Яку свічку ставити за Крим?

Є пропозиція електроенергію з материкової частини України на окупований півострів подавати до свят - дня уродовин Степана Бандери, Мустафи Джамільова та Дмитра Яроша.

         Не слухайте завжди напівп’яних радників з Банкової, які проповідують ахінею про те, що для  звільнення від окупантів наших Криму і Донбасу, треба, мовляв, за прикладом Хорватії нагромадити більший ніж у ворога військовий потенціал і тоді потужним ударом викинути московітів з української землі. Абсурд несусвітній. Щоб накопичити більший бронепотенціал від раші, яка десятиліттями на мілітаризацію витрачає сотні і сотні мільярдів доларів США, то безперспективно чекати на цю вогневу перевагу можна сотні літ. А за умови, коли два клани – Порошенка та Яценюка, мирно поміж собою поділивши Україну, обкрадають народ до нитки, то таке взагалі стає неможливим.

         Бо виявилось, що у нинішньому гібридизованому світовому протистоянні вирішальну роль грають не кіннота, не танки, навіть не кількість «Градів» та штурмовиків на лінії фронту. А вміння сторони захисту знайти своїх переможних сімнадцять секунд, щоб завалити стерв’ятника на своїй території, як це зробила Туреччина, показавши всьому світові підлий норов злочинця, котрий з неба безкарно розстрілює безборонні ринки, мирні села, видаючи це за буцімто активну боротьбу з терористами ІДІЛ. Таким моментом істини для України стали чотири опори ЛЕП, які впавши в таврійському степу, потрясли «непереможну», «вєлікую» Росію, як ніщо раніше не будоражило її. На цьому фоні зблякли, як неякісні фарби після хімічного прання, хвальковиті розпатякування гера В. Путіна про те, як він легендарно анексував Крим без єдиного пострілу. Пригадуєте, не так давно це було на всіх російських телеканалах? Ну, точно, як Гітлер Австрію підкорив. Хоч клей йому вуса і присвоюй звання фюрера…

          Чотири опори ЛЕП, відтак, повернули рашу в двадцятий вік: нічної пори на десятки кілометрів від сили один-два вогники лампочок зблиснуть, міста і селища геть залишилися без освітлення і тепла. А що мудрий ВВП не міг передбачити, запускаючи окупаційну «кримську весну», зрозуміти, в яку величезну халепу він заганяє 1,8 мільйона громадян півострова, відважившись на агресію проти сусідньої держави? Де ж тут хвалена стратегія завойовника, гідна воїнів-ординців? Перед цим Росія й без того майже задарма користувалася величезним благами нашої автономії. Тут були її санаторії, бази відпочинку. Базувався буквально за копійки, при зрадництві київських керманичів типу Л. Кучми, В. Януковича, потужною військовою базою. Навіть зуміли протиправно пролонгувати оренду аж до 2042 року. Але навесні 2012-го нахабно й брутально окупувавши все це багатство, РФ наштовхнулася на непосильне матеріальне утримання, насамперед через територіальну віддаленість, абсолютну залежність нашої автономії від материкової України насамперед у генерації, водопостачанні, сухопутному сполученні, від чого залежить постачання продуктів для населення.

         Відтак, все це вдарило економічно по кожному росіянину. Нині і в Москві, і на Камчатці кажуть так. Якщо вам не вистачає грошей до зарплати, то знайте, що це у вас забрав Крим. Якщо ви не маєте за що купити ліки, оздоровити дітей, то всі ці кошти пішли на підтримку Криму. І правильно, мабуть, кажуть…

         Тим часом загальна потужність відключених Україною споживачів складає понад 800 МВт, і котрі зараз немає чим замінити в Криму. На півострові залишилися 360 МВт власної генерації, котрі окупаційна «влада» ніяк не може розділити на всіх. Справу намагаються частково зарадити мобільними генераторами. Але скільки ж на це потрібно затратити пального! Його не настарчиш навіть танкерами, які б прямували туди щодня. Однак не забуваймо, що вже почалися шторми, заблокувавши переправу, і вона взимку може не працювати тижнями. А окрім того, ці «енергомолотарки» аж страшенно дороге задоволення. Це «золота» для народу електроенергія. Попри те неймовірно швидко зношується подібне господарство, якщо воно працює і вдень, і вночі без перепочинку. Його, як стверджують фахівці, можна використовувати лише в якості резервного парку подачі електроенергії – на день-два, від сили на три-чотири доби з перервами, а не для постійного заміщення основної генерації. Тому дивно чути, що начебто з Росії мають доставити ще вісімсот дизель-генераторів. А то навіть виникла ідея підключити для виробітку електроенергії кораблі Чорноморського флоту, більше того, дизелі списаних підводних човнів. Одне слово, майже Апокаліпсис. І все це за дурної голови навіженого завойовника…

