Церковне життя українського народу
З моменту розколу християнства 1054 року на православну та католицьку гілки ідея унії завжди знаходила своїх прихильників.Якщо православні вважали,що унія можлива лише за відмови римського папи від ієрархічної першості в християнській цекрві,то основною вимогою католиків було визнання православними зверхності папи.Після церковного розколу слабіюча православна церква через критичні обставини все частіше звертається по допомогу до Заходу,до церкви католицької.Наприкінці 16 століття унійний рух мав уже свою доволі тривалу історію та доцільність об'єднання.
Два чинники сприяли активізації унійного руху в середині 16 століття.Спочатку,намагаючись убезпечити себе від реформації,польський король дозволяє єзуїтам розгорнути свою діяльність у Польщі,а згодом і в Литві.Внаслідок цього Річ Посполита за короткий час вкривається мережею єзуїтських навчальних закладів.Широкого розголосу набуває релігійна полеміка.Талановиті проповідники активно працювали на ідею унії.
Поглиблювала розкол суспільства так звана "календарна реформа",проведена папою Григорієм 13 у 11582 році,яка суттєво розвела у часі релігійні свята католиків та православних.Через це католики-феодали недноразово порушували релігійні традиції українських міщан і селянства.
Намагаючись підняти престиж православного духовенства,подолати дискримінацію православних віруючих,водночас бажаючи вирішити власні інтереси,львівський єпископ Гедеон Балабан на з'їзді в Белзі став ініціатором підписання унії.До нього приєдналися луцький,туровопінський та холмський єпископи.У 1495 році папа Климент 8 офіційно визнав унію.
Юридичне оформлення унії мало відбутися 1596 року у місті Бересті.Однак собор розколовся на дві частини-уніатську та православну.Уніатська частина затвердила акт об'єднання церков та утворення греко-католицької церкви,яка підпорядковувалася Папі Римському.Уніатське духовенство,як і католицьке,звільнялося від сплати податків,уніатська шляхта нарівні з католицькою могла претендувати на державні посади.Крім того,уніатським єпископам було обіцяно місце в сенаті.Православний собор не визнав правомірності уніатів.Унія замість консолідації ще більше поглибила розкол суспільства,започаткувала нову площину розшарування.
Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву.унія насаджувалася силою,православні церковні маєтності передавалися уніатам,православні залишилися без вищої церковної ієрархії.
Еволюція уніатської церкви в умовах ворожого оточення призводить до того,що в 1848 році розпочинається корінний злам :греко-католицьке духовенство відходить від пропольських настроїі,а уніатська церква,глибше інтегруючись у галицьке суспільство,заявляє про себе як про національну українську церкву.
Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади в українських землях,розширення сфери впливу католицизму,а для частини православного духовенства-спробою підняти його престиж,подолати дискримінацію православних віруючих,вивести православну церкву з кризи.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.