Третя річниця акції протесту на Поштовій площі

У четвер 24 червня кияни, які відстоюють створення Музею на місці унікальних археологічних знахідок, зібралися на третю річницю боротьби за створення Музею на Поштовій.

У четвер 24 червня кияни, які відстоюють створення Музею на місці унікальних археологічних знахідок, зібралися в колі Людей Поштової, і на те було декілька причин - третя річниця Музею на Поштовій площі і просто хотілося обійнятися, бо скучили одне за одним. Ми давно усі не бачилися. І тому були різні причини. Запрошували усіх. На жаль, хтось був поза межами Києва, хтось мав нагальні справи, хтось відпочивав. Але з майже двох сотень людей, що активно підтримували створення Музею, понад три десятки зібралися цього вечора.

Згадували як все було, що нас всіх об’єднало три роки тому. Згадали нашу «жовтеньку папочку» з графіком чергування, згадали як часом вже всі втомлювалися з чергуваннями, але знаходили можливості попри роботу, сім’ю, і продовжували йти в бій. Згадували, як наші живописці розмальовували паркан, на фоні якого досі фотографуються кияни та гості столиці (до речі, його теж варто зберегти в пам’ять про боротьбу за Музей).

Також пригадали, як однієї ночі під час чергування до нас завітав Віталій Кличко, який катався з сином на велосипеді нічним Києвом. Це було досить несподівано. А ще бували у нас боксер Леннокс Льюїс і співак Тіль Ліндеман. Ну, і декілька депутатів та міністрів також підтримували людей Поштової.

Згадували більше позитивних моментів. Вперше в історії Києва Музей на Поштовій площі об’єднав багатьох киян та потужні громадські організації. Але є і негативні, які обминути неможливо. Останнім часом люди Поштової все менше приходили сюди, оскільки процеси по Музею стали замовчувати, інформація висвітлювалася поверхово та тенденційно. Люди з Поштової пішли. І зараз дуже зручно частині колишньої ініціативної групи стверджувати, що вони єдині, хто лишився, і ймовірно ж такі святі, що вже німб мають над головою. Але ж не такі вже й святі…

На зустрічі вирішили, не відходячи від каси, провести Збори. На Зборах обговорили те, куди ми рухаємося далі і які кроки потрібно зробити. А далі таки йдемо.

Перш за все, усі одностайно були обурені видаленням фейсбук-сторінки «Музей на Поштовій», яку фактично вкрали у її засновника. Довірливо надавши права адміністраторів усім членам ініціативної групи і декільком найбільш активним ентузіастам Музею, власник сторінки рік тому виявив себе видаленим, а за три чи чотири дні й сама сторінка зникла з доступу.

https://www.facebook.com/alex.misyura/posts/4235881306450769

Вирішили зажадати повернення сторінки у її первинному вигляді.

Друге рішення, прийняте на цих ювілейних Зборах, було обумовлене тим фактом, що люди, які хочуть продовжити спільно добиватися створення Музею до повної перемоги, не задоволені роботою створеної робочої групи, дорожню карту ніхто не бачив, засідання проводяться в закритому режимі без анонсу і можливості участі зацікавлених осіб. Тому вирішили з цього приводу звернутися до Віталія Кличка і Валентина Мондріївського. Для цього запланували найближчим часом провести загальні збори активістів Поштової, розібратися з ситуацією, що виникла, і підготувати офіційне звернення.

І третє рішення – спільно зареєструвати юридичну особу, від імені якої діяти надалі.