Ахмед Тамім – український муфтій «московського патріархату»

Боротьба українських християн за власну самостійну дійсно українську православну церкву тривала протягом багатьох років.

Це був складний процес, якому опиралося чимало антиукраїнських сил у нашій країні та за її межами. Та врешті-решт постала Православна Церква України, яка твердо стоїть на державницьких позиціях, визнає та захищає окремішність української духовної традиції та право українського народу на незалежність і самостійність.

Імперський центр у Москві від моменту відновлення незалежності України у 1991 р. намагався усіляко гальмувати процес створення окремої Української церкви. Сьогодні про це багато відомо. Навіть люди, далекі від православної церкви, знають, які інструменти використовувала Москва для того, щоб зберігати контроль над релігійним життям України. Завдяки подіям, що сталися протягом останніх років, це стало відомо багатьом.

Водночас, про те, як росіяни прагнуть контролювати життя мусульманської спільноти України і які засоби для цього використовують, і сьогодні говорять небагато. А це вже давно мало б зацікавити відповідні органи. Адже йдеться про національну безпеку України.

Незважаючи на відносно невелику кількість мусульман в Україні, вони мають досить розгалужену структуру релігійного життя. Більшість мусульман об’єднані у власні духовні організації – так звані «муфтіяти», або Духовні управління. До початку війни в 2014 році в Україні було зареєстровано декілька таких духовних управлінь. Найбільше з них – Духовне управління мусульман Криму (ДУМК) на чолі з Еміралі Аблаєвим – об’єднувало численні кримськотатарські релігійні громади у Криму, на Херсонщині та Запоріжжі. Помітною була також діяльність Духовного управління мусульман України «Умма» на чолі з Саідом Ісмагіловим та Духовне управління мусульман України на чолі з Ахмедом Тамімом. Власне на цій організації хотілося б зупинитися детальніше.

Ахмед Тамім приїхав до України з Лівану в 1976 р. як студент. Після завершення навчання повернувся додому, але за деякий час знову приїхав до України. Цього разу – вже як релігійний діяч. Під час перебування у Лівані Тамім нібито навчався релігії в Абдулли аль-Гарарі. Цей суфійський проповідник заснував власне вчення, яке стало відомо як «хабашизм». Релігійна кар’єра Ахмеда Таміма в Україні після повернення розвивалася досить стрімко. Багато у чому завдяки добрій руці з …росії.

14 серпня 1992 р. муфтій Духовного управління мусульман європейської частини СНД і Сибіру (з центром в Уфі) Талгат Таджудін підписав рішення про створення мухтасибатського правління мусульман України (з центром у м. Києві) та призначив головою (імамом-мухтасибом) цього утворення Ахмеда Таміма. Зроблено це було на тлі підготовки загального з’їзду представників мусульманських громад Криму. На цьому заході 31 серпня 1992 року кримські мусульмани оголосили про створення Духовного управління мусульман Криму. Але Москві потрібен був власний український «кишеньковий» муфтіят.

Тому вже в квітні 1993 р. (за іншими джерелами – у вересні 1993 р.) мухтасібатське управління було перереєстровано в Духовне управління мусульман України. Його очолив Ахмед Тамім,який проголосив себе Верховним муфтієм України.

Широкі зв’язки муфтія Таміма із російськими духовними управліннями та релігійними діячами простежуються і надалі. Він відвідував росію, був у Чечні, де навіть промовляв молитву перебуваючи на одній площі з Джохаром Дудаєвим. Можливо причиною його візитів у Чеченську республіку був поширений там суфійський тарикат (напрямок) Кадирійя, який є досить близьким за віровченням до проповідуваного Тамімом хабашизму. До цього тарикату належали Ахмат і Рамзан Кадирови. Можливо, були інші причини візитів. Та найголовніше – добрі стосунки між російськими релігійно-політичними діячами та муфтієм Тамімом зберігалися протягом багатьох років.

У квітні 2012 року Ахмед Тамім підписав угоду про співробітництво із муфтієм Духовного управління Чеченської Республіки Султаном-Хаджи Мірзаєвим. Одним із напрямків такого співробітництва була зазначена протидія релігійному екстремізму.  У листопаді 2013 р. голова ДУМУ взяв участь у конференції в Санкт-Петербурзі «Традиції Російського ісламу», привіз подарунки муфтію Санкт-Петербургу Равілю Панчеву та заявив, що ДУМУ готове співпрацювати із «російськими братами за вірою».

