За що у парламенті розгромили телеканал 112.ua?

Або із заздрощів, або з переляку?

Не знаю хто такий насправді народний депутат України Юрій Тимошенко, окрім того, що скупо подано про нього на сайті Верховної Ради, де вказано, що це колишній безробітний, державний діяч з нього, якщо він свій виступ з трибуни читає заледве не по складах, зрозуміло який. Бо й виявляється освіта в нього лише загально середня.

Я взагалі з великою обережністю ставлюсь до цього всепроникного засилля у владі маскхалатів. Бо навіть штурмове чи рукопашне геройство не завжди ознака великого розуму. І воно насамперед достойно має оцінюватись виключно у військовому ремеслі, де потрібно брати бар’єри і влучно стріляти, а не там, де потрібні і державна мудрість, і знання міжнародної практики, не кажучи вже про елементарну грамотність. Нині без вищої освіти не візьмуть тебе на роботу в будівельну чи землерийну контору, а до Верховної Ради, виявляється, – будь ласка…

Такий собі прохідний двір.

Веду до того, що означений пан цими днями взявся оцінити діяльність українських телеканалів з парламентської трибуни. Спасибі йому за це, бо хоч є у Верховній Раді відповідний комітет зі свободи слова, але чомусь у нього до цього не доходять руки. А подібному, здається мені, в часи війни потрібно надави першочергового значення. Позаяк саме ці ЗМІ найбільше впливають на формування свідомості українців,  і тих, хто отримує сигнал за кордоном, на оцінку ними подій, які відбуваються.

Я вже мовчу, окремо якось висловлюсь щодо бездарності і ледарству такого чоловічка, суперкума глави держави Ю. Стеця. Ви ж погляньте, з часу призначення його поминуло вже майже два з половиною місяці (міністром призначений 2 грудня 2014 р.), а ніде на контрпропагандистському напрямку не зроблено й жодного поруху. Жлобство за державний кошт.

І дуже правильно зауважив Юрій Тимошенко, що в значній частині українських олігархічних телевізій чомусь і досі переважає окупаційна російська мова. На окремих каналах її абсолютне, якщо не сказати точніше, то повне засилля. Вмикаєш більшість студій, складається таке враження, що передачі ведуться на якийсь там Водкінск, чи Усурійськ. Дрімотна мерзенна московщина. Невже ще не наїлися цієї огидної лободи? Скільки ще має загинути українців, щоб усі нарешті зрозуміли, що раша це найголовніший наш ворог, а його мова – це образа гідності українця. Спілкуватися нею – себе принижувати.

Тут, думаю, має бути ось який підхід. 5 грудня 2001 року в Україні проводився останній перепис населення. Він показав, що 77,3 % населення держави тоді складали українці. Нині відсоток титульної нації ще значно зріс у зв’язку з окупацією Криму, який фактично не приймає сигнал київських телеканалів. У зв’язку з агресією Кремля частина росіян, які мешкають в Україні також принципово перейшли на спілкування українською. Знаю чимало таких прикладів. Отож цілком логічно буде, якщо відсоток мовлення українсько/російською міг би зупинитися нині на відношенні цифр 8:2. Але тут має бути ще й воля парламенту, Національної комісії по телерегулюванню. Подібне, вважаю, треба закріпити законодавчо, офіційно.

Мене ж у виступі пана Тимошенка зачепило несправедливе зарахування до ворогів українського телеканалу 112.ua. Я теж свого часу його різко критикував, коли подеколи там через скайп надавалося слово таким одіозним українофобам, як Костянтин Долгов. Подібне, як замітив собі, трапилося, приміром, увечері 8 березня 2014 року.

Але як фахівець з медіа проблем зазначу: відтоді багато води втекло, одночасно й суттєво змінилася мережева політика телеканалу. Підкреслю, що нині це найбільш професійний чисто інформаційний мовник. Я не знаю, хто його власники, хто ним керує, а ось продукт він видає надзвичайно високоякісний і головне абсолютно український.

