21 рік блукали українці в кисло-солодкому тумані «Незалежності».
21 рік блукали українці в кисло-солодкому тумані «Незалежності». На 22 рік зрозуміли, що крокують в провалля. Крокують між стін переродженого «більшовизму». Схаменулися і запитали себе: «Куди йти далі?» - і пішли, обурені, руйнувати стіни, що затуляли їм шлях сонця, злагоди та істинної незалежності. Потім лишень згадали вони, що діди їхні робили те саме віками, та не вдавалась їм зруйнувати стіни. Задумались… «Силою цю стіну не зруйнувати!» - сказав один дотепник – «Тут потрібна інша зброя»- та чути його ніхто не хотів, бо гнів чи страх затуляли їм очі. Думали вони тижнями, місяцями, тим часом меншало братів і сестер, а стіна стояла так само непохитно. Тоді хтось задумав йти далі, єдиним туманним шляхом, хтось далі кулаками бив імперію, а хтось помічав, що стоїть вона на старому, зовсім дірявому фундаменті, крізь який видно таких самих людей, як і вони, але ті стоять, бо стіна заважає їм рухатись, бо ноги погрузли в цементовій підлозі…
Тепер наша місія –показати всім цей дірявий фундамент і розібрати його по-цеглинці. Тоді імперія по-трохи падатиме, відкриваючи шлях до сонця і нам, українцям, і тим, хто за стіною.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.