Під час війни деякі "рободавці" не соромляться кидати працівників на гроші.

Товариство з обмеженою відповідальністю СБ "Сервіс 1" вирішило що у них дійсно обмежена відповідальність. Перевіримо це. Я взявся по власній ініціативі розв'язати цей клубок та довести деякі факти...

   До мене звернувся знайомий, доречі випадково, я просив допомогти переїхати, а він почав з того що грошей нема. Знаючі людину я не звернув на це увагу, а виявляється не все так просто. Всім відомо що багато роботодавців, особливо там де робоча сила постійно змінюється  досить часто не платять зароблені кошти, я також це проходив коли був студентом. Супермаркети, ринки, охорона та будівництво - перша п'ятірка де вас обов'язково шукають шахраї. Але це не означає що там не можна працювати або не можна добитись своїх прав чи правди. Можна і я вам це доведу. Доречі оголошую розшук тих кого ця фірма кинула на кошти! Пишіть коментарі та мені на сторінку в фейсбук. 

 Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Так що майте на увазі те що вам хоча би це буде безкоштовно. Як зробити інше я вам розповім адже таких роботодавців потрібно обов'язково виводити з тіні та наказувати за "кидання" своїх же працівників. Костянтин працював зі своїми колегами під час обстрілів Києва, і навіть коли керівництво ТОВ навіть не виходили на зв'язок, десь переховувались, а в цей час працівники організувались, не кинули довірень об'єкти та без грошей це все охороняли. Кошти до цього дня не отримали! Це взагалі якийсь беспредел!

   Трудові відносини виникають на підставі угоди (трудового договору або контракту) між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, а також фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
   Встановлюючи конкретні трудові відносини, трудовий договір визначає правове становище працівника по відношенню до роботодавця. Якщо трудовий договір між сторонами не укладений, трудові відносини по факту не закріплено (правовідносини відсутні). Але у разі виконання особою трудових обов'язків (фактичного перебування в трудових відносинах) і не бажання роботодавця оформити дані трудові відносини належним чином, особа змушена доводити факт перебування з конкретним роботодавцем у трудових відносинах.

   Костя у трудових відносинах перебував з 2019 року, розрахунок за відпрацьовані години, дні та місяці відбувалися готівкою та довести той факт не є можливим, але з початку бойових дій на території Києва керівники (брати) ТОВ «СБ Сервіс 1» почали проводити розрахунок на карту, не в повному обсязі, а саме від 500 грн до 3000 грн, іноді якісь більші суми але цього не достатньо навіть для оплати гуртожитка в якому проживає Костя, плата за  яке складає 2100 грн на місяць, що спричиняло постійні конфлікти, з керівництвом заводу якому належить гуртожиток та саме з керівником самого гуртожитку, щоденні конфлікти не могли пройти та не позначитись на самопочутті та загальному стані позивача, саме для цього позивач просить суд встановити факт трудових відносин, адже керівництво СБ Сервіс 1 не бажає виплачувати навіть те що було зароблено від час військового стану, під час бомбардування та військового наступу, тобто позивач безкоштовно ризикував життям для охорони об’єктів які є під охороною зазначеного ТОВ.

    Відповідно до ст.36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом або закінчення строку трудового контракту крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Але Шкаровецький Дмитро на зв’язок не виходив, відмовився усно продовжувати трудові відносини, фактично звільнив, та про виплати зароблених коштів також не йшлося.   

    Відповідно до ст.15 ЦК кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.

   У ч.2 ст.16 ЦК визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди тощо.

   У ст.1 та 2 КЗпП передбачено, що на трудові відносини поширюються норми цього закону.

       А ось підстави для витребування коштів за моральну шкоду. Все насправді досить легко та просто.

   Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст.237¹ КЗпП, яка передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

   Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

   Зазначена норма закону (ст.237¹ КЗпП) містить перелік юридичних фактів, які можуть бути підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

   За змістом указаного положення, підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст.237¹ КЗпП є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв’язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

   Встановлене Конституцією та законами право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

   У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 (із відповідними змінами) судам роз’яснено, що відповідно до ст.237¹ КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя та здоров’я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, утрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

   Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад поновлення на роботі), так і механізмом компенсації за моральну шкоду як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв’язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (ст.ст.3, 4, 11, 31 ЦПК).

