Дикунська жорстокість XXI століття – досі в Україні

Притравочні станції – приклад узаконеної кричущої жорстокості до тварин у сучасній Україні. На жаль, про ці страшні концтабори для тварин майже не відомо ані пресі, ні широкому загалу.

Притравочні (їх іще «сором’язливо» називають «контрольно-тренувальні») станції – це місця, де мисливських собак «натаскують» для полювання на звіра. Звіром при цьому може бути як маленьке лисеня чи борсук, так і ведмідь. Нерідко в якості такого живого «витратного матеріалу» використовують і котів, кроликів та собак, хоча вони, навіть відповідно до нашого, доволі совкового і жорстокого щодо тварин законодавства, не є «об’єктом полювання».

Тварину-жертву або жорстко фіксують, або обмежують у просторі ланцюгами та тісними «ящиками-лабіринтами», часто попередньо калічать, пошкоджуючи ікла та кігті, щоб убезпечити псів-нападників.

Собаки по черзі атакують звіра. Це може тривати довгими годинами, потім звіра відтягують (якщо він ще живий), зашивають йому рани, підліковують і знову пускають «у роботу». І так до моменту, коли тварину вже не зможуть «відкачати». Звичайно, ведмедя або кабана навіть не лікують, адже це становить ризик для самих «хоробрих» мисливців – садистів.

Завтра, 19 травня 2018 року, громадські активісти – захисники тварин та просто всі небайдужі до чужого болю люди вийдуть на протест проти цих живодерень – притравочних станцій – на Хрещатик, 36, під стіни Київської міськдержадміністрації. Не будьте байдужі, проходячи повз! Долучіться до цієї протестної акції!

Адже давно встановлено, обгрунтовано і доведено: толерування жорстокості до тварин завжди передує жорстокості до людини. Будуючи в Україні цивілізоване громадянське суспільство, ми мусимо оголосити цю ганебну практику поза законом і викорінити це суспільне зло!