Андрій Вавриш: Містобудівний кадастр – крок до професійного менеджменту

У столиці нарешті вдалося створити містобудівний кадастр. З 1 липня у вигляді геоінформаційного веб-порталу він буде доступний усім бажаючим.

Сьогодні будь-який школяр знає, що організм людини - це єдина цілісна система у якій все взаємопов’язано. Медик, який би ігнорував цю істину, міг би в кращому випадку усувати якісь симптоми, та й то не надто ефективно. А медицина в такому разі базувалася б на середньовічних стандартах.

А тепер уявімо, що наше місто такий же живий організм. Але в нас немає перед очима його цілісної деталізованої картини. Кожен спеціаліст закріплений за своїм вузьким напрямом і працює відособлено. Таким чином, години, тижні, місяці витрачаються на марну роботу. Вищому керівництву аби звести докупи весь масив інформації, потрібно неймовірно багато часу. А коли картинка, ніби, вимальовується виявляється, що та інформація вже позавчорашньої свіжості. Отже, ухвалені рішення хронічно відстають від галопуючих подій.

Уявімо типову київську багатоповерхівку. Навколо неї майже одночасно відбувається безліч подій. Мешканці об’єднуються в ОСББ, підприємець задумує реконструювати підвал будівлі, а автодорівці ремонтують клаптик дороги поруч з будинком. Інформація про усі ці події йде різними каналами. Аби її звести потрібен час. Між тим, його зазвичай бракує. Підприємець отримує дозвіл на реконструкцію, хоча мешканці проти. Справа у тому, що ОСББ просто не встигають зареєструвати і воно не набуває права ухвалювати рішення. А гарно відремонтовану дорогу знову розривають представники «Київенерго», яким знадобилося щось там полагодити.

Такі ситуації не виключення, а правило в нашому місті. У семи няньок дитина залишається без ока. А усі міські службі, здійснюючи неузгоджені дії, часто тільки шкодять загальній справі.

Але є хороша новина. Нам нарешті вдалося створити анатомічний атлас міського організму. Він зветься містобудівний кадастр. З 1 липня у вигляді геоінформаційного веб-порталу він буде доступний усім бажаючим. Створена надзвичайно інформативна база даних. Але пошук по ній буде набагато ефективнішим ніж за допомогою інтернет-пошукача, який поряд з корисною видає вам 90% непотрібної інформації. Нова система має чітку просторову прив’язку, яка дозволяє знаходити вичерпний перелік даних по конкретному об’єкту. 

Дехто скаже, мовляв, мене це не стосується. Мовляв, містобудівний кадастр – це черговий витвір бюрократів, який не має стосунку до реального життя. Щоб спростувати цю тезу, розберемося, кому нова система зможе дійсно допомогти.

По-перше, він незамінний для проектувальників. Це спростить їх роботу і значно підвищить її якість. Наприклад, сьогодні аби розробити Генеральний план міста потрібно чотири роки. За допомогою містобудівного кадастру вони впораються за рік, причому собівартість робіт значно знизиться. До того ж нова система дозволить прораховувати різні варіанти розвитку подій на певній території. Люди, які приймають рішення, оцінять кожен варіант та ухвалять оптимальне рішення.

По-друге, це знахідка для інвесторів. Інвестиції потребують точних умов, вимірів, точних цифр, показників. Все це можна буде віднайти в базі містобудівного кадастру. Підприємці уявлятимуть куди вони вкладають кошти, на яких умовах і що це їм принесе в перспективі. Наприклад, якщо хтось хоче вкласти гроші в будівництво будинку, він бажає знати, що в перспективі можуть побудувати навпроти, як через певний час виглядатиме транспортна розв’язка, як зміняться сусідні квартали. Щоб добути таку інформацію раніше, потрібно було багато часу та купа посередників. Тепер достатньо кількох кліків комп’ютерною мишкою і ці дані у вас у кишені.

По-третє, містобудівний кадастр відкриває перед звичайними киянами цілий світ, який в силу різних причин був раніше недоступним. Інформація про землевідведення, будівництво, реконструкцію приміщень – все це вже не таємниця за сімома печатками. Кияни, в тому числі журналісти, більше не будуть знизувати плечима, вивчаючи порядок денний засідань Київради. Адже через бюрократичні терміни там важко вловити суть питання. Людина зможе зрозуміти не лише те, що відбувається в місті взагалі, але й відслідкувати дії влади в безпосередній близькості до свого будинку. Містобудівний кадастр зведе розпорошену інформацію в єдиний геопортал і зробить її доступною для всіх.

Дехто критично сприймає строки розробки містобудівного кадастру. Мовляв, все відбувається надто повільно. Насправді, така тонка справа потребує ретельності. Ми не хочемо повторювати помилки Москви, де в кадастр вклали немалі гроші, а потім виявилося, що він працює неефективно і його складно, наприклад, оновлювати. Адже коли кухар заходить на кухню з брудними руками стає зрозуміло, що нічого хорошого від його страв можна не очікувати. Те саме з розробкою містобудівного кадастру. Якщо поспішиш на початку, матимеш потім великі проблеми. Аби цього уникнути, ми залучили до роботи кращих спеціалістів у своїх сферах, розробили єдині класифікатори, умовні позначення, інтегрували в нашу систему інші міські бази даних і отримали якісний результат. Принцип «сім раз відмір, а один відріж» цілком себе виправдав.

Звичайно, система не є вершиною досконалості. Дещо буде додаватися, дещо корегуватися.
Основним є наповнення містобудівного кадастру інформацією. І тут на перші ролі виходять питання ефективної взаємодії різних структурних підрозділів органів влади, комунальних підприємств, які цією інформацією володіють. Цей процес вимагає, в першу чергу, часу, який не можна замінити ані додатковим фінансуванням, ані залученням додаткового фахівців. Але важливо, що ми крок за кроком таки створюємо складний малюнок життєдіяльності міста.

Символічно, що запустили проект в дію у День архітектури України. Адже саме архітектори будуть головними користувачами даних містобудівного кадастру. Я вітаю колег з професійним святом і вважаю, що система містобудівного кадастру стане для них найкращим подарунком. Бажаю їм реалізації цікавих та корисних проектів, якісної професійної роботи та самореалізації. Нехай праця архітекторів приносить користь Києву та киянам.

Містобудівний кадастр Києва для нашої країни є унікальним. Це перший такий проект у державі. Вперше над проектом працювала велика різнопланова фахова команда. Вперше було враховано як позитивний, так і негативний досвід, як вітчизняний, так і закордонний. Вперше такий масив містобудівної інформації буде в публічному доступі. Вперше створюється фаховий інструмент, який зможе використати будь-яка людина, навіть не фахівець. Як бачимо, дуже багато «вперше..» у нашому містобудівному кадастрі.

Зізнаюсь чесно, що з розробкою такої системи від Європи ми відстали років на 20. Але тепер нарешті в нас є можливість перейти до нової якості управління в столиці. Перейти від інтуїтивного менеджменту до менеджменту усвідомленого, виваженого, професійного і послідовного. А за цим стоять не просто слова. Це якість життя киян, майбутнє столиці і добробут наших дітей та онуків.