Відкритий лист.

Президенту України Петру Порошенку. Прем’єр-міністру України Арсенію Яценюку. Європейському уповноваженому по правах людини Емілі О’Рейлі. Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковській. Організаціям громадянського суспільства України.

Відкритий лист.

Ми віддали своє здоров’я за Батьківщину і нині благаємо Вашої Милості для мільйонів українців.

Так, нам вже не потрібно майже нічого. Ми – завтрашні мерці, яким Верховна Рада України та нинішній коаліційний уряд викопали братську могилу. Чому? Може підрахували, що передчасна смерть чорнобильців суттєво зменшить навантаження на бюджет. А може побачили, що зекономлені кошти можна використати для живих – перерахувати, приміром, в офшори. Але як насправді – не знаємо. Ми – яскравий, але далеко не єдиний, приклад втілення в життя принципу, що людина – найвища цінність. Ми переконливе свідчення того, як можновладці насправді ставляться до патріотів і просто чесних працьовитих людей.

Наша доля мусить витверезити всіх. Ну, принаймні, ми на це сподіваємось. Подивіться, як непомітно й «правильно» нас викинули на смітник життя. Ще вчора обслуговували у Вінницькому обласному спеціалізованому клінічному диспансері радіаційного захисту населення, а нині прирекли на «лікування» в лікаря загальної практики, а насправді залишили без реальної допомоги. Три роки так званої медичної реформи переконали всіх: сімейний лікар – профанація медичної допомоги, бо він, фактично, не лікар, а особа, яка видає перепустки на лікарняне ліжко чи на кладовище.

Ми благаємо Вашої Милості тому, що Ви своєю політикою забираєте в людей можливість дбати про власне здоров’я, прирікаєте більшість українців на голодне існування. Сьогодні з Вашої вини гинуть тисячі, завтра ж Ви можете стати вбивцями мільйонів.

Ми не можемо Вас зупинити силою протесту. Хіба на це здатні хворі, безсилі, приречені!

Ми намагаємось зупинити руйнування нації, звертаючись до Вашої людяності, милосердя, бо віримо: вони у Вас є.

Ми не чекаємо від Вас золотих батонів. Навіть згодні: залишіть собі міжгір’я, беріть все, що хочете. Лише уклінно благаємо: «Дозвольте жити живим – нашому майбутньому!»

От подивіться на смертний вирок вінницьких чорнобильців – наказ Департаменту охорони здоров’я та курортів Вінницької ОДА від 20.10.2014 за № 1267. Директор департаменту Тетяна Бабій знущально назвала його «Про реалізацію заходів стосовно раціонального та цільового використання коштів в бюджетній сфері».

Хочеться кричати, але ми залишимось розважливими. Від відчаю.

Тетяна Бабій – реформатор. Вже покращила роботу департаменту. Зробила собі аж п’ять заступників. Питається – навіщо? Мабуть економить бюджетні кошти?

Ви, найвищі посадовці держави, по пунктам перераховуєте, що зроблено в сфері адміністративної реформи, децентралізації влади і т.д.

Дозвольте й нам, для повноти картини, додати кілька пунктиків з реальної практики Вашого курсу.

Більшість вінничан переконані, що, департамент охорони здоров’я існує для вибивання десятків мільйонів тіньових доларів з медичних закладів.

Свіжий приклад. В 2014 році заступник директора департаменту Ірина Шевчук вимагала від головного лікаря диспансера радіаційного захисту населення Василя Даценка 100 000 $. Він ледь не плакав, доводячи, що такої суми йому не зібрати. А вона йому усміхається, мовляв, ти їх відіб'єш за кілька місяців.

Але Даценко – не дав. Тепер має великі проблеми. Його звинувачують в нецільовому використанні бюджетних коштів через намагання хоч якось полегшити долю хворих. Очолюваний Віктором Григоровичем диспансер раніше був «лечсанупром», де за народні кошти ремонтував здоров'я партійно-господарський актив області. Нині диспансер має найсучасніше обладнання і там, під вивіскою радіаційного захисту, «тихенько» лікується начальство. Нам здається, що цей медичний заклад і далі використовуватимуть як вінницьку Феофанію для можновладців та їх родин.

Знаєте, вінничани не можуть спокійно чути про департамент охорони здоров'я. Вони впевнені, що цей орган робить що завгодно - лише не охороняє здоров'я. Тоді навіщо він існує в його нинішньому вигляді? Люди ж бачать - це довбня в руках владоможців, потрібна для ручного розподілу бюджетних коштів, виділених на медичну галузь. А ще, щоб «доїти» керівників, працівників медичних закладів і хворих. Ми так розуміємо, що директор з двома заступниками вже не годні міцно тримати адміністративну палицю. От їм додали ще кілька пар «мозолястих» рук.

Ви, пане Прем'єре, закликали переймати досвід Володимира Гройсмана щодо впровадження прозорих офісів. А як Ви прокоментуєте досвід вінницького обласного департаменту охорони здоров'я, який нинішнє керівництво перетворило на «прозорий» орган, що відкрито займається здирництвом? Ви подивіться, що там діється щодень, а, особливо, напередодні свят. Через черги з торбами і конвертами до кабінетів - відвідувачі не можуть вирішити жодного питання.

Ми - день вчорашній. Але, поки дихаємо, думаємо про майбутнє.

Думайте про Батьківщину й Ви - хоч інколи.

Ми йдемо в небуття, але Вам, молодим, здоровим, заможним, перспективним – жити й жити. Пожалійте ж Україну! Змилуйтесь над нині сущими… якщо зможете!

Хворі, які лікувалися в

Вінницькому обласному спеціалізованому клінічному диспансері радіаційного захисту населення

м.Вінниця, 06.01.2015 р.