На фоні особливостей національної політичної кухні майже непоміченою пройшла новина від 18 лютого 2016р. з далекої Північної Америки, яка є важливим індикатором для подальших подій на багато місяців або навіть років вперед.
Мова піде про Публічне акціонерне товариство "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" - юридичну особу, 100% акцій належить державній компанії ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Діяльність підприємства включала розвідку та видобування природного газу (основний вид діяльності), газового конденсату та сирої нафти в акваторіях Чорного та Азовського морей та на суші Кримського півострова; серед інших видів діяльності - трубопровідний транспорт, вантажний морський транспорт та деякі інші супутні види діяльності.
Перелік майна, належного ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на праві власності, включав в доокупаційні часи 43 газорозподільні станції, 9 морських стаціонарних платформ, технологічний флот в кількості 29 одиниць (серед яких 12 крупних та унікальних), 2 автомобільні газонаповнювальні станції, 4 плавучі бурові установки, підземне сховище газу... вражає?
У 2014 році, після анексії Криму, ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" було перереєстровано у Шевченківському районі м. Києва. З тої пори багатостраждальному НАК "Нафтогаз України" доводиться судитися в міжнародних арбітражах з країною агресором за кримське майно на додаток до позовів України (Міністерства юстиції) до Європейського суду з прав людини (який за предметністю ширше і, серед іншого, стосується також шельфу). Адже, з анексією Росія силоміць встановила контроль і оголосила право власності на все майно АРК, повітряний простір, надра.
Здавалося, звичайне рейдерство на державному рівні залишиться без відповіді і можна робити вигляд, що так і має бути, без наслідків, відповідальності...профіт? Аж ніяк, адже міжнародна спільнота загалом і всі її провідні представники зокрема послідовно нагадали, що міжнародне право - не пустий звук.
Отже, після анексії АРК та м. Севастополя Росія тимчасово взяла під контроль і стала незаконно користуватися і майном ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз".
На балансі ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", серед іншого, знаходилося унікальне краново-монтажне судно "Титан-2", яке здійснювало монтаж-демонтаж плавучих бурових платформ і їхнє обслуговування.
Не буду вдаватися у подробиці, детально висвітлені пресою. Важливо те, що 18 лютого 2016 року Фінансова прокуратура Мексики зняла арешт з вищезгаданого судна, визнаючи як право власності за українським державним підприємством, так і необхідність його передачі українській стороні.
Відтепер, маємо важливий прецедент: державний орган іншої країни вперше визнає право власності перереєстрованої у Києві ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" на його кримське майно, а також передає це майно під контроль українського державного підприємства.
В цьому повідомленні прекрасно все: активність української сторони в особі вищезгаданих державних підприємств та представників дипломатичних служб у відстоюванні інтересів; ігнорування владою іншої держави інтересів російської сторони (власне, невизнання її стороною правовідносин щодо майна Чорноморнафтогазу), адекватне розуміння іншими державами правового статусу кримського майна, перспективи щодо повернення кримського майна в користування і розпорядження України. До того ж, зверніть увагу: прецедент створено навіть не однією з країн, що традиційно підтримують Україну (США, Канада, Великобританія тощо).
Принагідно слід зазначити, що цією ж датою прийшла й інша новина: Нафтогазом було надано російській стороні повідомлення про інвестиційний спір щодо інвестицій групи Нафтогаз на території Криму. У разі нерозв'язання спору шляхом двосторонніх переговорів, він буде переданий на розгляд міжнародного арбітражу.
Це лише початок, панове. Найцікавіше попереду - втрата Росією контролю над майном, яке їй не належить, але знаходиться у тимчасовому користуванні, виплата відшкодування майном та коштами, причому вже тими, які дійсно перебувають у власності Росії... перелік уточнюється.