Ліквідація «Кримського федерального округу» означає, що Росія завершила імітацію самоврядності півострова, а його «особлива місія» скасована.
Ліквідація так званого «Кримського федерального округу»
фактично анексованої АР Крим, відповідно до указу російського президента,
підводить риску під сподіваннями тих «оптимістів», які вірили, що Крим у складі
Росії матиме особливе значення і пріоритетну перспективу розвитку. Сталося
навпаки.
Вперед у минуле
62 роки тому Крим передали Україні через економічну
нездатність півострова виживати самостійно. Економіка півострова тоді була
знекровлена після депортації сталінським режимом кримських татар та проведення
ризикованої міграції та економічної політики. Лише завдяки підтримці з материка
Крим фактично вдалося врятувати від повного економічного занепаду. Завдяки праці
сотень тисяч українців він став цілісним економічним комплексом.
Коли російські війська в 2014 році окупували півострів,
історія була «відмотана» на 62 роки назад. Адже без дніпровської води не
розвивається сільське господарство. Без української електроенергії деградувала
інфраструктура, погіршилась якість життя всіх кримчан. Рекреаційно-економічні
ресурси занепали. Будь-які інвестиції стали неможливими через реакцію світової
спільноти на першу після Другої світової війни анексію, яка руйнує всю систему
міжнародної безпеки. Крим фактично перетворився на економічне гетто, де будується
військова база і процвітають тренди нео-сталінської епохи щодо прав і свобод
людини.
Якщо для світу Крим став «півостровом страху», для РФ
анексія півострова мала символічне значення «відродження величі». Проте символізм
за два роки окупації руйнується соціально-економічними та геополітичними реаліями.
Подавати дотаційний Крим як «перлину геополітичних перемог» Кремлю все
складніше. Не та атмосфера і не ті фінансові умови. Півострів перетворюють на
військову базу для контролю над Чорноморським регіоном і форпост для впливу на
Південь України. Програють, як завше, самі кримчани.
Місцева окупаційна адміністрація зробила все, щоб нажитися
на «російській весні», плодячи корупцію. Вочевидь, ситуація на півострові
виходить з-під контролю. Тому влада РФ мусила вдатися до «закручування гайок».
Кримські колаборанти у російській владі тепер підпорядковані «столиці в
Ростові». Тепер кримчани, які завжди говорили, що Крим не чують, існують в
одному просторі з мешканцями Калмикії та Астраханської області.
У такий спосіб російська влада також намагатиметься обійти
економічні санкції з боку країн ЄС, США проти РФ, які були безстроково введенні
стосовно анексованої української землі. Але навряд чи цей сценарій спрацює,
адже вкрадене залишається таким, навіть якщо його перенесено до іншої географічної
шафи.
Ця «рокіровка» не врятує економічну ситуацію в Криму, який
без підтримки материкової України мало життєздатний. Йдеться радше про те, щоб
поставити його під пряме керівництво російських чиновників і «оптимізувати» витрати.
Можливо, спробують іще нажитися на екстенсивному
використанні ресурсів. Саме цій меті присвячена інвентаризація сільгоспземель,
про яку заявляють у профільному «міністерстві» півострова. Але таке
«господарювання» буде мало відрізнятися від господарювання часів Другої
світової, коли забиралось зерно і навіть землю вивозили. Те ж саме спробують
зробити з Кримом. Тільки тут немає чорноземів. Тому півострів і надалі
залишиться валізою без ручки, яка натирає мозолі Кремлю.
«Подяка» зрадникам
Останні події стали моментом істини для кримських
колаборантів, які «управляють» півостровом абсолютно номінально. Вся «команда»
так званого прем’єра Криму Сергія Аксьонова вже тривалий час нічого не вирішує,
у міністерствах - російські міністри. Вкрадені земельні ресурси «дерибаняться»
під наглядом російських «консультантів». Відставка губернатора Севастополя Сергія
Міняйла і його почесне заслання на роботу в Сибірський округ означає, що
рахуватися з такими діячами ніхто не збирається.
Крім кадрових чисток, у Криму розпочато і велику інвентаризацію
нерухомості. Від початку окупації півострова знесено понад 2000 об’єктів. З 1
вересня ще 800 кав’ярень, готелів та будинків на південному узбережжі мають
знести. Цілком імовірно, що територію, де працювали місцеві підприємці,
«розчищають» для великого російського бізнесу.
Висновки для України
Позбавлення Криму особливого статусу в складі РФ поглибить
розчарування тих місцевих мешканців, які пов’язували великі надії з «російською
весною». Розвинутий Крим і його туристичний потенціал потрібен саме Україні. Нащо
розвинутий туризм на військовій базі?! Адже майже 80 % відпочиваючих у
доокупаційний період приїздили саме з материкової України.
Україна має задіяти економічні й політичні інструменти для
того, щоб Крим знову став її частиною. На українській території повинен бути
створений уряд і парламент Криму, а також інші органи влади, легітимність яких
буде однозначною. Це допоможе активніше відстоювати питання Криму на
міжнародній арені. Саме таку політику свого часу обрала Хорватія, яка, зрештою,
повернула свої території.
Поки ж ця територія окупована, вона має перебувати у повній
економічній блокаді. З України не повинна постачатися вода, електроенергія,
продукти, інші товари, адже все це тією чи іншою мірою працює на посилення
російського військового угруповання в Криму. Ми маємо всіляко підтримувати
наших громадян, які живуть на окупованій території.
Маємо піднімати питання про посилення санкцій у відповідь на
порушення прав людини і права власності. У тому числі – поширення санкцій і на «Південний
округ». Україні слід зміцнювати економіку і проводити реформи, щоб бути готовою
до повернення Криму.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.