В столиці по-новому підходять до впорядкування парків

В перший день весни мені пощастило взяти участь у зборах ініціативної групи активістів в приміщені Департаменту містобудування та архітектури КМДА, де було обговорено тему впорядкування міських парків

В перший день весни мені пощастило взяти участь у зборах ініціативної групи активістів в приміщені Департаменту містобудування та архітектури КМДА, де було обговорено тему впорядкування міських парків Києва, а також запропоновано новаційні підходи до утримання зелених зон столиці. 

У зустрічі взяли участь активісти міста, яким небайдужа доля міських територій, багато хто є знаним фахівцем в галузі екології та збереження природного середовища. На початку зібрання заступник директора Департаменту містобудування та архітектури Андрій Вавриш представив Міський проект реформування паркового господарства міста Києва. Зокрема, відповідно до нього, парки міста мають стати більш зручними, впорядкованими та цікавими для відвідувачів. А питання фінансування зелених об’єктів мають також взяти на себе небайдужі городяни, через відповідні інструменти, включаючи краудфандинг-платформу та новостворений благодійний фонд. Для втілення задуманого в життя також передбачається створення нового окремого комунального підприємства «Центр розвитку міського середовища», для якого вже шукають нового гендиректора (на конкурсній основі, слайди 23,24,25 презентації).

Все виглядає гарно, але є декілька важливих застережень:

1. Комунальне підприємство підпорядковується структурному підрозділу Київської міськдержадміністрації, а значить його директор та всі працівники певною мірою залежатимуть від керівництва КМДА.

2. Пропонується створити благодійний фонд для акумулювання коштів меценатів, проте, невідомо хто буде його засновником і впливати на розподіл коштів.

3. Основні акценти, що присутні в презентації, оминають проблеми малих скверів та зелених зон, яким (гіпотетично) загрожує забудова та «перепрофілювання».

4. Не запропоновано проведення ревізії попередніх рішень Київради, щодо землевідведення, тобто є ризик, що включивши ділянку в програму по краудфандингу може виявитись, що там має бути забудова чи ще щось. Трошки схожа ситуація з парком «Наталка» в Оболонському районі.

5. Не готова нормативно-правова база щодо запровадження громадського контролю та колективного прийняття рішень активістами стосовно території, що буде оновлена та впорядкована за запропонованим форматом.

6. Відсутня система дієвого нагляду правоохоронними органами (міліції) за дотриманням порядку на території зелених об’єктів. Без нього, реконструйований парк може за кілька місяців перетворитись на жахіття. Центру міста це не загрожує, а на околицях – 100%.

7. Органи самоорганізації населення взагалі залишились поза увагою, хоча їх представники є активними поборниками чистої та впорядкованої столиці, тож їм варто також довіряти облаштовувати міську територію.

Що пропонує ГО "Сучасний Світ Молоді":

По-перше, варто відійти від багатохазяйності паркових територій. Наприклад, на о. Гідропарк, щонайменше 3 балансоутримувача: КП «Плесо», КП УЗН Дніпровського району, ПКіВ «Гідропарк». За територію має відповідати одна організація, щоб знати з кого спитати.

По-друге, треба відійти від принципу постійного «роздування» штатів. Навіщо створювати нове комунальне підприємство, зі штатом, офісом тощо і витрачати на це бюджетні (чи благодійні) кошти? Якщо є бажання надати громаді реальні механізми впливу на ситуацію, простіше організувати асоціацію громадських організацій, що об’єднуватиме небайдужі об’єднання людей і передати парки, що потраплять під цей експеримент, цій асоціації на баланс. Капітальні роботи по заміні мереж та інше, як і передбачено міським проектом, проводити за рахунок столичного бюджету. А поточні питання утримання та життєдіяльності об’єктів, без сумніву, зможуть вирішити представники тієї громадської організації, яка буде визначена асоціацією, як відповідальна за цей парк. Ми вже знаємо ситуацію, коли на утримання громадській організації віддають пам’ятки природо-заповідного фонду України, тож чому не передати невпорядковані парки. У будь-якому випадку, рішення про передачу території Київрада завжди зможе скасувати, проте перспектива реальної користі від такого експерименту більш ніж очевидна.

Представники цих громадських організацій повинні мати статут «громадського інспектора з благоустрою» та тісно співпрацювати з працівниками міліції (поліції) по притягненню до відповідальності порушників благоустрою на території цих зелених зон.

Всі наші пропозиції ми будемо аргументовано відстоювати і на наступних засіданнях цієї робочої групи.