ЗНАЮ, ЯК ЦЕ ЗРОБИТИ І ЗРОБЛЮ!
Лікарня і пологовий будинок.
Хіба це нормально, що Деснянський район не має своєї лікарні й пологового будинку. А на околиці Троєщини стоїть «законсервованим» комплекс Республіканського опікового центру, який в результаті міжвідомчих чвар протягом двадцяти років руйнується. Хіба це не наочний приклад злочину проти народу? Адже на цей об’єкт витрачено сотні мільйонів гривень з державного бюджету.
ПРОПОНУЮ:
Передати недобудований медичний комплекс Республіканського опікового центру у власність громади міста Києва, і переобладнати частини його під лікарню і пологовий будинок для Деснянського району. Про те, що це цілком можливо зробити я переконався, звернувшись із депутатським запитом до Генеральної прокуратури та Міністерства охорони здоров’я. Як повідомили з Фонду держмайна передача цього «довгобуду» місту цілком реальна. Тільки треба комусь цим серйозно займатися, “проштовхувати” на державному рівні. «Проштовхнемо»!
Транспортна проблема.
Моя позиція в цьому питанні така: яка б влада не прийшла, вона має розуміти, що вирішення транспортної проблеми для Троєщини – це не благодійність з її боку, а зобов’язання! Тому треба сказати чесно: на метрополітен для Троєщини сьогодні немає коштів (близько 20 млрд. гривень). Добудувати Воскресенсько-Подільський міст і пустити по ньому метро та автомобільний транспорт в найближчі роки — теж віддалена перспектива. Але треба щось робити.
ПРОПОНУЮ:
Почати з уже готового проекту наземного «легкого» метро, що зв’яже Троєщину від Милославської по вулиці Бальзака зі станціями «великого» метро «Лівобережена» і «Позняки» (це, до речі, передбачено чинним Генпланом розвитку Києва до 2020 року). За оцінками фахівців, на здійснення цього проекту потрібно 3 роки і 3 млрд. гривень. Ці цифри більш-менш реальні, якщо, звичайно, наполегливо «пробивати» їх на державному рівні. Будемо «пробивати»!
Робота біля дому.
Одним з перших пунктів у комплексному вирішенні соціальної проблеми для Троєщини слід поставити питання зайнятості населення. На сьогодні маємо досить невтішну картину: щодня близько 70 тисяч мешканців нашого житломасиву їдуть на роботу на Правий берег, а увечері повертаються у зворотньому напрямку. Звідси – витоки транспортного колапсу, який ми спостерігаємо по буднях на Московському мосту, проспекті Маяковського, вулиці Бальзака.
ПРОПОНУЮ:
Негайно розробити Державну програму створення робочих місць на Лівобережній частині Києва, і як пілотний варіант – зокрема, для Троєщини. Зробити це неможливо без залучення підприємців і крупного бізнесу.
В Деснянському районі вже є певні напрацювання по 17 інвестиційних проектах, які можуть протягом п’яти років забезпечити роботою 20 тисяч людей. В промзоні Троєщини можна розташувати виробничі потужності із значною зайнятістю населення — від підприємств легкої і харчової промисловості до невеликих цехів механообробітку і збирання побутової техніки.
Аби не зволікати з цим масштабним проектом, нині разом з Київською торгово-промисловою палатою готуємо його обговорення серед потенційних інвесторів як вітчизняних, так й зарубіжних. Місто повинне оголосити конкурс інвесторів, дати їм землю в обмін на створення підприємств, надати певні пільги — щоб тільки вони були зацікавлені щось корисне зробити для міста і киян. Будемо працювати!
Покінчемо з безкультур‘ям.
Коли заходить мова про злочинність чи наркоманію, зазвичай згадують про культуру, вірніше про її відсутність. Так і на нашій Троєщині. У нас немає жодного більш-менш пристойного концертного залу. Немає галереї, де б виставляли свої твори київські митці. Немає музеїв. Навіть кількість бібліотек у нас не відповідає загальнодержавним нормам в розрахунку на кількість мешканців. Як взагалі можна миритися з тим, що «територія культури» в нас не тільки не розширюється, але й останнім часом навіть зменшується? А потім ми нарікаємо на відсутність культурного виховання наших дітей і онуків. Так вони ж фактично, як й усі ми, «відрізані» від культури й залишаються їм на дозвілля хіба що тусовки з пивом…
ПРОПОНУЮ:
Звернутися до Верховної Ради та уряду й вирішити питання фінансування вже готового проекту будівництва на Троєщині театру. По суті, можна створити багатофункціональний культурний центр європейського рівня, в якому, крім власне театру, діяла б театральна студія для дітей, розташувалася галерея мистецтв і т.п. Безумовно, в цьому потрібна підтримка громади! Бо кілька років тому ми вже мали «осічку», коли частина мешканців житломасиву висловила свою незгоду з розташуванням унікальної культурної установи на території парку «Деснянський», і чиновники заспокоїлися, мовляв, Троєщині театр не потрібен. Давайте єднатися в цьому питанні й шукати компроміс. Давайте думати про майбутнє наших дітей, щоб хоча б вони не знали, що таке «територія безкультур’я». Надія є, що Троєщина буде з театром!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.