Батьківщина гниє з голови

Наочний посібник як потрібно не любити Батьківщину у виконанні Івана Кириленка та Людмили Щербаківської

Ну ви ж скажете, що ізмєна це тоді, коли ти лягаєш у постіль з одним, і згодом прокидаєшся з іншим. А ось і нічого подібного, тому що ізмєна (літ. «зрада»), це тоді, коли ти дивишся людям в очі, з задоволенням уявляєш їхню потилицю і в цей самий час розповідаєш, що все буде «харашо» (…думаючи лишень про себе). А воно насправді ні фіга хорошого, бо ти вже встигла не тільки Батьківщину продати, але і маму з татом, продала  сусіда Миколу і коханця Гришу, продала дітей, купу обіцянок і навіть улюбленого «чупа-чупса». І в кінці сидиш на купі бабла, вся така в очікуванні, і навіть поворушитися стрьомно… . І тут виникає запитання чи не сепаратистка ти в цій країні, наізмінявшая всім до оскоми в роті?  Так-так Людмилко, це все про тебе!  А тепер до суті. Нещодавно на одному з Вінницьких сайтів (http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://vn.presspoint.in.ua/2016/04/07/44912) з’явилася доволі цікава інформація, котра стосується передвиборчих списків партії Батьківщина до Верховної Ради. І я взяла собі за обов’язок провести детальний аналіз тих, хто уже намилив лижню в сторону Києва.  Так ось, по 13 округу кандидатом пані Щербаківська записала «праву руку» бувшого депутата ВР від «партії регіонів» Продивуса, такого собі пана Мейдича. Казала мені бабуся, про те, що бувших не буває. Але сам факт і доволі дивне рішення заставляє думати про те, що Людмила Михална почала гру не в «свої  ворота».  Іншим, доволі цікавим кандидатом, котрий уже почав свій лижний забіг, але уже по 17 округу є «золотий податківець», та, у бувшому помічник нардепа-регіонала Миколи Джиги, Генадій Мазур.  Маючи за плечима  уже не одну кримінальну справу, сьогодні він встиг пролізти на посаду керівника всього обласного бюджету і заявити про бажання отримати мандат «недоторканого». Та навіть наїхати на свого бізнес партнера,  керівника Тростянецької РДА Леоніда Лобаня (http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://33kanal.com/publications/na-skhovishhe-kurjachogo-poslidu-khochut-8281.html). Це також можна списати на співпадіння, якби не останній акорд цієї багатоходівки – Тетяна Редько – вірна помічниця регіонала Григорія Калетніка (http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://posipaky.info/search%3fis_exact%3don%26amp%3bq%3d%25D0%25A0%25D0%25B5%25D0%25B4%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25BE%2b%25D0%25A2%25D0%25B5%25D1%2582%25D1%258F%25D0%25BD%25D0%25B0%2b%25D0%2592%25D0%25B0%25D1%2581%25D0%25B8%25D0%25BB%25D1%2596%25D0%25B2%25D0%25BD%25D0%25B0%26amp%3bsubmit= ). Вона зібралася до Верховної Ради по, уже облюбованому Калетніком та його «Батьківською Землею», 18 округу. А це уже аж ніяк не «совпадєніє»! Це ціла технологія, добре відпрацьована і налагоджена комбінація регіоналівського реваншу, швидкого політичного перефарбування.  Завершальною нотою цієї статті буде аж ніяк не рішення постійної комісії обласної ради, яку очолює батьківщинівець  Маслянніков, про передачу приміщення на користь ДОнУ, в той момент, коли одного з проректорів ДОнУ не безпідставно звинувачують у сепаратизмі (http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://soborna.info/index.php/2013-10-16-06-06-46/6038-2016-04-19-13-49-36). На це саме приміщення претендував і «університет Україна», на чолі з іншим депутатом-батьківщинівцем Ганною Давиденко. Але пані Давиденко від своїх уже звикла отримувати жирні дулі, тому і змирилася. Щодо самого процесу передачі, то його можна списати на прямий прояв демократії та сакраментальне: «…ну вибач Ганю, так получилося…».  І все ж таки, завершальною нотою цієї статті буде організація, доволі цікавої, як то кажуть «подалі від камер», зустрічі між одіозним регіоналом Григорієм Калетніком та не менш одіозним Іваном Кириленком. Чай з кавою на цій зустрічі підносила керівниця Вінницької Батьківщини Людмила Щербаківська, а чек закривав її давній товариш регіонального походження Татусяк (…прошу згадати про те, що бувших небуває…). Про що могли говорити регіонал і батьківщинівець в дорогому костюмі? Ну звісно не про те, як там в молоді часи було і не про погоду. Навіть не про стан економіки в країні, експорт сала з медом, відновлення постачання газу з РФ і т.д. Насправді вони вирішували питання, котре стосується кожного з нас – виборців, питання присутності регіоналівських вонючих тушок у списках партії Батьківщина на майбутніх виборах до Верховної Ради. Ми вже напевно звикли до Людмилиних викрутасів на рівні області? Тепер потрібно починати звикати до більш вагомих постатей з однойменної політичної сили, котрі за мішок грошей готові протоптати  стежину для реваншу регіоналів, зрадити нас з вами. Насамкінець, перед тим, як починати не любити країну, уже не молодій Людмилі Михайлівні, хочеться порадити не патякати партійні таємниці усім тим, з ким лягаєш у постіль. Не тільки бувшим але і нинішнім.