Банк «Хрещатик» - чергова помилка НБУ

Дедалі складніше зрозуміти логіку НБУ щодо так званої "чистки" банківського сектору

НБУ поставив хрест на банку "Хрещатик", який входив у 20-у провідних українських банків. А це не лише рахунки усіх комунальних підприємств Києва, гроші на соціальні виплати киянам. Це вклади більше 300 тисяч жителів столиці. Це виборці, які також частково вирішують долю українських революцій.

Ситуація з банком «Хрещатик» у черговий раз доводить, що у Національному банку та Уряді не розуміють своїх основних завдань та величезної відповідальності перед майбутнім економіки та соціального розвитку України. У цьому випадку очевидно, що НБУ мав виступити кредитором останньої інстанції, а Уряд та адміністрація Києва попрацювати із приватними акціонерами та допомогти Нацбанку виправити ситуацію.

Бо основні ризики проглядалися вже не перший місяць, і про проблеми з активами банку, більшу частину яких складають сумнозвісні валютні кредити, відомо теж давно. Це одна з причин, чому ми більше року наполягаємо на необхідності системного і конструктивного вирішення проблем валютних кредитів. Бо окрім порятунку окремих позичальників, які через надзвичайну девальвацію потрапили у кредитне рабство, ми зобов’язані якнайшвидше системно допомогти банкам очиститися від цього постійного ризику. Та й взагалі зменшити рівень поганих кредитів. У цьому випадку був шанс врятувати ситуацію.

Відомо ж, що 2 лютого акціонери провели збори і вирішили влити в капітал банку 600 млн. грн. При цьому Київська міська держадміністрація прийняла рішення про виділення банку 150 млн. грн.

І приватних акціонерів могли «простимулювати» виконати свої обіцянки. Насправді, в руках влади є усі важелі. Але вони можуть лише торгуватися за розподіл бізнесу чи за посади, а домовитися задля користі для всієї системи вони не здатні.

Так, рятувати та створити умови для розвитку набагато складніше. Набагато простіше усе закрити та поділити. Але чим цей підхід відрізняється від підходу бандитів на Донбасі, які розпилюють на металобрухт транспортну інфраструктуру чи підприємства, що колись були базою беззаперечної технологічної переваги України над багатьма сусідами?

Минулого року, ніби, було закінчено хвилю так званої «чистки» банківського сектору. Звичайно, ми обов’язково ще маємо детально розібратися, як усе це відбувалося.

Але далі був шанс перегорнути сторінку помилок, «заклеїти усі дірки» та почати по краплині наповнювати чашу довіри до банківської системи та усієї влади. І ситуація із неспроможністю створити коаліцію в парламенті та ситуація із банком "Хрещатик" – ланки одного ланцюга. Вони яскраво доводять, що там сьогодні немає державників, які можуть бачити усю картину та працювати на стратегічні національні пріоритети.