Як знищувалося українське село.

25 квітня 2015, 10:34

Власник сторінки

Інженер-гідротехнік

Приїзжаючи у рідне село, ніколи не чув, щоб хтось згадав вулицю Леніна, Свердлова, чи Красноармійську. Тільки - Смолярова, Донцова, Рачкова.

Прочитав у ЗМІ, що деякі громадяни не задоволені діями голови сільради у Кіровоградській обл., який не дозволяє назвати одну із сільських вулиць іменем бувшого жителя цього села, а нині - Героя Небесної сотні. Навіть, журналісти та політологи звинувачують голову сільради в непатріотизмі. Та я не згоден з огульними звинуваченнями і вважаю дії голови логічними і виваженими. І ось чому.

Українське село знищувала колективізація та індустріалізація. Про це писано і переписано. Та є інші речі, на які майже ніхто не звертав уваги...Я родився і жив до закінчення десятирічки на Чернігівщині, в селі Макошино, на вулиці Рачковій. Пам’ятаю – були ще вулиці Донцова, Смолярова, Руденкова, Ригунова,... На них до війни 1941-45 років переважно жили родини рачків, донців, смолярів, руденків, ригунів... В моїх батьків було шестеро дітей, по четверо-п’ятеро - в інших родинах, а сусіди напроти мали десятьох – восьмох дівчат і двох хлопців: Валька, Бронька, Лорка, Женька, Юлька, Тоська, Любка, Володька, Вітька. Найменша Валька була на два роки молодша за мене. Одне прізвище не пам’ятаю..

Ще й по сьогодні сельчани називають в заплавах Задесення місця призвіщами працьовитих селян, які ще за часів Столипінської реформи освоїли цілину, побудували садиби (хутора) на підвищеній місцевості, насадили садів. Це – Бабичове, Бондарцове, Калинське, Козлове, Кучеренкове, Мартинцове, Магличове, Мудрякове, Рачкове, Сахарове, Симонове,... Та амбітні більшовицько-єврейські недолюдки, непридатні до нормальної людської праці, які захопили владу після Жовтневого перевороту, в 30-і роки знищили хутора та ліквідували середняків як клас, спираючись на підтримку пустословів, злодіїв та нероб всіх мастей.

І в нас, і в десятидітній родині були однокімнатні дерев’яні хати з прибудованими під одним дахом не опалювальними допоміжними приміщеннями, які малу назву сіни. Посеред жилої кімнати стояла піч та груба з чавунною плитою з двома отворпми для кружків... З тилової сторони печі – міцний дерев’яний настил, який в залежності від чисельності родини продовжувався понад стінами. Підлоги були глиняні. Навіть прислів’я було про те, що в цій хаті все, як годиться: «І плита, і піч, і груба, і на печі - баба беззуба». Опалювали хмизом, лозою, бадиллям, сосновими шишками і хвоєю - усім, що горіло. Кожний з дитинства знав, що «без труда не витягнеш і рибу із пруда».

Не всі жили однаково. Та більш заможньо – працьовитіші, серед яких найавторитетніший слідкував за порядком і злагодою на вулиці. Одна із вулиць села відрізнялася від інших добротними будинками з критими та оздобленними різьбовим орнаментом вхідними крильцями, дощатими воротами і парканами. На ній жили переважно євреї, які займалися не землеробством, а споконвічно єврейським «корчемним» промислом. Під час німецької окупації їх жильці були репресовані, а в будинки заселилися радянькі активісти і СМЕРШівці.

Та закінчилась війна. Пошесть перемейнування вулиць в містах перекинулася і в села. Назви вулиць заполонили Ленін, Сталін, Калінін, Ворошилов, Будьонний, Дзержинський, Крупська, Роза Люксембург, Клара Цеткін, Куйбишев, Артем, Фрунзе, Кіров, Каганович, З приходом (після кремлівського перевороту в 1964 році) до влади партійних гуляк і бездарів на чолі з Брежнєвим, вулиці перйменовували в честь вигаданих пропагандою «героїв» Громадянської війни та організаторів Голодоморів. Появлялися назви (переважно на російській мові): Комуністична, Комінтерна, Красноармійська, Комсомольска, Піонерска, Інтернациональна, Октябрська,...

