Вишгородський дерибан землі під революційним покровом

Звертаюсь до своїх земляків – вишгородців і просто небайдужих людей, які люблять наше місто, приїжджати сюди, відпочивати у нашому древньому, Више Граді.

З чого все почалося.

Звертаюсь до своїх земляків – вишгородців і просто небайдужих людей, які люблять наше місто, приїжджати сюди, відпочивати у нашому древньому, Више Граді.

 Рівно місяць тому у Вишгороді до мене після творчого звітного концерту наших дітей з "Дивосвіту" звернулися зтурбовані батьки. Повідомили дуже неприємні речі. Земля навколо "Дивосвіту", за їхньою інформацією, роздана під забудови. Коли я копнув глибше, витребував необхідну документацію, з"ясувалось, що і фонтан, який ми хотіли реконструювати і зробити візитівкою міста, перетвориться у багатоповерхову "свічку". 

Виступив на сесії міськради з проханням зупинити незаконне будівництво, не виносячи, як кажуть, «сміття з хати».

Реакції «нуль». Навпаки. Без жодного дозволу терміново почали зрізати зелені насадження, переносити комунікації. Вирішив вивчити питання скурпульозніше.

Виявилось, що по місту вже 12 таких ділянок. Міськрада про це не знає, громада тим більше. Тому що всі ділянки виділялись за мовчазної згоди рішеннями судів. Звернувся до районного архітектора Ликова, який мені повідомив, що жодних погоджень не давав. А всі його протести місто  ігнорує. Розповів, що за всією цією схемою стоять мер міста Решетняк, депутат міської ради Поліщук Олексій (працівник Київзему) та заступник міністра Мінрегіонбуду Ісаєнко Д.В., який неодноразово погрожував, як обласному так і районному архітекторам звільненням у разі, якщо ті не нададуть погодження на дані ділянки та будівництво. Архітектори відмовили.

Як гартувався вишгородський земельний дерибан?

Прикриттям для земельного дерибану століття у Вишгороді мали стати «беззаперечна репутація та підтримка в місті» мера Решетняка, а окозамилюванням трагічні події спершу на Майдані, а далі – на сході нашої країни. Все було добре прораховано.

Репутація мера Решетняка – фікція. Мильна булька. На жаль, надули її ми всі разом - небайдужі вишгородці.

У 2006 році мене обрала громада депутатом до Вишгородської райради, а Решетняка до міської ради. Ми разом задекларували мешканцям району  сталий розвиток краю, і почати його забезпечувати зі столиці району – міста Вишгорода. В бюджеті коштів не було. Ні для кого не таємниця, що я прийшов з бізнесу, мав певні статки. Тому вирішив розштовхати цього воза з власних ресурсів, щоб звернути увагу центральних органів влади на місто. (Щоб щось для громади витребувати з центру, треба показувати результати на місцях).

У той час у місті були величезні проблеми, повне непорозуміння міської ради з мером Решетняком. Відсутність коштів у бюджеті. Навіть автівку для потреб ради я купував власним коштом і подарував її міськраді. (До речі, мер на ній їздить по сьогоднішній день).

Отже, перше, що я зробив – будівництво центральної площі перед будівлею РДА. Від проекту до вводу в експлуатацію все робив сам. А Решетняк в цей час з журналістами фотографувався на фоні реконструкції та роздавав інтерв’ю, яким він бачить рідне місто.  Мені тоді багато хто говорив, що я роблю, а мер піариться. Моя позиція була чітка: все, що робиться на території міста – мер має до того відношення. А сам я думав, не заважає – вже добре. Потім я зробив скульптурний  пленер. Ситуація та сама: я роблю – він на відкритті скульптурного парку до 1020 – річчя Хрещення Русі піариться. Далі так само будували пам’ятник Борису і Глібу – усією громадою, небайдужі підприємці Вишгорода долучалися. На лаврах почив мер Решетняк.

Також доки я був головою райради, розробив проект реконструкції Набережної з будівництвом нової європейської дороги Київ – Десна та   реконструкцією нового мостового переходу через Київську ГЕС. Цю мою, на перший погляд, божевільну ініціативу підтримав єдиний посадовець – Людина з великої літери – Семен Ізраїлевич Поташник. Ми разом займалися цією дорогою. Закінчували реконструкцію вже при новому голові КОДА Присяжнюкові. Пішло на все – 4 роки. Бог свідок, мер для цього і пальцем не ворохнув. Все, на що вистачило Решетняка – поставити свій підпис у листі на попереднього голову КОДА Ульянченко про виділення коштів на проект. Хоча містянам подавалось, що все це  мер зробив. Як і всі дороги в місті, які були зроблені за моєї безпосередньої участі та за кошти обласного бюджету. Наш «шановний» мер жодного разу не був присутній на сесії облради, не відстоював перед усією областю інтереси міста, не переконував, область, чому варто звернути увагу на Вишгород. А  громада думає, що це все робить Решетняк. Все, що робила для міста команда райради, РДА, активні підприємці, той порядок, який щодня підтримував екс-голова РДА Приходько (обкошував місто, прибирав, ремонтував) – це записував собі в активи мер.

