Ренат та йорж для унітазу: навіщо місто скупило майно Ахметова?

На що витрачає бюджетні кошти столична влада

Поки десь у Китаї страчувати чергову порцію нечистоплотних чиновників, їхні українські колеги займалися звичним ділом. Розбазарювали державні кошти. Не без користі для себе, певна річ. Перечитав кілька разів інформацію журналістів – бо очі відмовлялися вірити – і впав у тугу за Китаєм. Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» викупило у приватної компанії «Київенерго» барахла на 269,4 млн. грн. Серед елементів інфраструктури є й зовсім несподівані номінації: більярд, гойдалки, піаніно, штучна ялинка, пляжна парасолька, штори, картоплечистка, йоржі для туалетів. Всього – 46199 найменувань непотребу, від яких у товариша Сі Цзіньпіна волосся стало б дибки. 

Без цього, мовляв, ну ніяк не можна було б забезпечити киян теплом. 

Гадаєте, я перебільшую й намагаюся скомпрометувати священний процес деолігархізації? Якби ж то. Існує відповідний договір купівлі-продажу №223 / ДПЗ-18, підписаний 27 вересня 2018 року. Вартість закупівлі склала 269 млн. 493,783 тис. грн. з ПДВ. У договорі зазначається, що оплачувати покупку КП «Київтеплоенерго» буде за рахунок коштів свого статутного капіталу, тобто з бюджетних коштів. Серед закупленого є й те, що має відношення до профілю підприємства: гідромуфти, манометри, стропи, труби, кабелі тощо. 

Але у додатку №1 до договору також фігурують: меблі, холодильники, принтери, ноутбуки, комутатори, системні блоки, сейфи, пилососи, кавоварки й тому подібні речі. Ба навіть є штучна ялинка за 7,5 тисяч гривень і штора на сцену за майже 2 тисячі. Але це не кінець маразму, а лише його щасливий початок. Місто викупило у «Київенерго» також картоплечистку за 3048 гривень та овочерізку за 3853. А ще – крохмалозбірник за 1757, електрогриль за 1122 та апарат для кисневих коктейлів за 5 тисяч гривень. Для розваг придбано більярд вартістю у 7382 гривні, гімнастичний комплекс за 2699, а також піаніно «Україно»… чомусь лише за 17 гривень.  

Так і бачу картину: приходить на роботу начальник «Київтеплоенерго», мимохідь поправляє штору на ялинці, націджує собі крохмалю і награє під пляжною парасолькою ноктюрн Шопена. А підлеглі тим часом питають: що відповісти киянам, котрі цікавляться гарячою водою? А той недбало відповідає, крутячи в руках унітазний йоржик: а скажіть, мовляв, що вода буде, коли Ахметов це місто повністю видоїть. Бо ще не всі кошти перекочували у кишеню Леонідовича, дещо таки лишилося. Тож поки киян не обдеруть як липку – митимуться вони хіба що у власних гарячих сльозах.  

До речі, стосовно «обдеруть». Назвіть мене наївним, але мені не зрозуміло, чому навіть після виграних судів місто взялося виплачувати борги «Київенерго»?  

Нагадаю, що 19 липня Господарський суд Києва ухвалив рішення не перекладати борги компанії Ріната Ахметова «Київенерго» за спожитий газ перед НАК «Нафтогаз України» на новостворене комунальне підприємство «Київтеплоенерго». У «Київенерго» тут-таки заявляли про намір оскаржити це рішення.  

І оскаржили, але невдало для себе. 4 вересня Апеляційний суд Києва підтвердив попереднє рішення про невизнання підприємства правонаступником боргу компанії «Київенерго». «Таким чином, Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції та підтвердив, що комунальне підприємство разом із громадою міста Київ не має сплачувати борг приватної акціонерної компанії «Київенерго» в кілька мільярдів гривень, який та накопичила за роки свого господарювання», — підкреслило «Київтеплоенерго».  

Щоправда, водночас КМДА погодилась успадкувати заборгованість «Київенерго» перед «Нафтогазом» та повідомила про те, що підпише з компанією мирову угоду. Для цього вона попросила в Кабінету Міністрів субвенцію на 729 мільйонів гривень. А Президент Петро Порошенко закликав Верховну Раду знайти ці мільйони , щоб погасити борги компанії «Київенерго» Ріната Ахметова за газ. Причому під словом «знайти» на увазі малося «взяти з держбюджету на 2018 рік». 

Вочевидь, зовсім без грошей — попри два судові рішення — залишати Ріната Ахметова було не можна, тому олігарху вирішено віддати бодай якусь частину суми. Тому в Кабміні визначилися із одним з джерел для держсубвенції на погашення боргів «Київенерго». Частково кредит буде виданий за рахунок перерозподілу коштів, передбачених на реформу держуправління. Йдеться про згадувані вище 729 млн. гривень. 

Уряд нагадує: наразі у столиці близько 200 котельнь залишаються без газу, а більше 70% киян — без гарячої води. Одна з небезпек такої ситуації полягає в тому, що через відсутність газу в київських котельнях у місті неможливо повноцінно підготуватися до опалювального сезону та його своєчасного початку. Тож на кін поставлено чимало — зокрема, й репутація урядовців Гройсмана, котрі, враховуючи фактор виборів, будуть намагатися зробити все можливе, щоб відновити в Києві «водний баланс».  

Втім, станом на зараз ситуація з гарячою водою залишається абсолютно незрозумілою, адже міська влада, Кабмін та Нафтогаз дають взаємовиключні прогнози відносно того, коли вона з’явиться. Тим часом в мене є ще одне питання. 

Повідомлялося й про те, що КМДА закупила у приватного постачальника ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» близько 18 млн. кубометрів газу для забезпечення роботи ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 на період розв’язання суперечки з НАК «Нафтогаз України». Газ було закуплено за ціною 10200 грн./тис. кубометрів (з ПДВ). Натомість вартість газу для виробників тепла для населення від «Нафтогазу» становить 5930 грн./тис. кубометрів (з ПДВ). Оскільки тариф на гарячу воду для населення не покриває комерційної ціни газу, то очевидно, що різницю має бути виплачено «Укрнафтобурінню» з київського бюджету. 

Відтак дуже хотілося б знати: скільки грошей з міської скарбниці вже пущено за вітром? Зокрема, на «Укрнафтобуріння», на борги Київенерго і на всі штучні ялинки Ахметова, котрі Кличко заповзявся у нього викупати? І де ж той «альтернативний» газ від приватного постачальника, котрий мав нагріти нам воду? 

Зізнаюсь, що часом охоплює відчай від того, які метастази пустила в Україні корупція. Й від того, що в жодній ситуації не покарано осіб, причетних до явних чи прихованих крадіжок, до постійної брехні, службової недбалості, цинізму, зверхності та плювків в обличчя суспільства… Розстрілювати злочинців? Чесно кажучи, досвід згадуваного мною Китаю доводить, що й це є малоефективним. Можливо, зміниться не одне покоління управлінців, доки біля столичного (і не тільки) керма стануть ефективні професіонали. А до тих пір чекаємо на зміни і медитуємо на гарячу воду й теплі батареї. Може, хоч це спрацює…