Коли відбудеться чергове повномасштабне вторгнення.

Та на настрої росіян впливають і «грузи-200», і негаразди з цінами на продовольчі товари, і знецінення рубля. При таких обставинах продовжувати вторгненя не з руки.

Про це знають всі - чергове вторгнення російської армії на сході України буде. Вірніше – розширення захопленого  плацдарму до потрібних Путіну меж. Вже не раз в засобах ЗМІ «специ» називали дати, та час іде, а Путін наказу на нове вторгнення не віддає – накопичує  озброєні формування. Чого він очікує? Боїться спротиву сил АТО? Вважає на санкції Заходу? Прислуховується до порад світових політиків, яких  він «в гробу бачив»? Реагує на рішення ООН? Переконаний – ні! Йому потрібно одне – підтримка  шовіністично-зазомбованих  росіян. Це екс-кадебісту вдається на протязі 15 років не без допомоги самозакоханих політиків (носилися з ним мов з писаною торбою),  що зустрічалися з «корешем» без краваток, запрошували на ранчо, грали в гольф, запевняли в дружбі. Допомагали Путіну й провокатори, особливо в Україні, на заохочення яких «родина денег не жалеет».  

Підступно відсторонивши в 1999 році Єльцина від президенства, ФСБ зриває багатоквартирні будинки, звинувативши в цьому чеченців. Росіяни негодують, вимагають розправи. Путін на підлі справи «всегда готов!».  Столиця Чечні була зруйнована вщент. Під уламками Грозного загинули десятки тичяч мирних жителів. Результат – замість гордої Чечні – холуйська кадировщина. Наступна – Грузія. Не тільки розчленена, а й посоромлена Бідзіною Іванішвілі, який після отримання повної влади Путіним  повернувся у 2000 році  в рідне село Червіла  зверх богатою людиною. ФСБ знало, що грузини грошовитих поважають.

 Та Путіну потрібна Україна. Тож брехлива пропаганда понад усе! Мабуть, сам Гебельс не раз в труні перевернувся від заздрощів.

 Шовіністична істерія серед росіян зростає. Невігластво не знає меж. Найзапекліші вороги – амерканці, естонці, грузини, українці, а сьогодні – бандерівсько-фашистська хунта, яка незаконно захопила  владу в Києві та знищує і морить голодом проросійсько-налаштованих жителів Донбасу... Та щоб підтримувати шовіністичний дух росіян, потрібна все нова і нова брехня. Краще – викривлена правда. Ось тут в пригоді стають недолугі українські політики та провокатори.

 Знаємо, що Кучма був злодійкуватий. Сам гріб під себе й другим не заважав. Бувші радянські  чиновники і політики всі такі. Та Леонід Данилович - патріот України. Путін це знав. Впливати новоспеченому президенту Путіну на Кучму заважав прем’єр-патріот Ющенко. За допомогою проімперських депутатів-провокаторів (симоненківці, морозовці, медведчуківці – СДПУ(о) у квітні 2001 Ющенка відсторонили. Та Кучма не холуйствує перед Путіним  –  затверджує указом травневе 2002 року  рішення РНБО про початок вступу до НАТО. В «нагороду» отримує плівки Мельниченка і сфабриковані спецслужбами фальшивки щодо продажу в Ірак чотирьох радарів «Кольчуга». А ще – масові виступи «Кучму геть». Вимога до Кучми - скласти повноваження і провести загальнонародні збори про відставку. Найактивніші – КПУ, СПУ, майбутні «тушки» з НУНС та «Батьківщина», яка влилася у фарватер путінської гри, з якого не вийшла й понині.

Обложений  Кучма погодився на прем’єрство Януковича, за що Данилича в січні 2003 року на саміті СНД обрали головою Ради голів членів держав Співдружності. Та вже у вересні Путін вирішив розправитися з Кучмою, спровокувавши Тузлу... Не вийшло! Президент України  дав достойну відсіч кремлівським маніпуляторам...

