Прокурор-бізнесмен порушує Закони України

На жаль, така картина скоріше характерна для «облико морале» представників прокуратури України. Як могло так статися, що старший прокурор, грубо і не дуже криючись, порушує Закон України» Про прокуратуру» , а у відомстві не знаходять доказів провини, хоча польські реєстри майна доступні кожному, хто їх потребує – невідомо

Скільки б ми не говорили про переможену корупцію та антикорупційних прокурорів, проте тенденція у цій сфері залишається невтішною. Останню інформацію, яка потрапила до аналітичного відділу ГІ «Права Справа», можна було б назвати у якомусь сенсі зразковою - такою, що красномовно характеризує ситуацію, що склалася в українській прокуратурі.

Мешканець Харкова Олександр Соловйов вважає, що у його справі відбувається тиск на прокуратуру в інтересах людини, яка вважається потерпілим у кримінальній справі.

В провадженні Червонозаводського районого суду м.Харкова розглядається внесене до Єдиного реєстру кримінальне провадження за №1201322006000723 від 28.02.13 р., за яким Соловйову Олександру Володимировичу, відповідно до третього обвинувачувального акту, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальніх порушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України.

Спочатку обвинувачення складалося з 12 епізодів – це був перший акт від 20.03.2013 року. За цей час відбулося 20 судових засідань, під час яких прокурор, представляючи інтереси держави, наполягав на 12 пунктах – шести епізодах за ч.2 ст.209 ККУ, одному епізоді за ч.1 ст.209 ККУ, трьом за ч.2 ст.205, одному – за ч.4 ст.190 та одному за ч.5 ст.191.

16.12. 2014 року був підписаний новий акт, лише з двома епізодами обвинувачень. Прокуратура, таким чином, відмовилась від десяти епізодів, що свідчить про порушення у діях державного обвинувача.

10.03.2015 було підписано третій обвинувальний акт, в якому обвинувачення грунтується вже на інших обставинах. Але дії підозрюваного, на думку прокурора, підпадають під ті ж статті, що у попередньому акті (ч.2 ст.205. ч.4 ст.190 ККУ). Але в період між 16.12.2014 та 10.03.2015 (дати підписань змінених обвинувальних актів) не було досліджено жлдного нового доказу, не було також допитано жодного свідка, не було подано жодного документа від учасників процесу», – пише Соловйов.

На його думку, таке могло статися через те, що на прокуратуру Червонозаводського району має вплив старший прокурор відділу участі прокурорів у розгляді справ апеляційним судом Харківської області радник юстиції  Олена Шемаєва. Вона, до речі, є співжителькою громадянина, якого прокуратура вважає потерпілим від протиправних дій – Пшемислава Вишинського. Вишинський сам повідомляв, що мешкає з Шемаєвою з 2010 року. Вони мають спільну дочку Марію, 10.01.2012 р.н.

Раніше Вишинський зазначив, що під час досудового розслідування він проживав за адресою: м.Харків, вул. Старошишківська, б.11, кв.90. Мешкає він там і по сьогоднішній день. Ця квартира за документацією належить Шемаєвій Олені Ігоревні. Це дає підставу заявляти про тиск Шемаєвої на підлеглий їй орган – прокуратуру.

В 2013-2014 роках заявник уже звертався із заявами про перевірку вказаних фактів. Але прокуратура Харківської області повідомила, що не знайшла підтвердження цим фактам.

Громадянин Польщі Вишинський, якого прикриває Шемаєва, відчуваючи свою безкарність, займається спільним з Шемаєвою бізнесом. На початку 2015 року Шемаєва Олена Ігоревна придбала корпоративні права на польське підприємство «Ком-Буд» офіційною вартістю 100 000 00 злотих (по актуальному курсу це 58 889 480 гривень). Вишинський є директоом цього підприємства і здійснює господарську діяльність.

Отже, станом на сьогодішній день потерпілий у кримінальному провадженні №1201322006000723 від 28.02.13 Пшемислав Вишинський та старший прокурор відділу прокуратури Харківської області Олена Шемаєва займаються підприємницькою комерційною діяльністю на території Республіки Польща.

В той же час в Законї України «Про прокуратуру». Стаття 18 «Вимоги щодо несумісності», йдеться про те, що перебування на посаді прокурора несумісне з будь-якою іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Прокурор не має права  входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання
прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління
акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді,
та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді
(спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо
інше не передбачено Конституцією або законами України. Тобто пані прокурор, займаючись бізнесом в Польщі, порушує законодавство країни, в якій вона живе і працює.

На жаль, така картина скоріше характерна для «облико морале» представників прокуратури України. Як могло так статися, що старший прокурор, грубо і не дуже криючись, порушує  Закон України» Про прокуратуру» , а у відомстві не знаходять доказів провини, хоча польські реєстри майна доступні кожному, хто їх потребує – невідомо

Д.Снєгирьов