Я радів від того, як розквітає наше місто. Брехня та загравання Решетняка перед громадою мене не турбували  доти, доки  ця людина, що зветься мером міста, не вкрав перспективу комфортного життя в місті у вишгородських дітей. Він навіть не замислився про життя в майбутньому у цьому місті – не бетонному, а зеленому, охайному європейському.

Решетняк все продав за мовчазної згоди. Він навіть умудрився використати зі злим умислом всі ті законодавчі ініціативи, якими держава хотіла спростити процедуру архітектурних норм для людей, які дбають про розвиток міст.

 Якщо не зупинемо – яким побачимо Вишгород майбутнього?

Виглядає якось вже дуже сумно. Буду називати все своїми іменами.

Отже, забудовані 12 скандальних ділянок перетворять місто у суцільну катастрофу. Під незаконну роздачу попало все – навіть цілі гектари лісів (а це заборонено законом).

Вишгород майбутнього матиме такі проблеми:

Інженерна. Наше місто не має власних очищуючі стоків, усі каналізаційні стоки ми женемо аж на Бортницьку станцію аерації. Всі нові будівлі не закладають у своїх проектах ресурсів на розвиток комунікацій та мереж.

Транспортна. У Вишгороді високі грунтові води, тому будувати підземні паркінки неможливо. У всіх нових проектах не розраховані прибудинкові території під паркомісця. Дороги вузькі.

Екологічна. Для прикладу, два будинки, що планують зводити по вул. Набережній, фактично будуть на болоті ( там тече стара підземна річка Монашка, вона виконує роль лінивою каналізації). Тому фахівці попереджали, що на тому місці висотки в перспективі просто рухнуть. Однак, жага наживи перемагає здоровий глузд.

Ну і не менш важлива соціальна катастрофа. Жоден з проектів не витримує нормативного розрахунку щодо дитячих закладів. Чинний норматив вимагає наближення помешкання до дитзакладів – 500 метрів. Отже, забудовники повинні передбачати або будівництво нових садків, або реконструкцію та розширення старих. У своїх проектах такий пайовий внесок у місто не закладають. ( приклад: зданий житловий комплекс від компанії «Дніпрожитлобуд», Решетняк обіцяв, що побудують дитячий садок – де він???)

Коли мер Решетняк шматував карту міста, його не цікавило нічого. Він віддавав під забудову дитячі майданчики, стадіони (по вул. Київській на місці стадіону будується будинок), зручність розташування будинку (на вул. Кургузова «Київміськбуд» побудував будинок на 3000 квартир також недотримуючись усіх архітектурних норм – проїзд зробили через територію СЕС та ЦРЛ. Хіба це нормально, коли щодня 10000 людей будуть туди-сюди ходити через ЦРЛ (місце лікування та реабілітації вишгородців)

Чи ж інший приклад. По вулиці Набережній у бік Водогону з правого боку побудований будинок. Порушення очевидні. Будівля розташована впритул до малоповерхових садиб, його частина потрапляє в санітарно захисну територію ліній електропередач. Негативне екологічне розташування – будинок зведений фактично на трасі першої категорії і недотримана шумоізолююча норма. А мешканцям сусідніх приватних садиб взагалі випала щаслива лотерея – просто над їхніми дахами звисають балкони, новобудова своїми поверхами затуляє їх від «надмірного» сонця.

Хоча є й інший приклад. Підприємство «Укргідроенего» (заради якого і будувався Вишгород), маючи власну землю та готовий проект під соціальне житло для енергетиків-вишгородців (і ветеранів, і працюючих) вже два роки не може добитись дозволу на будівництво. Поговоривши з керівником «Укргідроенерго»  Сиротою, я дізнався, що Решетняк шантажує компанію. Наш «свідомий» мер готовий дозволити будівництво, але лише в тому разі, якщо «Укргідроенерго» відмовиться від частини своєї території, яка виконує функцію охоронної зони дамби підприємства – годувальника міста. (йдеться саме про ті ліси, які протягуються проти Київського моря вздовж дороги від Вишгорода до Лебедівки). Перша спроба втілити цей злочинний намір була в 2012 році. Але тодішній губернатор Присяжнюк жорстко, публічно зупинив цей безпрєдєл. Уже тоді ліси «Укргідроенерго» були розпайовані на 82 ділянки. Судіть самі, що чекає наше місто, доки меру здається, що він у нашому місті – вершитель майбутнього вишгородців!

Чому я обурений…

Найцинічніше, що увесь цей безпрєдєл почався тоді, коли люди гинули на Майдані за нові стандарти та цінності життя в Україні. І триває тоді, коли на сході наші хлопці ціною свого святого життя боронять цілісність країни та спокій в нашому регіоні. Там, на передовій, стоять і наші земляки – 72 вишгородці і хлопці з району.

А тут, за їхніми спинами, у повній безпеці мер Решетняк обкрадає їхніх сестер, братів, матерів, дітей.

Всі, хто поділяє мою позицію, має відповідну інформацію для реалізації спільної справи, захисту міста від дерибану, прошу долучайтеся. Пишіть… Телефонуйте…

Далі буде