Вилізло шило з гнилого мішка...

Аеропорт здали ще в вересні минулого року, за що ж тоді загинули сотні героїв?

Те про що я з болем і тривогою пишу в своїх блогах, у новій книзі «Свічка на вітрі» ось уже місяців п’ять поспіль, за що на мене з усіх боків несамовито шиплять нові владолизи, нарешті виткнулося боком. Шило вилізло з мішка. Виявляється, наші мужні герої в Донецькому аеропорту, а їх віддало життя за цей клаптик української землі вже більше двох сотень, ні на крок не відступають з нашої суверенної території, а летовище це Петро Порошенко Владіміру Путіну, виявляється, уже давно геть здав з потрухами. Стало очевидним, що «ґешефт» цей відбувся в ході підкилимних сепаратистських домовленостей, а ще точніше - під час задушевних телефонних бесід із головним бандитом Путіним.  І все це підтверджено документально, деталі – нижче.

Виявилося, окрім того, що Л. Кучма вів якісь там переговори в Мінську, був підписаний також секретний меморандум, за яким аеропорт і ще значна частина території Донбасу мовбито цілковито переходить під контроль терористів та російських окупантів. І нетерпеливий Путін 5 січня 2015 року, в своєму офіційному листі нагадав про це панові Порошенку. Мовляв, пообіцяв – розраховуюся.

Що було робити Порошенку?

Можна припустити, що він розраховував: українські оборонці аеропорту довго не втримають, здадуть його терористам і російським окупантам. Як бізнесмен, хіба міг Він упустити таку слушну нагоду, аби ж, напевне, щось на це не виміняти у Путіна. Здогадайтесь що саме, коли багатомільйонний бізнес пана Порошенка і за часів війни успішно розвивається в Росії, Криму. Цим, підозрюю, і продиктована та хитра топографія, яка закладена в таємну сепаратну угоду, відповідно до якої Донецьке летовище ще з 19 вересня 2014 року позначено в зоні відповідальності окупантів.

Хіба ж міг подумати Порошенко, що в раби йому попадуть такі пасіонарні, такі відважні, героїчні люди. Життя кластимуть, а не віддадуть повітряних воріт Донбасу. Не міг же ж він наказати їм: відступіть! Це б дуже нагадувало зраду…

Саме тому, коли прийшов на Банкову з Москви «мирний план Путіна», в Києві не на жарт розгубилися. Так і не знайшли, що сказати у відповідь кремлівському загарбнику. Позаяк, критикувати Путіна, який вимагає відповідно до конфіденційної домовленості двох глав держав своєї частки таємної угоди не можна, бо суспільство дізнається про скритний зговір, закріплений секретним меморандумом, який молодий глава держави уклав з ворогом, і заперечити будь-що теж не можна, аби не наразитися на ще більший скандал. Такий ось ганебний цуґцванґ учинився, за якого прості і майже беззбройні люди успішно перемагають ворогів на полі бою, а так звані лідери всі в шоколадному лайні застигли в німій позі…

Про все це стало відомо сьогодні, 24 січня ц.р., коли тижневих «Дзеркало тижня» оприлюднив документи секретних додатків до кривавого «перемир’я Порошенка». (Їх ви побачите нижче).  

Ніяк не можу збагнути того, як главі держави можна було закликати всіх до неухильного виконання якихось фейкових «мінських домовленостей», бо не були ж вони, приміром, навіть підписані офіційною особою з української сторони, або ж ратифіковані Верховною Радою. Зате таємна угода має всі печатки і підписи, відповідно до яких, ми втрачали аеропорт, віддавали його ворогам. Добре знаючи це пан Порошенко все одно продовжував закликати відважних оборонців умирати за українську землю. Хіба ж ми забули, як патетично казав він неодноразово: ми, мовляв, не можемо здати летовище, бо тоді відкриється шлях ворогам на Слов’янськ, Харків, Полтаву, Київ…

Тоді за що ж умирали наші вояки в степу під Донецьком, сотні залишилися навіки каліками – без рук, без ніг, без очей, якщо новоявлений зі своїм пактом зради своєрідний український Молотов ще понад чотири місяці тому уклав таємну, підлу, сепаратну угоду з Путіним, здавши донецький аеропорт ворогам? Тіла наших бойових захисників-героїв аеропорту і по нині практично щодня хоронять в селах і містах, інших мужніх захисників ще й досі, під кулями ординців, витягують напівживих з-під уламків підірваного терористами терміналу. Про що ж Він думає, учиняючи так по-новому?

 Гадаю, що лише про ґешефт. Про власний бізнес. І в Україні, і в Росії, і в Криму. За такої «успішної» політики співпраці з ворогами нашого народу, територія України незабаром може скоротитися до розмірів фірми «Рошен»…

Ось справжнє горе України.

***

Тут ви знайдете матеріали сепаратних домовленостей Путіна і Порошенка, в тому числі й щодо здачі Донецького аеропорту.