   КЗпП не містить будь-яких обмежень чи винятків для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст.237¹ кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема повернення вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин.

   Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

   За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, тобто незаконного звільнення, та згідно з ч.4 ст.82 ЦПК не підлягає доведенню, відшкодування моральної шкоди на підставі ст.237¹ КЗпП здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати. Зазначена правова позиція висловлена ВСУ в постанові від 25.04.2012 у справі №6-23цс12.

   Відповідно до роз’яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

   Єдиний шлях встановлення факту працевлаштування та фактів порушених в позовній заяві – судовий. 

  Виходячи з наведеного вище я просив суд:

1.     На підставі ст. 315 ЦПК України та ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»   прийняти заяву до розгляду

2.     Розглянути заяву у спрощеному порядку як окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення та як позовні заяви які виникають через трудові спори.

3.     Встановити факт трудових відносин між Костянтином та ТОВ «СБ Сервіс 1»

4.     Звільнити від сплати судового збору на підставі ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» , або покласти судові витрати на Відповідача адже Позивач не має коштів навіть на сплату за проїзд до суду або поштову пересилку за вини відповідача.

5.     Визнати винним та забов’язати ТОВ "СБ СЕРВІС 1", сплатити за відпрацьовані зміни з розрахунку мінімальної заробітної плати з 24.02.2022 року та відповідної інфляційної та відсоткової ставки згідно за законодавством України.

6.     Визнати винним та забов’язати ТОВ "СБ СЕРВІС 1", сплатити за невикористані відпустки за 3 роки , з розрахунку мінімальної заробітної плати 6600 грн  19800 грн

7.      Визнати винним та забов’язати ТОВ "СБ СЕРВІС 1", сплатити за послуги по підготовці позовної заяви, соціальний, психологічний та юридичний супровід ФОП Чистякову Сергію Олександровичу UA183348510000000026001199583 (рахунок додається) 70 000 грн, з яких ФОП сплачує податки. Укладений договір в усній – договірній формі адже у відповідача відсутні можливості будь що сплатити або будь чим компенсувати завдані витрати та оплату роботи.

8.     Визнати винним та забов’язати ТОВ "СБ СЕРВІС 1", сплатити за моральну шкоду 200 000 грн на користь Комар Костянтин Олександрович

9.     Забов’язати ТОВ "СБ СЕРВІС 1", зареєструвати трудові відносини з Комар Костянтин Олександрович згідно чинного законодавства.

10. Забов’язати ТОВ "СБ СЕРВІС 1", сплатити відповідні штрафи за неналежне оформлення працівників та збори згідно податкового законодавства при працевлаштуванні Комар Костянтина Олександровича

   Додатки:

1.     Позовна заява відповідно кількості сторін – 2 екземпляра с додатками

2.     Виписка з карткового рахунку Комар К.О. в якому зазначені факти систематичної оплати праці братами ШКАРОВЕЦЬКИМИ Дмитром та Олександром ВОЛОДИМИРОВИЧАМИ.

3.     Копія витягу з реестру фізичних та юридичних осіб де встановлено факт приналежності Шкаровецького Дмитра до створення ТОВ «СБ Сервіс 1»

4.     Роздруківна з пошукової системи Гугл щодо пошуку потенційних охоронців з якими ТОВ "СБ СЕРВІС 1", проводить співбесіди тільки телефоном та працевлаштовує тільки в усній домовленості.

5.     Копія про реестрацію ФОП Чистякова Сергія Олександровича з відповідними КВЕДами щодо наданих послуг та копія реквізитів рахунку ФОП Чистяков Сергій Олександрович

В цілому в моїй статті майже весь позов є. Тому користуйтесь на здоров'я і не соромтесь боротись за свої права завжди і всюди.