Таким став судовий процес у Лондоні, яким нарешті буде сказано за що насправді Кремль знищив свого колишнього агента спецслужб
Даремне ви, панове, не звернули пильної
уваги на пост мого блогу від 26 січня ц.р., озаглавлений «Льотчиця Савченко
і лондонський суд проти фобій Путіна». Я там
написав, що наступного дня (27 сіяня) відкривається другий світовий фронт
(звісно ж, після України) громадськості світу проти маніяка Владіміра Путіна. Стартував
він у Лондонському суді розглядом справи про замовне вбивство Кремлем колишнього
російського шпигуна Олександра Литвиненка.
Мені впало в око, що українські ЗМІ
цьому процесу практично не надають ніякого значення. Згадують лишень вряди-годи.
А даремне. Просто така дрібна суть наших засобів масової комунікації, в яких,
на жаль, практично немає журналістів-аналітиків, які б уміли проглядати вперед,
передбачати події, вираховувати майбутні інформаційні шторми. Яким, власне, й є
процес над Темзою. А всього лише бездумно пливуть за течією. Співають тільки
про те, що бачать.
Мабуть, ніхто з них й не
задумувався серйозно над тим, чому оточення Путіна знищило колишнього
працівника ФСБ, власне, за що. Застосувавши для цього такий безжалісний вид
отрути як військовий полоній. А за те, щоб ви знали, що О. Литвиненко передав
західним спецслужбам, зокрема, і свідчення про те, що його колишній шеф – давній
і закоренілий… педофіл.
Смертний вирок російському
шпигуну був винесений у Кремлі не за здачу секретів держави і спецслужби, а за
розкриття задавненого анамнезу страшної болячки лідера.
До речі, вчора там, у
Лондонському суді про це уже говорилося. А ще має з’явитися сотні нових
свідчень. Адже передбачається, що процес триватиме десять тижнів. Кожного з
них, протягом трьох днів у тижні, справа слухатиметься під присягою у процесі. Частина
свідків буде приводити свої аргументи, знаходячись у секретній кімнаті, позначена
певними кодами. Англійська феміда не може дати повну гарантію життя людям, які
виступлять у процесі під своїми іменами. Позаяк плутонію в Росії багато…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.