Євроінтеграційна адаптація законодавства України

Україна сама має бути зацікавлена у якнайшвидшій реалізації нормативів та директив ЄС

Підписавши Угоду про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом наша держава взяла зобов’язання в т.ч. по адаптації українського законодавства до норм ЄС.

Перелік всіх Директив ЄС, що потребують опрацювання та впровадження, Кабінет Міністрів України затвердив у Плані заходів з імплементації Угоди в частині наближення України до європейського законодавства.

Відповідно до зрізу Європейського інформаційно-дослідницького центру за 2015 рік, цей План заходів вчасно не виконується.

Всього в рамках Угоди необхідно імплементувати стандарти більш ніж на 30 напрямках та понад 350 законодавчих актів. І майже половину з цього переліку до кінця 2017 року!

Для порівняння, на шляху до ЄС, Польща приймала 70-90 законодавчих актів на рік. Відсоток законодавства, що не могло бути транспоновано до національного законодавства був на рівні 2,9%.  І, нагадаю, в 2004 році Польща стала членом Євросоюзу.

Очевидно, що Україна сама має бути зацікавлена у якнайшвидшій реалізації нормативів та директив ЄС. Затягування – це гальмування реформ, уповільнення виходу на європейські ринки українських компаній, зниження авторитету держави серед зовнішніх партнерів, а головне – відтермінування членства України в Європейському Союзі.  

Директива ЄС (англ. Directive) – це тип законодавчого акту Європейського союзу. Директиви вводиться через національне законодавство і зобов'язують державу-члена ЄС в зазначений термін вжити заходів, спрямованих на досягнення визначених у ній цілей.

З метою контролю над забезпеченням відповідності нормативам та стандартам ЄС урядових законопроектів, у 2014 році було створено Урядовий офіс з питань європейської інтеграції. Аналогічні функції по експертизі законопроектів народних депутатів та Президента здійснює – Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції. 

Серед проблем, що існують в системі підготовки, аналізу законодавчих актів можна виділити наступне.

Вже більше року не призначається віце-прем’єр з європейської інтеграції, міністр який мав би контролювати весь процес від планування та законотворчості до координування структури реформ. Про потребу призначення наголошують вже і країни ЄС. Фракція Партії «Блок Петра Порошенка» підтримує цю вимогу і навіть запропонувала свою попередню кандидатуру. 

Відсутнє стратегічне планування законодавчої роботи. Прийнятий у 2004 році ЗУ «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» та Розпорядження Кабміну про затвердження плану заходів щодо виконання в 2012 році з цього ж питання, до сьогодні не переглядались! Планування має виходити із поточних пріоритетних проблем сьогодення та економічної ситуації в країні. 

Крім того, законотворчий процес потребує оптимізації планування законотворчої роботи міністерств, комітетів, народних депутатів та зокрема роботи Комітету Європейської Інтеграції.

Кількість законопроектів, що знаходяться сьогодні в роботі, втричі перевищують кількість актів права ЄС, що підлягають імплементації. Станом на грудень 2015 р. у парламенті зареєстровано понад 3 000 законопроектів. При цьому 90% спрямовано на внесення змін до чинних законів України. Весь об’єм законодавчих актів безпосередньо лягає на Комітет європейської інтеграції для аналізу та опрацювання.

Для прикладу Польща розглядає 1200 законопроектів, а парламент Великобританії – 340 законопроектів на рік.

Регламентом Верховної Ради також не передбачено норм, які б передбачали пошук розробниками законопроектів мінімальної підтримки серед депутатського корпусу або комітетів, їх завчасної популяризації та об’єктивного висвітлення. Наприклад, практика підтримки законопроекту ще на етапі його реєстрації існує в Польщі та Німеччині. Для винесення законопроекту на всезагальний розгляд, у Німеччині необхідна підтримка на рівні 5% членів Бундестагу, це 32 особи, або однієї депутатської групи, які також складають не менше 5%.  

Згідно інформації Комітету європейської інтеграції тільки 30% законопроектів, які подаються на розгляд ВР, відповідають стандартам і директивам ЄС. Необхідно включити в доопрацьовану Коаліційну угоду норму, якою зобов'язати всіх депутатів представляти висновок по законопроектам на відповідність до норм ЄС. Це дозволить  розширити відповідальність на законотворців. Отже, вже на першому етапі створення документу, за умови його невідповідності Угоді про Асоціацію, можна буде відмовитись від його підготовки.

Все перераховане, лише елементи покращення загального процесу та наближення законодавства України до норм Європейського Союзу.  Навіть найпрогресивніше законодавство ще не означає, що реформа успішна. У багатьох випадках, успіх або провал реформи визначається якістю імплементації закону.

Якщо держава впроваджує вимоги директив тільки в теорії, але не здійснює роботу і послідуючий контроль на практиці, або якщо національне законодавство не повною мірою відповідає вимогам ЄС – це все більше віддаляє наближення України до ЄС.

Народний депутат України Руслан Демчак

http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://solydarnist.org/%3fp%3d52115