Чому Бідна Настя в речах шукає щастя?

Або про манію знижок, вітрин і кредиток

У 21 столітті світ охопила справжня «філософія споживання», відповідно до якої щастя людини полягає у придбанні нових речей та у матеріальному збагаченні. Радянський фантаст  Іван Єфремов влучно описав те, що відбувається: «Три кити сучасності нашого суспільного життя: заздрість, балаканина у всіх її видах і покупка незліченних речей. Хотів би знати, як це оцінять наші нащадки!» Люди прагнуть придбати  почуття та цінності, вкласти їх у дорогі плазми на пів-стіни, у брендові годинники, айфони та відпочинок «все включено». Проте, не всі можуть вчасно зупинитися, сховати гаманець і вгамувати свій штучний голод. Для багатьох бажання робити покупки стає справжньою манією, що вправно з`їдає їхні фінанси, нерви і час.

Дві сторони однієї медалі. 

Оніоманія- нова заморська хвороба...

Шопоголіками прийнято вважати людей, які скуповують все підряд. І зовсім не обов`язковим є фактор матеріальної забезпеченості. Доведено, що люди з невеликими доходами також люблять витрачати гроші на.. фактично непотріб. А в період кризи жінки шопляться вдвічі частіше, бо покупки для них є своєрідними «ліками». Ось як це описує вчителька історії Наталія: «Для мене покупкики – це, як антидепресанти. Набридає постійно тонути в горах суспільного негативу. Навіть роблячи дрібні покупки, я відчуваю релакс.» Тож цю, на перший погляд абсолютно безневинну манію, яка виникла на початку XIX століття, медики визнали серйозною хворобою, що стоїть в одноній шенрензі з алкоголізмом, курінням та наркотиками. 

А зараз трішки теорії та історії…Термін «Оніоманія» в перекладі з грецької, означає "божевільні покупки". Так лікарі називають нав'язливий і непереборний потяг робити покупки, при цьому, не зіставляючи необхідність з наслідками. Це «заморське слово» в якості медичного терміна, вперше було запропоновано в Європі наприкінці XIX століття німецьким психіатром Емілем Крепелином, який спільно зі швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером ідентифікував перші ознаки цього психологічного захворювання.

У дослідженнях Технічної лікарняної каси  Нижньої Саксонії , опублікованих у липні 2008 року, констатується, що понад 800 тисяч німців в той час страждали від «шопінгової» залежності. Американська психіатрична асоціація  спочатку не визнала оніоманіі як порушення здоров'я, проте потім змінила свої позиції, адже часто для цього з`являлися підстави, а в поведінці шопоголіків було помічено всі основні ознаки маніакальної поведінки.

Вважається, що першою жінкою-шопоголіком була американка Барбара Зелінськи, яка скуповувала все підряд ще в 50-их роках минулого століття. Уявіть собі, вона витрачала щомісячний заробіток свого чоловіка за 2 хвилини 34 секунди! Терпінню її чоловіка можна лише позаздрити, адже манія дружини не зруйнувала цей шлюб.

Як правило, більшість із тих, кого можна вважати шопоголіком рідко чекають якогось особливого свята для того, щоб витратити гроші. Навпаки! Вони роблять це в будь-який час.  Їм варто просто зайти у великий магазин або торговий центр і «понеслася»... Таких покупців називають шопінговими маніяками. Звучить моторошно... Але на практиці це дійсно так, адже  шопери легко впізнавані в натовпі. Їх видають наступні симптоми: палаючі очі; зайва метушливість і біганина по торговому центру; переривчастий подих. Вони нападають на «жертву» зненацька і купують цю, як правило, не надто важливу для життя річ.

Традиційно шопоголізм прийнято вважати недугом із жіномим обличчям, адже 80% шопоголіків –жінки, які на справді просто намагаються «вгамувати спрагу». А от чоловіки-шопоголіки часто вважають себе невдахами, вони незадоволені своєю кар’єрою, матеріальним становищем, рідше – своїми стосунками з жінками. Покупки приносять їм задоволення, вірніше, ілюзію задоволення. Найчастіше чоловік-шопоголік байдужий до одягу, але зате скуповує всі технічні новинки для комп’ютера або ж аудіотехніку або ж… нову машину (нікого не нагадує?).