 Коли я побачив і відчув  реакцію російських ЗМІ на безглузду й фалькувату обіцянку    новопризначеного Міністра оборони провести парад перемоги в звільненому Севастополі, я зрозумів, що Путін цього бахвальства Гелетею не простить. Так і сталось в день військового параду в Києві, коли Путін дав зрозуміти, хто насправді керує «парадами» на сході України. Підготовлені телекілером Кисельовим росіяни були безмежно  задоволені діями Путіна, який провчив фалькуватих українців...

Та на настрої росіян впливають і «грузи-200», і негаразди з цінами на продовольчі товари, і знецінення рубля. При таких обставинах продовжувати вторгненя не з руки. Потрібен новий імпульс для підняття шовіністичного духу. На кого надіятись?  Українські соціалісти й комуністи втратили вплив, злигавшись з бандитською ПР, Янукович - обгадився, Медведчук - недієздатний. Допоможе Юля, яка ефективно допомагала в боротьбі з Кучмою та Ющенком, ще й суттєво підтримала Газпром  газовою угодою-2009. Тим паче - Тимошенко  в новому парламенті. Їй і карти в руки...

Я давно спілкуюся з своїм однокурсником, який з 1960 року живе в Новоросійську. Скільки я не розповідаю йому правду про останні події в Україні, в нього одна відповідь –  ваша пропаганда така ж брехлива, як і наша - істина посередині.  І далі вставляє - я вірю знайомому, що переїхав з Феодосії до Новоросійська. Він розповів, як очевидець, що при Ющенку  військові НАТО висадилися в Криму з метою окупації, та кримчани повстали й прогнали їх геть. І сьогодні  США намагаються  розмістити бази НАТО в Україні для нападу на Росію. Та наш Президент цього не допустить.

 Тимошенко взяла карти в руки – вклинилася в коаліцію й протягла  в угоду пукт про «мерщій в НАТО». Днями  депутати приймуть присягу, підпишуть Коаліційну угоду з натовськими намірами, чим забезпечать Путіну новий сплеск підтримки росіянами його загарбницьких намірів. Телекілери кисельови зухвало зазомбують росіян  «натовськими загрозами», як спритні тореадори  роз’ярюють биків червоними жупелами. Тож ніщо вже не стримуватиме  Путіна, який «всегда готов!»

 Та Тимошенко й надалі «ефективно» впливатиме на коаліцію (як Симоненко впливав на ПРовську більшість на межі фолу), бо без «Батьківщини» не змінять Конституцію, не буде  300 голосів для скасування  депутатської недоторканості, яку,мабуть, ніколи не скасують.

Тож коли я читаю в ЗМІ, що нинішній парламент не буде кращим за попередній, в мене немає в цьому сумнівів. Не маю сумпніву і в тому, що «партія війни» візьме верх над «партією миру». Вірогідніше тому, що цього бажає  Путін.

Сьогодні я ще з більшим розумінням ставлюся до висновку істинно-народного депутата ВР шести скликань Ярослава Кендзьора,  висловленому ще до виборів-2012: «Врешті-решт, прозрійте, і ви побачите, що партія «Батьківщина», список якої сьогодні очолює Яценюк, - це продовження кремлівського, а точніше, путінського проекту БЮТ. Зробіть аналіз виборчого списку кандидатів у депутати  об’єднаної опозиції за національністю – українців там менше третини»..  А ще слова  Ярослава ( «УМ» 14-15 червня 2013)  «Коли я почув новину про об’єднання Руху – розреготався... Вояжі Тарасюка і Немирі можна оцінювати як роботу московської агентури». . 

До речі. Я не астролог і не політолог. Тому бачу все так, як є насправді. Прикро, що не помиляюсь – досвід. Наведу один вислів із своєї  статті «Що в Путіна в голові...»  (30.08.2012. «Україна молода"), в якій я передбачив відбувшийся варіант анексії Криму: «А  що  далі?.. Тільки Москва забажає "повернути" Крим, як комуністи й активна опозиція за підтримки  «тушок» з усіх пасивних фракций...  Не важко здогадатися, що «тузлового варіанта» може не бути – хамелеона опозиція своїми діями зневірила людей, а у «Газпромі»  грошей вистачить, тих грошей, що безсоромно вигрібають з наших кишень змовницькими угодами».