як суддя-хабарник від Гепи… А я-яй!

         (У дужках зазначу, що в правовій державі, якщо по великому рахунку, то для ген. прокурора карт-бланш має давати лише його величність закон – Основний закон держави. Якщо йому збоку дають ще карт-бланші куми, то це пастух, а не головна людина з дотримання законності в державі. Чи не так?

         Пан Луценко уже раз доводив (винен чи не винен – не в тому суть), що він ніколи не здається. З іншого боку, хто повірить у те, що пан Холодницький щось перебільшує. Він, гадаю, добре знав, заявляючи ПУБЛІЧНУ підозру своєму начебто формальному начальнику (а це, до речі, жахливе недопрацювання ВР, що так криво виписано закон про САП), на що йде, що з такими речами не жартують. Тут уже слова назад не забереш. Не вибачишся. А опонент теж не може їх пропустити без уваги, бо ж є в цій грі і третій зацікавлений, і в нього дуже добре прочищені й нашорошені вуха! – суспільство, казати б, народ. Якому вже гірше пареної редьки набридли злодії, корупціонери при владі, а ще більше ті, хто їх покриває. І як ви гадаєте, кому  народ у цій ситуації наш люд більше повірить – Холодницькому чи Луценку?  А, можливо, самому судді-корупціонеру, або ж панові Кернесу?