Отже, на що ми сподівалися і чого ми не отримали.
"Петре, всі
навкруги вороги, всі крім нас тебе підставлять, всі хочуть зайняти твоє місце,
але ти не просто так став президентом! Ми включили всі таємні знання й сили,
і якщо не будеш слідувати нашим інструкціям, будеш один на один зі своїми
ворогами".
Варто виокремити низку думок
державника, щодо власних дій та поведінки. Першим і найголовнішим
виступає те, що державник точно знає, що його не зобов'язані любити. По-друге,
він точно знає, що йому не належить більше ніж трактористу! Також державник
свідомо вступає в середовище жорсткої конкуренції, розуміючи, що це місце
(президента) є дуже спокусливим для різних груп і їх лідерів! Четвертим є те,
що він йде в державу весь, як в прірву, спалюючи всі мости і не формуючи
запасних аеродромів(бо це його найвища мета!) І останнє, державник дякує своїм
прихильникам один раз протягом першої години президентства,
а не всього терміну! А потім тільки УКРАЇНА!
Отже, на що ми сподівалися і чого
ми не отримали?
Вся країна чекала рішення
викликів абсолютно зрозумілих громаді і чомусь зовсім незрозумілих владі. Народ
виходив з Майдану з почуттям гідності та перемоги й абсолютно чітко
усвідомлював і розумів, що він став суб’єктом участі у політичних і соціальних
проектах країни. Громада знайшла своє місце після Євромайдану, але, на жаль,
цього влада не усвідомила. Нова влада була націлена на одну мету замінити
гравців системи(не міняти – а замінити). Майданівці думали, що громадська думка
зможе стати оперуючим інструментом нового президента, але отримали підміну
діючих учасників на нинішніх, залишивши систему без змін. У результаті цього з
боку влади було проігноровано право громади на участь у державних процесах. Все
це слугувало примноженню такого собі «мікробу», який існував до цього (до часу
формування команди у нас був спільний ворог – один Янукович) і зараз ми
отримали колективного Януковича, де на кожному місці з’явився клон
(попереднього хама) – митник грошових і владних потоків. Всі бажання й спроби
громади зайняти гідне місце у державі закінчилися безуспішно. Якщо під час
правління Януковича ми мали трагедію, то на сьогодні, за часів Порошенка, ми
маємо фарс(абсолютна дискредитація вертикалі через клонування «мікро-Януковича»).
Ми побачили, що фундаментальна помилка полягає у відсутності у президента
ініціативи формування власної команди, кожний учасник якої займався певною
сферою і скеровував її на Європейські Стандарти. Ми піднімали питання у
попередній статті щодо появи в політичній сфері гравця(президента України),
який би міг брати на себе відповідальні рішення. Суспільство очікувало
негайного введення військового стану й упорядкування всієї держави під єдину
мету – перемогу у війні. Ми цього не отримали, а лише зіштовхнулися з
перекиданням відповідальності з однієї гілки влади на іншу. . А головна біда
України, що нам знову дістався, нехай і хороший (у всіх відношеннях; сім'я,
бізнес, духовність) чоловік, але не державник! Знову ми маємо справу з
ображеним хлопчиком (всі травми з дитинства) на якого впливають малоосвічені і
жадібне оточення! Разом з цим знову почалася стара пісня боротьби
Президентської Адміністрації з Кабміновською командою й політична корупція
досягла вершини. Отже, ми не отримали відповідальності нового політичного
гравця в особі президента який дав вектор розвитку в країні. Громадянське суспільство
не знайшовши себе в ролі повноправного гравця, звичайно ж не змогло долучитися
до проектів та інновацій у політиці. Тому туди знову пройшли піарники та
авантюристи. Стосовно питання відновлення «військової машини» - всі в
перших тижнях діяльності очікували потужний рух в напрямку формування
військової доктрини, яка не запропонована ще до сьогодні. «Військова доктрина»
тягне за собою всі концепції оборони, підготовки, формування резерву й усіх
інших напрацювань. Зі серйозним настроєм очікували референдум щодо подальшої
долі України у визначенні її військового пріоритету. Нарешті суспільство
має знати, яка стратегія безпеки держави ( колективна - НАТО, чи активний нейтралітет)?
Чітка позиція щодо боротьби з
корупцією відразу була нагальним питанням для майданівців. Всі вони чекали
якихось серйозних, кардинальних, дієвих проектів та програм щодо викоренення
корупції. Не відбулася й демонстрація на власному прикладі боротьби з
корупцією. Стосовно війни в загалі відбувся якийсь моральний колапс, сюрреалізм
дійсності. АТО - хто розуміє, що це? За рік ми не дочекалися ні
розриву дипломатичних відносин з країною-агресором, ні конфіскації російського
майна, ні закриття кордонів, і навіть не були припинені економічні стосунки з
воюючою стороною(яка напала на Україну). Війну не назвали війною. Влада
намагалася ухилитися, аби тільки продовжити болото, в якому ми зараз
знаходимося. Очікували, що в стані війни, президент, маючі переваги військового
стану - наведе на решті лад! Вважали, що найбільшим успіхом президента Порошенко
стане перемога у війні, фінансова й продовольча
безпека людей. А реформування МВС
( силовий блок підпорядкований президенту), взагалі жах! Ганебний розстріл Саши
Білого, катування Віти Завірюхи, переслідування «Айдару» та
інших добровольчих батальйонів які сотнями знаходяться в СІЗО – тільки
через те, що вони виявилися небайдужими патріотами і пішли захищати державу в
перших рядах. Що це пане президенте ? Мабуть, пояснюється це тим, що
люди, які можуть запитати у влади щодо до їх діянь, де реформа системи - є
великими ворогами. влади, а може ї президента. Перші рішучі дії з моменту
президенства Порошенко, яких не відбулося, могли здійснити всі очікування, які
ми представили вам у першій статті. Чекали чітку позицію на міжнародній арені –
прямі стосунки з Америкою та можливість отримати від неї підтримку (зброю, гроші).
Суспільство чекало рішучих дій стосовно гарантів Будапештського меморандуму і
співпрацю з тим рівнем клубу, який дав нам гарантію безпеки й незалежності
держави взамін на віддачу ядерної зброї. Нація досі не може зрозуміти й
уявити, що українська влада веде перемовини з бандюками ДНР і ЛНР. Що
таке Мінські угоди? Що таке Норманський формат? Що таке Ризька резолюція?
Пане президенте - поясніть нації що це? Всі дії і всі реформи продовженої
влади Яценюка призвели до того, що 27 квітня на саміті в Києві замість прямої
допомоги ЄС державі Україна в реформах, регуляторній політиці й розвитку
малого та середнього бізнесу ми отримали скорочення допомоги на 80 % всіх
програм. І найстрашніший вирок на який не очікував Майдан і люди, які піднялися
за свою гідність та гідність держави – відстрочення участі України в
Європейському Союзі мінімум на 10 років. Нас панове не чекають 10 років у
Європі, бо вона ( Європа) чітко сказала, що нічого у нас системно не змінилося.
У нас відбулося роз клонування одного Януковича на тисячі і заміна
гравців прізвища, але не системна. На жаль, сумним аналізом закінчую очікування
громадянського суспільства від влади, яке веде 10:0 на свою користь. А саме,
накриває ковдрою дуже неприємний і ганебний історичний етап Майдану -
абсолютна безкарність катів, які вбили Небесну Сотню.
Далі буде… Слава Україні!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.