До речі, про боротьбу із «релігійними екстремістами», яка була згадана в угоді про співробітництво з чеченським муфтіятом, варто сказати окремо. Цей дискурс – пошуку та боротьби з «екстремістськими організаціями», «ісламськими терористами», «вахабітами» завжди був однією з головних тем у публічних виступах і публікаціях муфтія Таміма. Причому він майже дослівно повторював усі ті пропагандистські й ісламофобські штампи, які масово продукували й поширювали російські масмедіа та політики. Через це Тамім неодноразово потрапляв у скажімо так «незручні ситуації». У 2016 р. згадуючи про ініціативу Меджлісу кримськотатарського народу щодо створення окремого кримськотатарського батальйону, заявив що поява «монорелігійних батальйонів» загрожує Україні і може призвести до появи чогось на кшталт ІДІЛ. Представники інших духовних управлінь мусульман називали таки заяви безпідставними та шкідливими, але риторика «верховного муфтія України» ставала в нагоді російським пропагандистам.

«Вірний пішак» путіна Рамзан Кадиров навіть цитував муфтія Таміма в одній зі своїх заяв у січні 2019 р. Глава Чечні тоді написав, що Україну використовують як плацдарм для підготовки екстремістів. І на підтвердження використав слова Таміма про те, що в Україну під виглядом добровольців відправляють екстремістів, які прагнуть здобути тут бойовий досвід. До речі, теплі стосунки між Кадировими і Тамімом теж варті уваги. У травні 2013 р. муфтій мав зустріч із президентом Чечні. У дописі про цю зустріч Кадиров назвав Таміма «наш старий друг» і зазначив, що український муфтій познайомився із батьком Кадирова  - Ахматом більше 20 років тому. Факт знайомства з Кадировим-старшим сам Тамім підтверджував в інтерв’ю виданню Гордон у січні 2019 р. У тому ж інтерв’ю він хвалив Кадирова-молодшого, як того, хто «зупинив поширення екстремістської зарази в Чечні». Вочевидь, багаторічна дружба між Тамімом і Кадировим продовжувалася навіть після російського вторгнення й окупації частини території України. Проте вже у жовтні 2020 р . муфтій ДУМУ відхрестився від дружби із Рамзаном. У сюжеті на каналі 1+1 він сказав, що нібито зустрівся із Кадировим під час конференції в Азербайджані. І навіть не знав, хто це такий. Дивно, як для людини, яка неодноразово була в Чечні та підтверджувала свої стосунки із Кадировим-старшим. Або Тамім збрехав, що точно не до лиця релігійному діячу, або просто вирішив «забути» про багаторічну дружбу з «пішаком» путіна, побоюючись можливих наслідків. Незважаючи на це, друзі Таміма в Чечні добре пам’ятають його і досі. У березні 2022 р., вже після початку повномасштабного вторгнення росії, муфтій Чечні Салах Межиєв в одному з відео говорить, що муфтій України, якого він знає – це Ахмад Тамім, при цьому з повагою називаючи його «шейх».

У цьому контексті важливо згадати також зв’язки Таміма із таким собі Данілом Усмановичем Гончаровим, головою ГО «Діаспора чеченського народа». За інформацією Кавказ. Реалии справжнє ім’я цієї людини – Абубакр Саітов. У 90-ті рр. він був тіньовим бізнесменом, партнером одного з лідерів київського злочинного світу того часу Віктора Кочієва. В 2011-14 рр. за тією ж адресою, де розташований офіс ГО «Діаспора чеченського народа» у Києві (вул. Дегтярівська, 27Т) діяло інформаційне агентство УММА. Воно активно висвітлювало діяльність ДУМУ Таміма. Чимало матеріалів було присвячено Рамзану Кадирову. За словами колишніх співробітників агентства, до них навіть двічі приїздив прес-секретар Кадирова Альві Карімов. Також регулярно зі своєю «політінформацією» - хто хороший, хто поганий до редакції приходив Тамім. Про те, що діяльність «Діаспори чеченського народу» особливо активізувалася після зустрічі у 2012 р. Кадирова із Гончаровим представник організації Салман Садаєв. Неофіційно Гончарова та його прихильників називають «кадирівським земляцтвом», адже як казав той самий Садаєв, вони вважають, що «Чечня та Росія – це невіддільні поняття». Муфтія Таміма неодноразово бачили на різних заходах у компанії Гончарова, а сам Даніл-Абубакр Гончаров-Саітов брав участь у відкритті мечеті «Ар-Рахма». Яка, так само за неофіційною інформацією була збудована, у тому числі на кошти, надані Кадировим.

Могло б здатися, що подібна прихильність Таміма до співпраці з представниками росії та її прибічниками пов’язана із якимись особистими мотивами. Та насправді – це характерна особливість організації, яку він очолює – Духовного управління мусульман України (ДУМУ). На початку 2010-х рр. ДУМУ створило свій філіал у Криму – Духовний центр мусульман Криму (ДЦМК). Очолив його учень Таміма Руслан Саітвалієв. Представники ДЦМК завжди позиціонували муфтія ДУМУ як свого лідера та духовного наставника. Після окупації Криму в 2014 році вони поспішили «перейменувати» свій Духовний центр у «Таврійський муфтіят», щоби легалізуватися в російському правовому полі. Найбільш активними у цьому процесі окрім згаданого вже Руслана Саітвалієва були відомі проросійські активісти Ленур Усманов і Танай Чолханов. Останній навіть встиг повоювати на Донбасі на боці росіян. «Першопочатково проросійською мусульманською організацією» назвав Таврійський муфтіят відомий російський ісламознавець Сілантьєв. Цей діяч, до речі, нерідко досить приязно висловлювався і про самого Таміма, водночас звинувачуючи інших українських муфтіїв в екстремізмі.

