Уряд і спритні міністри проштовхують нову хвилю приватизації і корпоратизації, розповідаючи казки, що без цього в Україну не прийдуть інвестори.
Уряд і спритні міністри проштовхують нову хвилю приватизації і
корпоратизації, розповідаючи казки, що без цього в Україну не прийдуть інвестори.
Друзі, я спробую пояснити, що таке приватизація і корпоратизація, про яку нам
так багато і палко пояснюють урядовці.
Це коли підприємства і активи всіх громадян України, від малого до старого,
які було збудовано на податки і вони називались державними, купка спритних
ділків від влади (або при владі) за безцінь забирає собі, мовляв, вони «ефективні
менеджери».
Країна знаходиться на межі колапсу і є бажаючі забрати державне майно,
видаючи з себе успішних інвесторів.
Якщо є сумніви, то пригадайте приватизацію в 90-х роках, коли роздавали
частки, ваучери, паї тощо. І хто став власником всього майна? А пам’ятаєте Криворіжський
металургійний комбінат, який приватизували майже за дарма, та ще й суд
підтвердив “законність” такої приватизації? Зовсім нещодавно Янукович і Ко
приватизували «Укртелеком» та низку Обленерго за безцінь, і хто нажився на
цьому? Хіба зменшились тарифи чи покращилась якість послуг? Ні, але хтось
заробив миттєво сотні мільйонів $.
Ще один приклад – державна акціонерна компанія «Укрнафта», в якій держава
має 60% власності, а прибутків вже п'ять років не бачить.
Назвіть мені хоча б одного олігарха України, який збагатився не на «прихватизації»
Державних активів?
На черзі всі ліквідні і прибуткові підприємства: «Укрспирт», «Укрзалізниця»,
«Укрпошта», морські порти і ще десятки
привабливих об'єктів. Українців дурять, грабують і знов випробовують на
терплячість і міцність.
Коли коаліція в парламенті створювала уряд після дострокових перевиборів,
то залучили багато міністрів, які працювали на приватних структурах, але як показав час - вони навіть гадки не мають,
що таке державна служба, як керувати державними активами. Їм, напевно, в голову
не приходить, що держава - це не
приватне підприємство, яке планує лише прибуток, а у держави є зобов’язання
соціального характеру. Це - створення робочих місць, підтримка військового
потенціалу, захист цілісності країни, побудова інфраструктури, доріг, закладів
медицини і освіти, дошкільних закладів тощо.
І думати про скорочення робочих місць, не знайшовши людям альтернативу, це
злочинно. Що будуть робити люди, втративши роботу, на приватизовано-копоратизованих
підприємствах, які довели до зубожіння,
а обіцяли справедливість? За що будуть годувати свої сім'ї, чи не зростуть
протестні настрої і чи не втратимо ми ще
частину території України? Чи не буде реваншу режиму Януковича, чи не повториться
ситуація в Україні, як у Вірменії, як в
Киргизії, як в Єгипті, як в Греції, коли Росія, надавши їм фінансову допомогу,
фактично почала керувати урядами цих країн.
Вважаю, що вже пора уряду і міністрам відповідати на прямі і чесні питання:
скільки створено робочих місць, чому зростає злочинність, чому гідно не
фінансується наша армія, а майже все забезпечують волонтери, чому не
повертаються активи, награбовані режимом Януковича, хто покараний за смерті
людей на Майдані, і чому в Україні щодня
відбуваються вбивства, чому середня зарплата у нас нижча, ніж у будь-якої
країни пострадянського табору? Навіть Молдова і Таджикистан нас давно
обійшли. Чому не відбувається люстрація
і чому не очищається судова гілка влади, як проводяться тендери і конкурсний
відбір?
Здається мені, що ці «гарвардські вундеркінди» не розуміють різницю між
приватним управлінням і державним.
А ще
зовсім не зрозуміло, як і хто
відповів на звинувачення колишнього голови Держфінінспекціі Гордієнка у
розкраданні урядом величезних сум? Вважаю, що терміново в ВР зобов’язані
створити тимчасову слідчу комісію (ТСК ) і дати відповіді суспільству на ці
питання, а правоохоронні структури мають окремо розбиратись по кожному випадку.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.