П'єса: Хто в Україні головний - кучерявий чи лисий?

Сатирична п'єса на три дії без закінчення. Його дописує життя...

Дійові особи:

Пєтя Хамелеон (ПХ) – він же головний, часто одягає маску зі зміною голови – то чубатий під Порошенка,  то лисий під Кононенка;

Сєня Кролик (СК) – він же безсмертний і незмінний глава уряду, крутій-вертій  і майстер забивати баки;

Вова Крижопольський (ВК) – головний конституціаліст, носить на лацкані значок «Жмеринська європейська стратегія»;

Посли країн G7  - керівники дипломатичних місій у Києві – США, ЄС, Великобританії, Німеччини, Франції, Японії, Італії, Канади;

Дуаєн – старшина посольських місій в України, який з семи країн найбільше працює в нашій державі.

Дія перша

Адміністрація президента України, близько 14-ої, 4 лютого 2016 р. Кімната прийому делегацій. СК та ВК стоять у глибокій задумі. ПХ проходжується взад-уперед, у своїй звичній манері думати на ходу і виголошувати промови для ближніх.

 ПХ - Найголовніше для нас зараз, - каже, - показати, що ми утрьох моноліт. Що ми – за реформи. Не так важливо, як насправді в Україні з ними, головне, щоб справно було на словах. Щоб виходило, немовби на цимбалах. У нас немає іншого виходу, будемо стверджувати, що Анварес – стерновий у цій стратегічній роботі, хоча він так і не вник, здається, в усі складові нашої економіки, ментальності українців, управлінських тонкощів національної економіки. Ми заручники його переляку перед втратою крісла, тому будемо ліпити з нього героя. Анварес герой врятує і нас перед Європою і світу…

У цей час у передпокої чуються голоси і на порозі виростає атлетичної фігури чиновник-охоронець:

-          - Прибули пани посли. Вся G7 у повному зборі. З ними посол ЄС.

ПХ – Запрошуйте до зали…

Дія друга

  Другу годину поспіль лисий СК ліпить дурного до плоту, розповідає про те, як успішно йдуть реформи в Україні. Він уже дев’ятий раз починає розповідати, якій молодець міністр Аваков, а ще більший – завозна грузинка пані Хатія, як вона особисто якось навіть виїжджала на розбір чергової аварії, яку учинили столичні поліцейські. Прискіпливий і строгий посол Японії, делікатно і водночас суворо вже четвертий раз підряд в одному й тому самому місці запитує прем’єр-міністра: «А скільки новеньких авто, доставлених в Україну, уже розбито й утилізовано?» Сєня вкотре вивертається і стверджує, що це буде названо в кінці його доповіді. Потрібно ще трішки потерпіти. Спересердя відкладає в бік аркуші, де написано, що Україна займає останнє, 144-е місце в світі з ведення бізнесу, є другою після Венесуели знизу в категорії "нещасна економіка" за рівнем інфляції 2015-го.  При цьому, коли половина послів уже потомившись поопускала голови, немовби до глибокого сну, непомітно б’є під столом ногу Вови Крижопольського. Показує на газету, яку приніс з собою посол ЄС Ян Тамбінський, і котра лежить посередині столу, а заголовок з неї буквально кричить на всю кімнату: «Київ захлиснула хвиля грабежів та насилля». Мовляв, забери з очей. Вони хоч і не розуміються по-нашому, але можуть попросити перекладачів озвучити те примітне речення…

ВК тягнеться по газету, і головний з послів, якого серед них називають дуаєн, себто старшина дипломатичних місій у Києві відG7, помітивши його порух, звертається до ПХ, в якого на голові на той час була чубата позиція:

Дуаєн: - А чому нам нічого не доповідає пан головний конституціаліст?  І чому минулого разу на лацкані вашого піджака, - звертається він персонально до ВК, - якщо я не помиляюся,  було написано Вінницька європейська стратегія, а сьогодні – Жмеринська євро стратегія?

ВК: - Панове посли! Ми люди послідовні, переконливі прибічники реформ у всьому. Якщо вже займаємось децентралізацією, то – до кінця. Партія, якою я з Києва опікувався на периферії звалася Вінницька європейська стратегія. Тепер ми, так би сказати,  ближче її перев’язуємо до життя, і тому перейменували в Жмеринську європейську стратегію. Жмеринка більше знана в Європі, за Вінницю, а потім там при залізничній станції стоїть пам’ятник Остапу Бендеру у повен зріст…

Саме цієї миті Вова Крижопільський глянув у бік свого головного і тут же осікся. На ньому був образ роздратованого лисого Ігоря Кононенка. Той нахмуривши брови на безволосій голові немовби шипів до конституціаліста: а при чому тут Бендер? ВК миттєво переорієнтувався і заявив:

ВК: - Ми хочемо геть реформувати наш Основний закон.  Крім того, що записати туди, що відповідно до Мінських угод окремі райони Донбасу будуть мати особливий статус, хочемо записати, що у період реформи економіки і політичної системи держави будемо в усьому опиратися на місію держав G7, яких в Україні представляють посли суверенних держав.

Посол Італії:  - Браво! Браво!

Дуаєн (стримано): Це ще потрібно обговорити…

ПХ (на ньому був образ Петра Олексійовича): Завершуючи нашу розмову я хочу вас, панове посли, а в вашій особі глав ваших держав, ваші народи запевнити в тому, що Україна під нашим проводом ніколи не зверне зі шляху реформ…

При цих словах до ПХ з двох боків кинулися  СК та ВК. Усі троє чоловіків міцно обнялися, що в худого і піджарого, аж кістки захрустіли, перед схвильованими послами країн G7, демонструючи злиття всіх своїх зусиль в єдине реформаторське русло.

Дуаєн: - Треба лише захистити, взяти під опіку міністра Айвараса Абромавічуса, дати можливість йому продовжити реформи…

СК: - Я це йому гарантую впродовж дванадцяти місяців. Беру його під особисту опіку. З його голови жодна волосинка не упаде…

ПХ: - Еге ж, ми всі гарантуємо…

СК: - Тоді я побіг?

ПХ: - Куди?

СК: - Проводити екстрене засідання Кабінету міністрів з відкликання всіх заяв міністрів, у тому числі й Айвараса, на майбутні дванадцять, як сказали пани посли місяців.

Дія третя

Говорять англійською, але оскільки глава держави оголосив 2016 рік роком вивчення англійської мови в Україні, то нам все одно.

Один посол: - Так який усе таки глава держави в Україні – кучерявий чи лисий?

Другий посол: - Я дивився, дивився на все, але так до кінця і не зрозумів. А нам хіба не все одно? Головне, щоб той і інший були на короткому повідку…