Як я стала обличчям ювелірного бренду

Cпочатку року зі мною відбуваються якісь дива. Я наче втрапила в красиву казку.

Мене знайшов Він. Роман Баянд – французький дизайнер з українським та грузинським корінням, який створює ювелірні колекції. У нього красива мати, котра родом з-під Львова. Її колись давно-давно забрав до Грузії батько Романа. Тож, нашу спорідненість можу пояснити ще й таким фактом.

Тож, Роман. Він знайшов мене в мережі, що нині зовсім нікого не дивує, і запросив до Парижа. Там він наразі мешкає і працює. Та й узагалі це місто кохання й поезії, столиця моди та мистецтва... Прогулянки зовсім іншим Парижем з Романом і були початком нашої співпраці і нашого тандему. Ми купували тканини на Монмартрі, роздивлялися величність Паризької опери, робили разом ескізи нових коштовних прикрас... Одне слово, не надихнутися, просто не було шансу. Тож, тепер він Майстер, а я Муза. І як би нескромно це не звучало…. але мені однозначно дуже приємно!

Ексклюзив. Ескіз майбутніх вишуканих сережок! 

Опера виникла на нашій карті подорожі не випадково – Роман 7 сезонів працював в Московському Большому театрі. Він затягував у корсети і Волочкову, і Цискарідзе. До речі, Волочкову він називає лише Принцесою за своєю вередливістю,а от Ніколай Цискарідзе – справжній король-вередливість))))

Після Большого театру Роман став правою рукою Юдашкіна. І творив з ним шедевральні вбрання впродовж трьох років. Згодом, мій Майстер вирішив розвиватися і вирушив підкорювати Європу і зокрема, Париж. Юдашкін тоді мало не плакав. Але тепер обидвоє є і успішними дизайнерами і хорошими друзями. Нещодавно за чаєм у Парижі Юдашкін назвав мене українською Монікою Белуччі. Це не може не полестити-)

Уже в Парижі Роман Баянд встиг попрацювати з Карлом Лагерфельдом, Стеллою Макартні та домом Ів Сен Лорана. Тому історії та розповіді Романа про моду, про цих легендарних людей тільки надихали…

Пропозиція стати обличчям ZARINA спантеличила і була несподіваною та дуже швидкою. Я добре пам’ятала рекламні кампанії з Анастасією Волочковою та Сніжаною Єгоровою. Тоді звичайно тільки мріяла про роль Музи, жінки в діамантах, кінодіви... Але, як виявилося, мрії здійснюються. Хоча тут були ще й певні збіги та знаки. Зокрема, два роки тому я похрестилась. Тоді моя подруга і хрещена мама Наталка Якимович подарувала мені крихітний хрестик. І це єдина прикраса, котру я носила щодня усі ці останні два роки – і він теж від ZARINA.

   А ще, як не дивно, з пані Наталею Нєтовкіною, власницею бренду ZARINA, ми приємно познайомилися на минулому Бієнале у Венеції. Тоді я була ще кореспондентом ТСН. А от наша нова зустріч вже у 2013 стала визначною, -  я подорослішала, виросла творчо. І ми з Наталією тепер стали партнерами.

    Нині мій гігантський образ висить у самісінькому центрі Києва. Я презентую колекцію унікальних коштовностей «Особлива»… Це величезна робота багатьох творчих та дуже талановитих людей. Тут, як на врученні Оскарів, насамперед хочу подякувати мамі й татові за вроду. Стилістом фотосесії була чарівна й креативна Ольга Навроцька, фотографувала дуже жива та справжня Саша Самсонова. Дякую Наталці та Лєрі за грим та зачіски))) Віталіку Панасюку за знімання бекстейджу. За усим ще й стежив і налаштовував мене Роман. Загалом усіх задіяних в процесі перелічити неможливо – це справді дуже велика і професійна команда. Ми більше 12 годин створювали різні образи, міняли локації, робили неймовірні речі.

Далі був performance на Ukrainian Fashion Week. Я не скажу, що вважаю себе моделлю. Я реально, і навіть, досить критично себе оцінюю, і параметри у мене далекі від подіумних. Участь в показі, для мене була певною авантюрою. Оскільки, я ще й виходила на осуд публіки не зовсім, як Соломія Вітвіцька, а як обличчя відомого ювелірного бренду. Ще й інтегрованого в Європу, бо  співзасновником компанії є швейцарська Swiss Jeweller Gallery.

Показ 10 березня був дуже хвилюючим! Подорож Київ-Париж-Київ, котру усі гості дефіле пережили просто в Мистецькому Арсеналі. Були і стюардеси, і особливі вишукані сукні від Романа Баянда... І звичайно прикраси. І на моделях виблискували, і з неба…  сипалися діаманти.

Для мене насамперед, є важливою професійна оцінка Ірини Данилевської – організатора Українського тижня моди. Вона резюмувала – все було дуже достойно. Мене хвалила, але я тут про це писати не буду. Бо все ж скромніша, ніж багато хто думає.)))

Важливою були також слова колеги і модного оглядача Данила Грачова – він сказав, що йому все, що він бачив подобається, і він критичних зауважень наразі немає. А от якщо вони з’являться, то будуть жорсткими ;)Сподіваюся, втім, Данило таки буде ніжним )

Насправді різних негативних та критичних висловів нині вистачає. До конструктивних ставлюся дуже уважно. На заздрісників стараюся не звертати уваги. І просто працювати, щоб було менше проколів.

Уже незабаром у нас будуть нові звершення. Адже, весна рано чи пізно наступить. А особливо чекаємо на Французьку Весну. Ми з Романом розпочнемо її у Києві. Він французькою, я українською мовами. І буде знову свято – квітів, прикрас та кіно… до скорої зустрічі!

А тут відео фотосесії-)))

http://www.youtube.com/watch?v=nqOuT2o9IyQ&sns=fb