Після окупації росіянами частини території Херсонської та Запорізької областей декілька релігійних громад, які входили до ДУМУ, «Муфтіят мусульман Малоросії». Як повідомили російському Інтерфаксу в прес-службі «нового проросійського об’єднання» очолив його Мемет Дурсунов, прибічник Таміма з м. Генічеськ. При цьому згадуваний вище Сілантьєв сказав Інтерфаксу, що ініціатива створення нового муфтіяту на окупованих територіях надійшла від …Таврійського муфтіяту, очолюваного учнем Таміма Русланом Саітвалієвим. Цікава тенденція: як тільки послідовники ДУМУ чи афілійованих з ним структур опиняються на окупованих росіянами територіях, вони у числі перших стають до співпраці з окупантами.

Можливо, причина у тому, що для самого муфтія Таміма та очолюваної ним організації в російсько-українській війні не все так однозначно? Навіть зараз – у 2024, після двох років повномасштабного вторгнення та десятої річниці від початку російської агресії. Муфтій Тамім досить прохолодно поставився до подій Революції Гідності, обмежуючись нейтральними заявами про необхідність відповідальної поведінки та неучасть ДУМУ в політиці. Це дуже контрастувало із позицією інших духовних управлінь, котрі підтримали право українського народу на справедливий протест. Так само мовчанням відреагувало духовне управління Таміма на початок відкритої агресії Росії в 2014, окупацію Криму, частини Донецької та Луганської областей. Послідовники муфтія Таміма були та лишаються непомітними, як у відбитті збройної агресії росії, так і у волонтерстві, підтримці Збройних Сил України та боротьбі на інформаційному полі проти російської пропаганди. Сторонньому спостерігачу може здатися, що війни з росією для Таміма та його муфтіяту просто не існує. Особливо яскраво це проявилося у лютому-березні 2022 р. У той час, як російські ракети летіли на українські міста, російські танки перетинали наші кордони, сотні тисяч українців, у тому числі й мусульман долучалися до національного спротиву, ставали до лав ЗСУ Духовне управління мусульман України та його очільник муфтій Тамім …мовчали. Не було ані офіційних заяв, ані відео звернень, ані викриття військових злочинів росії. Єдине відео з Ахмедом Тамімом (при чому записане суто арабською мовою) з’явилося 28 лютого. У ньому він закликав усіх людей доброї волі до «припинення кровопролиття» і жодного разу не згадав, хто саме винен в тому, що воно почалося. Можливо, він розраховував, що Київ таки впаде за три дні і більше не доведеться мімікрувати під українського релігійного діяча. На офіційному сайті ДУМУ заява із засудженням військового вторгнення рф до України …27 травня 2023 року. Ні, це не одрук. Рік і три місяці (!) знадобилося Таміму, щоби згадати таки росію та засудити вторгнення. Та навіть у цій сухій заяві, що складається з десяти речень, представники ДУМУ не спромоглися вимагати покарання агресора, обмежившись черговим закликом: «Зупиніть кровопролиття».

Після невдалого російського бліцкригу та звільнення Київщини, Ахмед Тамім на тривалий час зник з публічного простору. Певно, побоювався розділити долю своїх «колег» з Московського Патріархату. Адже багаторічна діяльність призначеного з Уфи «верховного муфтія», його зв’язки в росії та справжнє ставлення до України відомі багатьом українським мусульманам і заглибленим у тему дослідникам. Варто було б до цього уважно поставитися й українським правоохоронним органам.

А поки цього немає, муфтій Ахмед Тамім повернувся з тіні, знову закликає до боротьби з «релігійним екстремізмом» в Україні, знову бере участь у різних заходах закордоном, нібито представляючи там українських мусульман, далі «не помічає» російсько-українську війну та, найцікавіше, продовжує вести діяльність у залученій до агресії проти України Білорусі.

Свідченням останнього є той факт, що афілійований із ДУМУ Центр сертифікації «Халяль» вже після повномасштабного вторгнення видав сертифікати «халяль» на продукцію цілої низки білоруських підприємств. Серед них – Полоцький молокозавод, Кобринський молокозавод, Верхньодвінський молокозавод, Щучинський молокозавод, Біловезькій завод сирів.

Більшість з наведених у цій статті фактів можна легко перевірити у відкритих джерелах. І навіть їх достатньо, щоб зрозуміти, що така людина точно не має права представляти мусульманську спільноту України чи говорити від її імені. Не говорячи вже про необхідність перевірки деяких моментів його бурхливої діяльності на відповідність українському законодавству.