Класична "атака" шопоголіків. Фото з мережі

Що ж штовхає шопоголікіів у безкінечну прірву безглуздих покупок? Насамперед причинами оніоманії  можуть бути проблеми, які виникли ще в дитинстві, брак уваги близьких, почуття самотності і покинутості, потреба у визнанні і любові, депресивні стани (депресії), а саме депресія після розставання або депресія після розлучення, знижений рівень саморегуляції, спрага постійного адреналіну, ілюзія влади (оскільки купується з речами хороше, послужливе ставлення продавців, улесливі похвали, а також фірмові пакети для покупок), бажання сурогату щастя, недолік гормону серотоніну, одноманітність життя, розчарування в дітях, в сім'ї, в партнерах, вплив рекламної інформації, сексуальна незадоволеність та інше. Тож шопінг дає «Бідним Настям» ілюзію свободи, а також помилкового контролю над своїм життям.

            Шопоголіки кажуть, що ходіння по магазинах долає депресію та тривогу, піднімає особистісну самооцінку і впевненість. Відповідно гіперактивний покупець відчуває себе щасливим вже від того, що може дозволити придбати собі не те, що треба, а те, що він захотів у цей момент волі та «щастя»...

Щастя, яке розтає на очах

У результатті безглуздої біганини по торговим центрам окрім порожнього гаманця та короткотривалого «кайфу» шопоголіки можуть отримати цілий букет неприємностей. Від злиднів, розлучень, боргів до серйозних захворювань: вегето-судинної дистонії, депресії, артеріальної гіпертензії, неврозу, клептоманії, порушень сну, агресії тощо.

Проблему оніоманів і людей з “синдромом Плюшкіна” обговорювали на одному з медичних симпозіумів в Мельбурні, але проблема ця, мабуть, настільки складна, що медики так і не прийшли до єдиної думки з приводу ефективного методу лікування цих маній. На думку вчених, основна складність у лікуванні таких пацієнтів у тому, що вони як правило приховують цю недугу, соромлячись її, або просто не визнаючи.

Не забуваймо, що звідусіль ростуть ноги бізнесу!

Мода і шопінг дуже тісно пов'язані між собою. “Жертва моди” у 99 випадках зі 100 - це шопоголік! Жертва модної індустрії (бізнесу), або фешн-віктім (від англ. Fashion victim) – це визначення належить  Оскару де ла Рента і позначає один з феноменів,  у повсякденному житті - людина, яка до крайнощів підкоряється віянням моди іноді втрачаючи голову при цьому. Саме поняття «жертва моди» виникло після Великої французької революції 1789 року. Причини виникнення фешн-залежності майже ті ж самі що й шопоголізму; суспільство споживання і місце моди в ньому, засоби масової інформації та реклама, психологічні особливості людини, низька самооцінка тощо. Крім того більшість зірок відомих на весь світ є першокласними шопоголіками та «жертвами моди». Серед низ Вікторія Бекхем та Ліндсі Лохан.

Відомі шопоголіки: Камерон Діаз, Майк Тайсон, Вікторія Бекхем, Принцеса Діана

  Також не секрет, що ЗМІ та реклама є справжніми масовими передавачами вірусу шопоголізму: багаточисленні репортажі у світських хроніках про розкішне життя знаменитостей, реклами про знижки на кожному паркані, модні журнали, які щодня вигадують нові тренди, метою яких, в першу чергу є не «стильно одягнене суспільсво», а власний прибутки. Сприймати все це критично – ось ключ подолання недуги, але ж не всі тримають його в кишені.

Відомі журнали, які сприяють шопоголізму. Фото з мережі

Рятувальний круг для шопоголіків

Також експерти радять відмовитися від кредиток, адже ця звичка може призвести до боргів (готівку контролювати набагато легше). Краще не виходити  дому з великими сумами грошей. Варто складати список витрат і зберігати чеки, аби оцінити реальну картину. Проте, найкращим виходом із ситуації є усвідомлення всіх її негативів. Просто поговоріть із собою. Запитайте у себе, навіщо все це вам, хіба справді безглузді речі роблять вас щасливими? Зрештою зрозумійт просту істину, яку намагався донести людям ще Арістотель: «Жити-  значить створювати речі, а не купувати».

P.S. Для тих, хто не визначився шопоголік він чи ні...

При виявленні трьох з перерахованих вище критеріїв необхідна консультація у фахівців щодо запобігання оніоманіі. Якщо у вас є половина цих ознак, то самостійно вам не вилікуватися. При виявленні більш ніж п'яти ознак свідчить про сформувалася оніоманіі.