         А рашівський люд, відомо, звик жити по-радянськи: за нього все обмислює, пережовує, приймає рішення фюрер. Як належить думати і діяти всім рядовим обов’язково чітко скажуть з Кремля. Фактично всі готові ідеї доносяться через головаті ящики. А вони нині якраз і замовкли. Тому завдання нинішнього дня для пропагандистів усіх калібрів, друкованої продукції анексованої території насамперед, вбити в мізки тих, хто потрапив у скруту на півострові святу віру в енергоміст з боку Кубані.

         Чи такий уже ж він рятівний насправді? Давайте з'ясуємо.

         У ці дні китайськими фахівцями (і це тривожне питання до КНР, як їхні люди потрапили сюди без дозволу України?) по дну Керченської протоки прокладається чотири кабельні лінії-мільйонники ( на 10^6 V), протяжністю 13,5 кілометра кожна. Вже нинішнього грудня, можливо, ситуацію з енергопостачанням можна буде частково поліпшити в основному лише в Керчі, і, ймовірно, поблизу неї. Позаяк подача енергії це не механічний спосіб самого лише під’єднання до електромережі Криму. Для того, щоб «заживити» на придаткову генерацію всю решту Криму, лінії додаткової подачі струму потрібно прокласти з боку материкової України. Такими стаціонарними електропідстанціями, вхідними вузлами енергосистеми є майданчики під Джанкоєм і Сімферополем. В умовах Криму прокласти високовольтні лінії енергопередачі з Керчі до цих своєрідних «розеток» - займе часу та й часу. Навіть важко сказати у що це все перетвориться…

         Інша проблема: а де взяти електроенергію на російському березі моря?  Вільних потужностей у Краснодарському краю вже давно немає. Там влітку, коли підключаються тисячі й тисячі холодильних установок, кондиціонерів, у багатьох населених пунктах за добу відбувається десятки самовимкнень мережі: банально бракує потужностей. При цьому прошу не забувати, що 2014 року, за вирахуванням власної генерації, Крим отримав з материкової України близько чотирьох мільярдів кіловат*годин електроенергії (роком раніше - 5+). Насправді ж щорічний дефіцит електроенергії в Краснодарському краї складає від 7 до 12 млрд. кВт*год, і він поки постійно зростає. Єдиний проблиск надії – передбачається, що додаткову генерацію має забезпечити Ростовська АЕС. Але перша черга цього прирощення має відбутися не раніше половини 2017 року. Так що чекайте з моря погоди, панове-завойовники і їх палкі прихильники на Південному березі Криму.

         …Учора в київському тролейбусі почув обнадійливе для кримчаків-зрадників. Поділюся новиною. Один дядько запропонував подавати до Криму електроенергію навіть задарма, але виключно в дні народження Степана Бандери  (1 січня), Мустафи Джемільова (13 листопада) і Дмитра Яроша (30 вересня). «Гібридна відповідь путіністам! Щоб нас, - сказав, - пам’ятали і любили . І наших лідерів насамперед…»

         Що все настільки серйозно, може свідчити такий неспростовний факт. 1 грудня ц.р. ватажок окупаційної влади Криму Аксьонов публічно заявив, що якщо знайдеться той мудрий, хто запропонує, як вирішити розв’язання проблему півострова з енергетичною кризою, він готовий йому уступити владу. Ось вам і факт того, що ідея «кримськнашівської весни» імені Путіна накрилася яскравим мідним тазом. В свою чергу кримські татари заявили: вони блокують і поки що єдину дірку постачання півострова - керченську переправу. Єдиний вихід у окупантів – повернути вкрадене Україні…