Україна знову – вже не вперше за останні 2 роки, стоїть перед необхідністю кардинальної ревізії своєї інформаційної стратегії щодо протидії «гібридній» агресії Москви.
Кремль не відмовляється від планів щодо дезінтеграції України і відновлення в країні проросійської влади. Про це під час останнього засідання комітету ВР з питань нацбезпеки заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький, передає Інтерфакс-Україна.
"Незважаючи на частковий провал, за нашими оцінками планів Москви, режим Путіна не відмовляється від своїх цілей щодо нашої держави, які на сьогоднішній день включають дезінтеграцію України, встановлення російського контролю над нашою державою і відновлення проросійської влади в Україні", – сказав Скібіцький.
Все це рівною мірою стосується як військово-політичної складової агресії Кремля, так і інформаційної – адже саме вона є основою так званого «гібридного» сценарію війни проти України. При цьому Москва відійшла від неадекватних гасел початку своєї антиукраїнської кампанії, зосередивши увагу на помилках нинішньої української влади, просуваючи тезу про Україну як про «державу-невдаху».
Гадаю, що це – один із найнебезпечніших сценаріїв для Києва, оскільки він апелює до багато в чому об’єктивних фактів реальності, таких, наприклад, як недостатньо інтенсивна боротьба з корупцією, кадрові та політичні скандали в коаліції, неоднозначний темп економічної та інших реформ. Все це дає РФ переконливі аргументи, які можна використовувати як за умов продовження «гарячої» фази конфлікту, так і за умов його часткового «замороження». Відтак Україна знову – вже не вперше за останні 2 роки, стоїть перед необхідністю кардинальної ревізії своєї інформаційної стратегії щодо протидії «гібридній» агресії Москви. Київ повинен бути готовим до протидії інформаційним кампаніям Кремля як у випадку відновлення бойових дій на Сході, так і за умов відносного перемир’я.
Для цього політичному й військовому керівництву нашої держави слід зосередити свою увагу на системності й комплексності формулювання інформаційної стратегії, єдиної як для політичного, так і для військового компоненту війни проти російського ворога. Перший крок до цього – зміна діючого законодавства у цій сфері.
Одним із найголовніших проблемних моментів Закону України «Про боротьбу з тероризмом», до речі, прямо списаного свого часу з відповідного російського закону (окрім кількох відмінностей в термінології) є його цілковита неефективність в частині інформаційного супроводу антитерористичної операції в такій формі в такому вигляді, у якому вона проходить зараз на українському Донбасі.
Чинний Закон України «Про боротьбу з тероризмом» в частині інформаційного забезпечення антитерористичної діяльності (стаття 17) регулює інформаційне поле через… заборону поширення певної інформації, яка стосується особливостей діяльності підрозділів, залучених до антитерористичної операції, а також інформації, яка б пропагувала цілі та мотиви самих терористів. Однак жодна з цих норм не дає відповіді на найголовніше питання, яке постає при формулюванні будь-якої адекватної інформаційної стратегії – про що говорити не просто МОЖНА, але й ТРЕБА?
Досвід передових країн світу, передусім США, свідчить про те, що такі документи не просто необхідні – держави займаються активним моніторингом їх ефективності, вносячи до них оперативні зімни. Спробуємо сформулювати основі риси, які б спрямовували інформаційні стратегії нашої держави. Україні слід системно інформувати власну й світову аудиторію про:
1. Політичний курс, цілі та мотиви державної політики в сфері протидії терористичній загрозі.
2. Громадську підтримку відповідних дій держави.
3. Постійний політичний тиск та спротив діям терористів/терористичної організації.
4. Посилення економічних та інших несилових санкцій проти терористів/терористичної організації.
5. Факти, що сприяють зниженню довіри до керівництва терористів/терористичної організації та їх дискредитації.
6. Факти, що посилюють психологічний вплив військової могутності України та/або багатонаціональних антитерористичних сил.
Це – лише найактуальніші напрями інформаційного забезпечення сучасної політики України в боротьбі з проявами тероризму і сепаратизму. Системна робота над законодавчими та іншими концептуальними документами дозволить сформувати експертно вивірену та професійно орієнтовану стратегію інформаційної боротьби для сучасної України.
Переважна більшість експертів з питань інформаційної безпеки цілком слушно вказують на прогалини в українській політиці протидії інформаційно-психологічній агресії РФ. Однак переважна більшість думок концентрується довкола суто технічних проблем, таких, як, наприклад, питання національного організації мовлення на тимчасово окупованих територіях. Однак слід також звертати особливу увагу на зміст цього мовлення. Адже важливо не лише те, якою мовою ми говоримо з аудиторією, але й те, яку саме інформацію ми при цьому до неї доносимо…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.