Реальне самоврядування для Києва

Ситуація в Києві є дзеркалом всього, що відбувається в країні. Саме тут вирішується доля всієї країни і саме наше місто є моделлю, яку чиновники часто намагаються поширити на інші поселення країни.

Ситуація з місцевим самоврядуванням Києва в цьому сенсі не менш показова. У країні, де протягом більш ніж 20 років незалежності чиновники навіть не пробували оптимізувати місцеве самоврядування, саме в столиці воно було доведено до крайньої форми деградації.

Сьогодні в Києві місцевого самоврядування практично немає. І справа не лише в тому, що тривалий час ми мали порожню залу Київради та вакантне крісло очільника столиці. Нічого не змінилося після обрання нових легітимних депутатів та мера. Бо можливість громадян впливати на рішення на рівні міста від того не стали більшими. Київська міська рада, яка фактично залишилася єдиним виборним органом самоврядування столиці, не має власного виконкому і не може жодним чином впливати на виконання власних рішень, а функції мера в умовах існування окремої посади голови КМДА взагалі тимчасово перетворилися на одноосібне керування людиною, що сидить на двох стільцях одночасно...

Очевидно, такі повноваження не можуть забезпечити адекватне представництво інтересів киян на рівні міста. Але на цьому пригоди місцевого самоврядування в Києві не закінчуються, адже на рівні районів, які часто мають понад 300 тис. населення, громадяни взагалі позбавлені можливості хоч якось впливати на прийняття рішень, адже районні ради в Києві були просто скасовані в 2010 році. 300 тисяч мешканців – це більше, ніж у половині обласних центрів України.

Сьогодні вся повнота влади в Києві передана Київської міської державної адміністрації та районним державним адміністраціям. При цьому як голови КМДА, так і голови РДА призначаються Президентом на свій політичний розсуд без будь-яких обов'язкових консультацій з громадою міста. У своєму бажанні контролювати ситуацію в столиці попередня влада перейшла всі розумні межі, позбавивши 3 мільйони жителів Києва можливості впливати на місто, в якому вони мешкають.

Для того, щоб реанімувати систему самоврядування Києву потрібно здійснити кілька прямих практичних кроків. Першочерговим завданням є відродження районних у місті Києві рад, які дозволять повернути киянам вплив на процеси, що відбуваються в їх мікрорайонах, на їхніх вулицях, поряд з їх будинками. По-друге, необхідно надати Києву можливість формувати виконкоми силами міської ради та районних рад, а їх голови, відповідно, повинні очолити виконкоми. По-третє, необхідно законодавчо закріпити обрання мера абсолютним (більше 50%) більшістю голосів. Це усуне проблеми, які виникали в Києві під час останніх виборів, коли на посаду мера проходила людина, яку підтримувало менше чверті виборців. По-четверте, КМДА як уповноважений центральною владою орган необхідно значно скоротити і обмежити її функції до наглядово-координуючих.

Київ – це ключ до України і розпочавши реформу тут, де вона є найбільш потрібною, можливо, вдасться поширити її і на інші міста, селища і села нашої країни. Адже поки в столиці практично відсутнє реальне місцеве самоврядування, то чи можна говорити про здійснення реформи в більш віддалених від чиновників куточках України...