ЛГБТ та олігархат : перспективи "медового місяцю".

Поліцейські з полку «Київ» публічно заявили про відмову охороняти гей-парад запланований на 12 червня. Але надзвичайно цікавою є їх мотивація….

Поліцейські з полку «Київ» публічно заявили про відмову охороняти гей-парад запланований на 12 червня. Але надзвичайно цікавою є їх мотивація….

«Не поліція мала б займатися організаторами гей-параду, а СБУ, оскільки саме їхні дії спричиняють конфлікт всередині суспільства під час війни на сході України, робить потрібну Кремлю картинку», — йшлося у прес-релізі правоохоронців, де вони закликають «поважати мораль та християнські цінності, охороняти суспільний порядок, не протидіяти патріотам»:заявив Олексій Середюк  представник «Союза ветеранів АТО» .

 Олексій Середюк назвав організаторів Маршу рівності «змовники, вороги, які плетуть змову проти Української держави, ті, що здали Донбас, ті, хто здали Крим, ті, хто здадуть Лівобережну Україну і ті, хто зараз репресують націоналістів».

«Це наша влада, вона хоче показати перед Європою, що вона готова на все і для того, щоб це показати, вона має показати саме таке, найгірше — це гей-парад. Ті, хто згодні проводити гей-парад і пресувати своїх громадян — готові на все. Після цього вони розраховують на якісь дивіденди від Європи» — розказав він.

Інспектор полку «Київ» Андрій Ватолкін, який каже, що вже подав рапорт на звільнення, вважає, що гей-парад — це найгірше, що є в Європі.

«Всі розуміють, що справа не в рівності, справа не в єдності, а справа в тому, щоб провести в Україні гей-парад, в тому, щоб змусити його захищати співробітників поліції. Тому що якщо сьогодні співробітник поліції піде охороняти гей-парад, то завтра він піде захищати Порошенка під час наступного Майдану».

Отже, представники поліції незадоволені ситуацією фактично озвучили , що головна проблема не просто в несимпатичних їм меншинах , а в тому ,що вони не хочуть йти проти власного народу.

Українське суспільство вкрай нетолерантно ставиться до одностатевих стосунків. Опитування НБН, проведене серед інтернет-аудиторії протягом вересня, показало, що 42% людей, що взяли участь у голосуванні, не підтримують ідею легалізації гомосексуальних шлюбів в Україні, а ще 39% взагалі вважають за необхідне, за прикладом Росії, ввести закон про заборону пропаганди гомосексуалізму.

Також, згідно з опитуванням, проведеним Pew Global Attitude Project,80% громадян в Україні виступають проти будь-яких сексуальних відносин між людьми однієї статі.

Безумовно є меншина . яка підтримує прагнення гей-активістів але не варто забувати ,що вона не дуже велика. Якась частина населення , наприклад , підтримувала прагнення Януковича залишатись при владі але це не відміняє того ,що повалення його режиму відповідало принципам народного суверенітету.

Не треба забувати ,що не існує ніякої абстрактної «держави». За влучним виразом Маргарет Тетчер : «не існує державних коштів – є кошти платників податків». Держава це інструмент реалізації влади народом , а воля народу визначається (згідно з діючими на даний момент принципами) волею його більшості. Безумовно з цим принципом можна не погоджуватись але це буде абстрактною дискусією з політичної філософії, оскільки вся діюча політична система побудована саме на ньому.

Суспільна гармонія передбачає певні компроміси і саме такий компроміс по відношенню до прав гомосексуалістів зараз діє. В 1992 році гомосексуальні стосунки були декриміналізовані. З іншого боку суспільний осуд гомо сексуальності зберігався і відчутних спроб змінити ситуацію не було. Гомофобські налаштована більшість не хотіла конфлікту і не нав’язувала свою думку через механізми державного примусу.

Парадокс в тому,що крихкий  «мирний договір» між консервативною більшістю та про – гейською меншиною було порушено саме меншістю. Саме меншина яка не має ніяких шансів добитись свого за допомоги демократичних процедур намагається нав’язати свою волю більшості за допомоги примусу ,репресій та маніпуляцій. Судячи з того ,що на охорону гей – параду кинуто 6, 5 тисяч силовиків (!) , ЗМІ  жорстко його підтримують, а політична верхівка перетворила його в подію державного значення , на боці меншини контролюючий країну олігархат та залежні від нього політикани. Але це початок явного протистояння верхівки та більшості народу….

Зрозуміло ,що такій ситуації найбільш адекватні представники поліції намагаються «діяти на випередження» не бажаючи доходити до ситуації коли вірність присязі та наказам керівництва стануть цілком несумісні. Не варто бути пророком ,щоб зрозуміти ,що народ та владу очікують суперечки присвячені ще багатьом питанням. В першу чергу економічним. А гей – парад це репетиція утримання влади верхівкою всупереч волі подавляючої більшості громадян та виборців.

На практиці це призведе до зростання гомофобії яка буде тісно переплітатись з іншими причинами протесту. «Культурні війни» в яких визначається за якою системою цінностей житиме країна вже зараз охопили собою весь світ. В нашому випадку це накладеться на соціально – економічні конфлікти ,  коли боротьба за консервативну культурну програму поєднається з соціальними протестом.

Олігархи та політична верхівка розраховують на апарат насильства, контроль над ЗМІ та пасивність «мовчазної більшості». Але історія нас вчить ,що такого роду розрахунки рідко бувають вірними.

П.С. …Керівництво , як не важко було передбачити , розгорнуло травлю принципових співробітників поліції . Заслуги перед Україною зараз важать менше ніж обов’язок «бути толерантним».

П.П.С…. Представників гей – спільноти та їх симпатиків можна «привітати». В умовах майбутнього соціального вибуху їм  явно призначена роль «священної жертви»  для відволікання  уваги Заходу (десь в межах місяця максимум). Тільки  навряд чи це полегшить їхню долю. Мати імідж «меншини  яку любить верхівка  , а інші ненавидять»  справа  вкрай невдячна….

 Едуард Юрченко