Київ: децентралізація та мінус 60% надходжень від ПДФО

В реаліях, це важко назвати прогресивною стратегією, рухом на перспективу. Особливо, розуміючи, що Київ дедалі більше втрачає, ніж набуває.

 Рада зробила перший крок до бюджетної свободи місцевих рад: сьогодні, 25 грудня, у першому читанні депутати підтримали подані Кабміном зміни до бюджетного кодексу щодо реформи міжбюджетних відносин.

 Уряд сподівається, що зміни до Бюджетного кодексу сприятимуть запланованій децентралізації, відповідно, додавши місцевій владі (громадам) більше фінансової свободи. Дійсно, реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади вкрай необхідна країні. За умови запровадження самостійного формування місцевих бюджетів (у змінах БК закріплюються основні параметри дохідної частини бюджетів), отриманого права на  здійснення  регіональних зовнішніх позик, місцева громада має «щедро» проводити господарювання (реформи, модернізацію застарілих  галузей та сфер, що забезпечують її життєдіяльність, покращувати соціально-економічні показники регіону). Якщо розглянути  законодавчі ініціативи, то  це цілковито ймовірно. Адже  розширювати дохідні бази місцевих бюджетів будуть шляхом:

• передачі з державного бюджету плати за надання адміністративних послуг (крім 50% адміністративного збору за держреєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), державного мита;
• збільшення відсотка зарахування екологічного податку з 35 до 80%;
• закріплення за місцевими бюджетами податку на прибуток підприємств приватного сектора економіки (обласні бюджети – 10%);
• введення з 2015 року збору з роздрібного продажу підакцизних товарів (пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, нафтопродукти) за ставкою в діапазоні від 2% до 5% вартості реалізованого товару замість збору за виноградарство, садівництво та хмелярство, який буде надходити до місцевих бюджетів;

Проте, говорячи про «розширення повноважень місцевих органів влади в бюджетній сфері», урядовці запропонували, а депутати підтримали, відрахування 25% надходжень від податку на доходи фізосіб (ПДФО) по всій країні та 60% відрахування для Києва. 

Звісно, можна подякувати Кабміну, який «змилостився» над  столичним мером Кличком, який наполягав на тому, що податки киян мають залишатись у Києві. Дійсно,  Мінфін, що  пропонув вилучати 75% ПДФО з Києва , знизив вимоги на вилучення  до 60%.  Це при тому, що саме  ПДФО на 2/3 наповнює міський бюджет. Це при тому, що за 2014р. Київ набрав боргів на 10 млрд грн . Це при тому, що у  Київа є функції столиці...

«Попєрєднік» Азаров у 2010 р. був першим, хто «заліз до кишені» столичного бюджету: його міністр фінансів Ярошенко «наповнив» спустошений Сім’єю держбюджет, вперше запровадивши для Києва  вилучення  50% ПДФО. З 2011р.  Київ став єдиним містом в Україні, у якого  щорічно вилучали від 6 до 8 млрд грн.

Дещо, правда повертали у вигляді цільових субвенцій, отримуючи по-перше, повний фінансовий контроль, по-друге –збираючи політичні бонуси. Один з останніх прикладів взаємодопомоги - погашення заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, а також послуги централізованого водопостачання та водовідведення, коли  Києву додатково виділили 248,6 млн гривень . Напротивагу місцевій владі, змушеній так-сяк латати бюджетні діри,  уряд  працюватиме на  імідж, чекатиме звернень та прохань,  і виділятиме  місту зібрані з його ж мешканців кошти. Звісно, це важко назвати повноцінною децентралізацією.

Порівнювати політичну ситуацію 2011 та 2015рр неможливо внаслідок останніх подій цього року. Проте, ніхто не відміняв  ст. 7 Бюджетного кодексу, яка гарантує рівні умови розподілу благ між територіальними громадами. Ніхто не заперечує факти хронічного невиконання міського бюджету.

За умов бюджетної кризи більшість з нас зрозуміє відсутність інвестицій в столичну економіку, стагнацію міських реформ, відсутність реконструкцій та модернізацій.  В реаліях, це важко назвати прогресивною стратегією, рухом на перспективу. Особливо, розуміючи, що Київ дедалі більше втрачає, ніж набуває.

Цього року (влітку 2014) за   рівнем стабільності та якості охорони здоров'я, культури, екології, освіти та інфраструктури в цьому році українська столиця посіла в Рейтингу найбільш придатних для життя міст  124-те місце зі 140. Мінус ще 10% ПДФО (50% за попередній період +10% з 2015р), стають загрозою для політико-економічної незалежності  улюбленого міста. Ну і для   добробуту його мешканців, звісно також.