Стратегія для банківської системи

Налаштувати фінансову політику на економічний розвиток

Чому виникла ідея створення Стратегії? Ми розуміємо, що без результативних реформ на Україну чекають ще більш складні часи.
Нажаль в умовах економічної кризи влада не показала розуміння головних цілей економічної політики.
Маємо констатувати: за останні 25 років Україна має найгірші результати у світі. Наша економіка скоротилася майже 40%. За цей же час світова економіка збільшилася майже у два з половиною рази. Азіатські країни виросли у середньому вшестеро. Навіть наші сусіди по СНД далеко попереду. Економіка Білорусі збільшилася у два з половиною рази, Азербайджану – у три з половиною, Туркменістану – у чотири з половиною рази.
У сучасному світі важливість інтелекту та технологій щороку зростає. Та причина українських рекордів економічного падіння як раз і полягає у прискоренні руху до сировинного статусу. Це означає продовження занурення у бідність. Ми зобов’язані змінити траєкторію!
Для однодумців, що об’єдналися навколо розробки проекту, дуже важливо залучити професійне, науково-експертне середовище та й усе суспільство до обговорення цілей розвитку України.
Наголошуємо: країна потребує загальної економічної стратегії. Треба поєднати промислову, торговельну, фінансову, регіональну політики у єдиний план реформ на 5-10 років.
Одне із головних завдань цього проекту – показати необхідність спрямування усіх зусиль влади на забезпечення економічного розвитку та зміну структури економіки у перспективі.
Банківський сектор повинен бути основою для розвитку вітчизняних підприємств.
Без здорової банківської системи, без доступного дешевого кредитування не можна розраховувати на нормальне зростання. Вартість кредиту більше десяти відсотків практично унеможливлює створення високотехнологічних підприємств із термінами окупності більше десяти років.
У той же час, без розвитку промисловості, зростання рівня зарплат неможлива успішна робота фінансових установ. Банкам потрібні платоспроможні клієнти.
Аби розірвати це замкнене коло необхідні системні дії. Обов’язково прискорювати роботу по мінімізації корупції. Кардинально підвищувати ефективність і неупередженість судової влади та правоохоронних органів.
Яка може бути довіра у громадян, коли третина банків зникла, а захист прав людей досі є незадовільним? Яка ж може бути довіра у інвестора, коли щоразу проходить рейдерський перерозподіл власності після кожної зміни влади? І сьогодні подібні претензії лунають не лише від нас, опозиційних політиків, а від таких беззаперечних авторитетів, як професор Анатолій Гальчинський, який не один рік очолював Раду Національного банку.
Проте нажаль сьогодні ніхто навіть не обговорює, яким чином ми модернізуємо існуючу промисловість та інфраструктуру і створимо нові високотехнологічні галузі. Саме помилкові надії лише на «невидиму руку ринку» і призвели до прискорення знищення нашого технологічного потенціалу. Нас це не влаштовує!
Підкреслюю: ми пропонуємо лише ринкові механізми.
Але як порадив Україні відомий у світі економіст Артур Лаффер: «Не робіть того, що сьогодні роблять багаті. Робіть те, що вони зробили, аби стати багатими».
Як стверджують інші провідні економісти – Джозеф Стігліц, Пол Кругман чи Ерік Райнерт, для того, аби вирватися з пастки бідності, у держав немає іншої альтернативи, як мати власну промислову політику та будувати власну високотехнологічну індустрію.
Для цього необхідно створити постійно діючу систему кредитних, податкових, інфраструктурних та інших стимулів.
Тому група однодумців поставила собі за мету у проекті Стратегії розвитку банківської системи показати, як потрібно переорієнтувати фінансову політику України для стимулювання економічного зростання та поступової зміни структури економіки.
Існуючі офіційні документи навіть не згадують цих цілей. Частина коаліційної угоди щодо реформи фінансового сектору, що готували наприкінці 2014 року, виявилася найбільш слабкою. Програма нового Уряду у цій сфері є скороченим варіантом коаліційної угоди, тому обов’язково потребує суттєвого доповнення. І це визнав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Новий урядовий план на 2016 рік не враховує багатьох ключових завдань.
Комплексна програма розвитку фінансового сектору до 20-го року також не містить важливих стратегічних цілей та практично не показує взаємозв’язків із урядовою політикою.
Радикальна партія виступила з ідеєю запропонувати владі системні пропозиції. Аби до них не ставилися як до виключно опозиційних, ми ініціювали широку експертну дискусію. Саме тому при Комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності було створено робочу групу з напрацювання проекту Стратегії. До розробки базового документу долучилися однодумці – незалежні експерти у сфері монетарного, валютного і банківського регулювання, представники громадських організацій, банкіри-практики та науковці.
У середині квітня ми разом презентували базовий проект для обговорення та доопрацювання. Провели низку робочих круглих столів, отримали величезну кількість пропозицій. Навколо їх опрацювання об’єдналися провідні науково- експертні інститути і профільні асоціації.
Я приємно вражений тією широкою підтримкою, яку ми отримали. Виявляється, в Україні достатньо людей, які поділяють наші ідеї та розуміють: від кожного з нас залежить доля нашої країни та наших дітей.
Якщо ми об’єднаємо зусилля результати будуть значно більшими. Це той випадок, коли результат спільних зусиль набагато перевищить результати зусиль кожного окремо.