За моїми підрахунками в ефірі 112-го, як експерти виступають щодоби 70-80 різноманітних фахівців із найрізноманітніших проблем життя. Люди все це різні, а тому й цікаві. Політологи, економісти, юристи, військові, громадські активісти, народні депутати, політики. Всі передачі транслюються лише у прямому ефірі. Вони зі студії подають найсвіжіші оцінки подій, здійснюють експертні оцінки. Це надзвичайно цікаво і я, як і багато моїх знайомих, цей телеканал тримають постійно ввімкненим. Тільки звідси можна сповна дізнатися про всі найважливіші події доби, звірити свої думки з експертними оцінками фахівців.

Робиться це ще тому, що сто дванадцятий, на відміну всіх інших телеЗМІ, які в програмах мають на добу лише кілька інформаційних випусків, повсякчас наживо демонструє всі найважливіші події стрімкого часу. Щоб де не сталося, звідтіля по можливості здійснюються прямі ввімкнення. Телеканал практикує роботу стрингерів, які, як бачу, є практично в усіх областях і крупних містах України, а також за кордоном. Тому інформаційна палітра телеканалу просто таки не йде ні в яке порівняння з Каналом-24, і тим паче з так званим «першим інформаційним» 5-им телеканалом імені Порошенка.

Що ж стосується мови трансляцій, то всі випуски новин №1 тут здійснюються виключно державною мовою. Думаю,  що понад 80 відсотків запрошених гостей теж україномовні. Так що нардеп з трибуни Верховної Ради відносно зросійщеня 112-го сплів небилицю. Я не більше маскхалатівця з парламенту борюся за викорінення остогидлої московщини з  нашого вжитку і знаю що тут кажу. При цьому у мене склалося чітке враження, що пан Тимошенко або зовсім не бачив, не знає, що собою нині уявляє телеканал 112.ua, яке місце займає в інформаційному просторі України, або ж йому просто дали оприлюднити до цього зовсім йому невідомий текст. Справжній автор його включив до ворогів України, або з заздрощів, або ж із перепою. Даруйте, але інакше оцінити подібне не можу.

Окреме слово про ведучих. Думаю, той, хто дивиться прямі ефіри цього пригожого новинного мовника, примітили, що це  надзвичайно підготовлені, толкові, високо інтелігентні люди, які професійно у студії вирізняють грані подій. Здатні оживити в прямому ефірі будь-кого. Достойна особиста поінформованість молодих людей, помножена на чудові інтелектуальні дані щасливо доповнюється вмілими технічними включеннями синхронів. Усе це разом узяте створює атмосферу органічного вживляння телевізійних новин в канву кожного дня.

Я про це пишу так переконливо тому, що мені самому доводилося вже чимало разів у ролі політолога виступати в прямому  ефірі 112.ua, і що найбільш похвально, ні перед  виступом, ні опісля, ніхто жодного разу не попередив про що, до прикладу, не варто говорити, яку тему обходити, яких тем не порушувати, а тим паче, якою  мовою спілкуватися перед камерою. Я неодноразово з ефіру виносив лише приємні враження від того, які там працюють гостроязикі, знавці політичних тем… чарівні дівчата. Вродливі й дотепні. Одна якось мені так чітко і лаконічно, з використанням епітетів і прислів’їв ставила запитання, що я спершу подумав, мабуть, звідкілясь читає. Так доладно побудовані в неї речення. Але на суфлері, поглянув, нічого подібного немає, планшет її лежить зовсім збоку. А вона дивиться на мене і так красиво говорить, аж зачудувався. Захотілося відповісти їй в унісон…

Саме тому тут ефіри виходять здебільшого цікаві, несподівані, такі, які подобаються багатьом українцям.

Так що виступ Ю. Тимошенка у парламенті зі звинуваченнями телеканалу в зросійщенні це повна дурня.