На панелі вийшли столичні "юродиві"

Нотатки з Антикорупційного збіговиська, де найсолодшими виявилися дармові цукерки в російськомовній обгортці

Болить серце, душа розривається від того, що група ідіотів, яка після Майдану захопила в руки владу, буквально догризає Україну, розриває її на шматки, п’є кров з усіх жил. Тому, як було не піти на так званий Антикорупціонний форум., який анонсували на Інтернет ресурсах, як порятунок від лиха. А може, щось та зрушиться з місця? Те, що там відбулося… Втім, усе по порядку…

                Спершу з’явилася… біла фурія з мікрофоном на сцені. Розпочався не заявлений і широко розрекламований Антикорупційний форум, а справжній бенефіс  тонконогої новоявленої української Фурцевої. Зичний партійний голос, підсилений надпотужною технікою в незмірних залах виставкового комплексу, де й 6 200 відвідувачів не глушать й подиху ведучої. Слухаємо якесь словоблуддя вибіленої гурпії пів години, хвилин сорок, тих, кого представляє, кому надає вона слово, але про що говоряться зі сцени – годі зрозуміти. Чомусь про розбудову навої політичної системи. «Ми, нові парламентарі…», через фразу в’яже підводку мила пані, закликаючи до сова нового партійного мовника, котрий фанфарониться тим, що якась там його політична сила перемогла у ряді міст та сіл України. Кому це цікаво?

                Люди, що сидять у залі оглядаються, перешіптуються, дивно знизують плечима. Прийшли начебто на Антикорупційний форум, а тут щось ліплять про якусь партійну перебудову, про нові політичні сили. Як же ж це все остобісіло. Всі радяться в чесні захисники народу, а дорвавшись до влади перетворюються у Циркулів, яких неврівноважені Барни носять довкруги трибун, відірвати від них не можуть… І крадуть, крадуть усі «рятівник нації», без кінця і міри.

                Пані Фурцева показує зі сцени вітального листа від пана Порошенка. Яка, скажіть, невимовна радість! І він, виявляться, незримо присутній у залі Антикорупційного форуму. А чи не обрати бува його головою всієї цієї чудасії?! Ще ж не так давно було, коли вельможний глава держави, Віктор Федорович Янукович, особисто очолював всю антикорупційну боротьбу в Україні. На нинішній Банковій, либонь, вирішили піти дещо далі, створити для цього громадянський рух під опікою своїх людей.

                Перед самим початком велелюдного дійства на сцену, як вожді-правителі «громадянського форуму», заснувавши руки до кишень, вийшли Михеїл Саакашвілі, Мустафа Найєм, Сергій Лещенко. Оглянули велетенський зал набитий людом. Що сказати, найвірніші опричники Петра Олексійовича. Одному глава держави дарував з барського плеча українське громадянство, пост глави одного з найкрупніших регіонів України, іншим персонально жалував мандати нардепів. У найближчих рядах побіля сцени розташувалася когорта й інших людей з апарату глави держави, народні депутати. Вони, до речі, як з’їхалися надвечір своїми лискучими лімузинами під Виставковий комплекс, де проводився цей так званий Антикорупційний форум (АФ), журналісти аж роти від здивування  пороззявляли, кинулися знімати ці мільйонних вартостей у доларових еквівалентах «коней». Щоправда, чомусь жоден з телеканалів не показує це багатство борців з корупцією. Начальство боїться гніву, не дає добро  на ефір. Бо це ж не опозицію ганьбити доведеться, а людей Порошенка, які «втнули» Антикорупційний форум, котрий благословив глава держави.

                Молоді хлопці, що сиділи поруч підрахували: ведуча Фурцева тридцять сім разів у своїх промовах і підводках до виступів за неповну годину вимовила слово «панель». Тут же мої сусіди під слизькі жарти оголосили, що це наймодніше слово на АФ. («Теж мені антикорупціонери, - вимовив один, - а без панелі обійтися не можуть».) Виявляється, так організатори форуму називали майданчики, де розгорталися події того вечора. Починався форум в одному залі, в іншому, на іншій, сказати б, панелі після цього мали почати розмову про корупцію.

                Знайшли кому дати відкрити це дійство – Савіку Шустеру. Оце, скажу вам, неперевершений борець з корупцією! Чи давно його звинувачували, та й сам, пригадується, зізнавався він у тому, що на півзігнутих ніжках бігав до адміністрації президента Януковича, погоджував списки тих, кого йому можна запросити на прямий ефір. Що це все, як не бридка політична  корупція? У найгірших її проявах. А нині, як бачимо,вже великий навчитель боротьбі з цим злом. Оце метаморфоза!

-Что вам сказать про корупцию? – почав Шевеліс Шустеріс, а саме так дослівно звучать справжні його ім’я та прізвище. – Я когда работал в Италии, занимался разоблачением сицилийской мафии…

Якщо чесно, то й не знаю чи вірити цим словам, бо давно чув про Шевеліса-Савіка, як про великого фантаста. І по сьогодні, до прикладу, в Вікіпедії повідомляється, що він не спростував колишнє звинувачення директора Російської служби радіо «Свобода» Воодимира Матусєвича (нині покійного вже) про те, що пан Шустеріс-Шустер приписав собі  вищу освіту. Про це читайте тут.

А ось «панель» здригнулася від зичного голосу якоїсь Наталії з Харкова. Це був просто жахливий крик з приводу того, що вона, бачите, першою, як я зрозумів, виступала свого часу на Майдані-2013-ть. На сцені було ще вісім людей, кричала зі сцени. Усім дали пости, а вона одна обділена…

Я зрозумів, що таку маячню слухати - просто знущатися над собою. Оце то Антикорупційний форум! Встав із перших рядів побіля підмостків зібрання, і попрямував через переповнений зал на вихід. Коли це враз хтось окликнув. Я оглянувся. Це був Віталій Кононов, колишній народний депутат України, у минулому лідер популярної Зеленої партії.

-І ти слухаєш це все? – запитав я його, ледве не сплюнувши собі під ноги, коли він підвівся з свого місця, щоб обмовитись зі мною.

-Що поробиш, - відповів мій земляк. – Шість тисяч не сповна розуму збіглися з столиці, ще двісті з’їхалися з інших міст України. Гарно влада спіймала всіх нас на крючок…

- А ми з тобою чого тут?

- Так ми ж не ліпші від інших. Ті ж самі юродиві, бо віримо в чесних служників влади, що гукнули нас сюди. А вона тим часом безбожно краде, бреше, нами колотить, одних на одних стравлює. Але це, думається мені, триватиме уже не довго…

                … Одначе заради справедливості скажу, що не все на цьому збіговиську було гірке та причинне. Під кінець дійства на одній із панелей група молодих людей враз розкутала  з-під накриття гори ящиків печиваТістечка, смачних рогаликів та солодющих цукерків. Група жартівників стала докопуватись чийого вони виробництва – одеського, рошенівського чи, можливо, «Житомирських ласощів»? Група людей саме від цієї проблемної фабрики, які замало не щодня переслідують у Києві за рейдерство міністра юстиції П. Петренка та нардепа С. Пашинського, кричали свої образливі речівки на адресу цих діячів при вході до виставкового центру, де проходив форум. Але на жодній з партій солодощів адреси чомусь не було. Хоча всі обгортки були російськомовні. Назви ласощів теж якісь чудернацькі. Тому й пішла обмовка, що це подарунок від Путіна. І дехто точно обходив цей дармовий товар. Інші ж навпаки, набивали цим добром кишені, кульки, торби і навіть, здається, пазухи. Це справді було схоже на шаленне божевілля під Новий рік.