Андрій Вавриш: «Київ самобутній» - ризик, спроба, перший крок…?!

Зручне місто – те, в якому люди хочуть бувати на вулиці. Ці слова колишнього мера Колумбійської столиці Боготи Енріке Пеньялоса найкраще виражають суть сучасного містобудування.

Людей не слід замикати в бетонному просторі, огороджувати рамками вузьких спеціалізованих зон для відпочинку, обмежувати їх здатність до прямого спілкування. Адже все це породжує агресію, нетерпимість, стреси та інші болячки типового мегаполісу, якими, на жаль, й досі страждає Київ. Пріоритет розвитку слід перевернути з ніг на голову. Тобто не люди для міста, а місто для людей.

Так склалося, що з 60-х років минулого століття більшість великих міст світу заполонили авто. З того часу архітектори та управлінці ламали голову як краще розбудувати транспортну інфраструктуру, нерідко за рахунок пішохідних площ та зелених зон. В результаті люди були затиснуті на вузьких смугах тротуарів, в маленьких парках та сквериках, з усіх сторін оточені агресивним автомобільним середовищем. Сталося так, що міста ніби розвивалися, але життя в них ставало все менш комфортним. Врешті-решт, сьогодні більшість фахівців визнало цей шлях розвитку міського середовища помилковим. Досвід показав, що скільки не будуй транспортних розв'язок, тунелів, мостів - все одно буде замало. А одночасно простір пішохода звужується до мінімуму.

«За останні 80 років ми все більше поступалися містом автомобілям. А в кінці ХХ століття зрозуміли, що допустили помилку», - говорить Пеньялоса. Нове століття диктує нові умови містобудування. Його мета - живе, безпечне, стійке, здорове місто. Живе, тому що люди більше пересуваються пішки і більше спілкуються один з одним. Безпечне за рахунок формування спеціальних громадських зон, де люди відчувають комфорт. Стійке, тому що для міста характерна так звана "зелена" мобільність, коли люди пересуваються пішки, на велосипеді та на громадському транспорті. Здорове місто за рахунок подолання сидячого способу життя та зменшення шкідливих викидів в атмосферу.

Для мене як управлінця саме таке місто є ідеалом, який варто досягти. Досвід багатьох міст світу показав, що це можливо. Погляньмо, наприклад, на Копенгаген, де майже за 50 років площа пішохідних зон виросла в сім разів. В результаті активність міського життя значно збільшилась. Те саме сталося в Мельбурні, який за десятиліття суттєво модернізувався і зробив великий крок назустріч пішоходам. В результаті денний пішохідний трафік в місті виріс майже на 40%. В 2009 р. в Нью-Йорку перекрили автомобільний рух по Бродвею, між Тайм-сквер та Геральд-сквер, що додало міському життю тиші та простору. Управлінці зрозуміли, що, довівши мегаполіс до критичної точки, коли без авто неможливо нікуди дістатись, вони, таким чином, знищують своє місто. Тому вони змушені були змінити міський вектор розвитку. Домінуючою стала думка, що міський простір треба використовувати перш за все для прямого людського спілкування і вже в другу чергу для пересування на автотранспорті.

Сьогодні у міської влади Києва теж є таке розуміння. Найповніше воно втілилося в унікальному проекті "Київ самобутній", який почав реалізовуватись цього року. Департамент містобудування та архітектури ініціював перетворення старого Києва (особливо Подолу) на територію вільну для пішоходів та велосипедистів, на місце, де можна буде комфортно відпочити усією родиною, куди хотітиметься повернутися киянам та туристам.

Суть проекту "Київ самобутній" в наступному. Перш за все це створення значних пішохідних зон, де людям не заважатимуть авто. Зокрема, до 2014 р. ми плануємо створити велике пішохідне кільце – Андріївський узвіз – Контрактова площа – вул. П. Сагайдачного – Поштова площа – пішохідна алея – сходи Магдебурзького права – пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз – Володимирська гірка. Частина цього маршруту вже створена. В рамках реставрації комплексу Колони Магдебурзького права на Подолі, облаштували пішохідну алею між Пішохідним парковим мостом та Поштовою площею.

Другий аспект програми "Київ самобутній" - розвиток велосипедної інфраструктури. Ключові та бічні вулиці Подолу стануть дружніми по відношенню до велосипедистів. Крім спеціальних вело смуг, велодоріжок передбачений прокат велосипедів та велопарковки.

Нарешті, завдяки реконструкції Поштової та Контрактової площ ми зможемо створити нову транспортну-пішохідну систему Подолу. Систему, за якої водії та пішоходи мирно співіснуватимуть, а не конкуруватимуть один з одним.

Серед інших конкретних заходів проекту – облаштування галереї художників на Володимирській гірці (так званого «Київського Монмартру»), встановлення «Колеса огляду» в Хрещатому парку, реконструкція набережної Дніпра та багато іншого. Окрема частина проекту – об’єднання придніпровських правобережних зелених зон в єдиний національний парковий комплекс «Україна», головною артерією якого стане алея Соборності.

«Київ самобутній» це проект, який наближає нас до привітного міста, міста, яке створено для людини, міста, яке викликає в нас позитивні емоції, міста, де хочеться жити, виховувати дітей і передавати їм у спадок цей шматочок своєї Батьківщини. Я впевнений, що цієї мети ми досягнемо. Якщо під час «Євро-2012» ми показали, що можемо бути гостинними до гостей, чому нам не бути гостинним один до одного? Адже як говорив Далай-лама: «велике місто – це вміння жити разом».