Тарифи на житлово-комунальні послуги: як бути далі?
06 липня 2016, 11:51
Власник сторінки
Общественный деятель, юрист
Вже довгий час українці стикаються з проблемною підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
І якщо ще приблизно років 5 тому їх підвищення хоч і викликало негатив у населення, та все ще було допустимим, то теперішні цифри за газ, тепло, воду та електроенергію вилазять за будь-які рамки здорового глузду. Вже не говорячи про те, що наразі йдуть переговори про оновлення умов співпраці з МВФ задля отримання чергових траншів, серед яких знову фігурує зростання рівня тарифів.
Такі кроки просто ставлять вагому частину українців за поріг бідності, спустошуючи їх споживчий кошик. Абсолютно абсурдною є ситуація, коли середньостатистичний українець повинен платити більше 30% свого доходу тільки за комунальні послуги? А багатьом необхідно платити ще і за оренду житла, яке також далеко не завжди є доступним, особливо в столиці та великих містах. Чи задумується влада про те, які мізерні кошти після цих витрат залишається на придбання товарів першої необхідності: продуктів харчування, одягу, медикаментів у разі необхідності тощо. Мовчимо вже за відпочинок, який необхідний кожному мінімум раз на рік. Без можливості забезпечити ці потреби життя багатьох українців поступово перетворюється на виживання.
Питання якості послуг, особливо щодо постачання води, взагалі варте окремої уваги, адже навіть близько не відповідає потребам сучасності.
Аналізуючи ситуацію, формується враження, що формула для розрахунку тарифу містить ряд додаткових складових, які були додані далеко не для підвищення ефективності галузі. Да і те, що знайти реальну формулу з економічним обґрунтуванням є завданням не з простих – ще одне підтвердження її непрозорості.
Тим не менше, усім нам відомо, що питання неспроможності оплати послуг ЖКГ значною частиною українського населення влада почала і далі планує вирішувати шляхом нарахування субсидій. Відповідно, окремо взята сім’я, сукупний дохід якої на одного члена відповідає критеріям нарахування субсидії, буде отримувати, так би мовити, знижку на оплату комунальних послуг. Враховуючи те, що номінальні доходи українців сьогодні майже не ростуть, а реальні тим більше, з черговим підвищенням тарифів матимемо ситуацію, коли близько половини наших громадян отримуватимуть субсидії. Це говорить лише про безглуздість тарифної та соціальної політики загалом.
Ну гаразд, встановили шалені тарифи та надали субсидії половині населення. Що далі? Чи будуть використовуватись кошти, акумулюванні в цій сфері для покращення ситуації: для модернізації комунікацій, встановлення енергоефективного обладнання тощо? У нас як були втрати при доведенні тепла до осель на рівні 30% або навіть більше, так і, скоріше за все, залишаться, гарячу воду гарячою можна назвати з великим авансом, якість «питної» води з-під крану не відповідає ніяким стандартам. От і виникає логічне запитання: за що платять українці і куди йдуть відповідні державні фінансові ресурси?
Враховуючи викладене, керівництву держави необхідно переглянути по суті провальну політику у даній сфері, запровадити усім зрозумілі та прозорі формули розрахунку тарифів, наприклад, по такому принципу «собівартість+податки+рентабельність (суто для забезпечення модернізації)» та забезпечити справжній, а не формальний контроль за використанням цих коштів підприємствами та організаціями сфери ЖКГ.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.