Не думаю, що проїімперські назви міст, вулиць, площ, проспектів та пам’ятники тоталітаризму і безгосподарності позитивно діють на мізки мешканців. Аналізую результати виборів до нинішнього парламенту в мажоритарних округах: менталітет обранців від Донецької, Луганської, Запоріжської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Харківської областей, де ще не провели перейменування антиукраїнських назв, відповідає, скоріше, уподобанням північного сусіда. Тому в цих регіонах відчутніше проявляється радянська совковість та паростки сепаратизму і колабраціонізму...

У Чистий четверг Верховна Рада прийняла закон №2558, що засуджує тоталітарні режими, під які кольори вони б не фарбувались. Це означає, що по всій країні поза законом стає вся тоталітарна, радянська символіка – зноситимуть пам’ятники, мінятимуть назви вулиць, скверів, майданів, міст, заводів, лікарень, санаторієв,...Не втключаю, що знову чиновники облрад та райрад нав’язуватимуть назви сільських вулиць. І якщо бувшу вулицю Рачкову (нині Червоноармійська), на якій віками проживали родини Рачків, перейменують в Героїв Дніпра, Афгану чи Чернобиля, настрою і патріотизму мешканцям села це не добавить. Мені теж, бо батько і брат форсували Дніпро, знайомі учасники ніколи не хизувалися Афганом, а в ліквідації аварії на ЧАЕС я приймав участь особисто. Якщо й використовувати ці апокаліпсиси в назвах вулиць, то тільки в іншій інтерпретації: Утоплеників Дніпра, Приречених Афгану, Мерців Чорнобиля.

Переконаний, що тільки самі сельчани повинні дати назву вулицям, щоб в подальшому їх знову не перейменовувати. Приїзжаючи у рідне село, ніколи не чув, щоб хтось згадав вулицю Леніна, Свердлова, чи Красноармійську. Тільки - Смолярова, Донцова, Рачкова.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.

РОЗДІЛ: Новости политики

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Суб'єкт у сфері онлайн-медіа Назва онлайн-медіа – «КореспонденТ.net» Адреса: 02091, місто Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 172-Б, офіс 208/1 E-mail: sunlight@mediadim.com.ua Телефон: 044-205-43-00 Ідентифікатор медіа – R40-06068
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на Корреспондент.net.
При копіюванні матеріалів зі сторінки « Новини України і світу» , для інтернет - видань - обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання . Посилання має бути розміщена в незалежності від повного або часткового використання матеріалів. Гіперпосилання ( для інтернет - видань) - повинна бути розміщена в підзаголовку або в першому абзаці матеріалу.
Новини з позначками "Думка", "Експертиза", "Заява", "Регіони", "Гроші", "Влада", "Вибори", "Тест-драйв", "Спецпроекти", "Промо" публікуються на правах реклами.
Розділ Спецпроекти створюється спільно з комерційними партнерами.
Будь яке копіювання, публікація, передрук, чи наступне поширення інформації, що містить посилання на "Інтерфакс-Україна", EPA / UPG, суворо забороняється.
Власник веб-сторінки в розділі Я-Корреспондент є автор публікації.
Будь-яке копіювання, передрук та відтворення фотографічних творів та/або аудіовізуальних творів правовласника Getty Images - суворо забороняється.
Матеріали сайту korrespondent.net призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс korrespondent.net не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі korrespondent.net публікуються виключно в інформаційних цілях.

Як знищувалося українське село.

Приїзжаючи у рідне село, ніколи не чув, щоб хтось згадав вулицю Леніна, Свердлова, чи Красноармійську. Тільки - Смолярова, Донцова, Рачкова.

Ошибка