Найкраща робота в Україні

Віктор Янукович-молодший, зять покійного Джарти та ВІП-опозиціонери можуть похизуватися – їхня робота реально претендує на звання «найкраща в Україні»

3 роки тому людство дізналося про «найкращу роботу у світі». Вона чи не найкраще відповідала критерію: менше працювати – більше заробляти.

Тоді в Австралії оголосили про відкриття вакансії «наглядач за островами». В обов'язки входило фільмування краси островів та ведення власного блогу (достатньо раз на тиждень).

Подібні «тепличні умови» існують для працівників і в Україні. Щоправда зарплата разів у 10 менша (128 тис. грн. в Австралії проти приблизно 15 тис. в Україні), але термін роботи у 10 разів довший (півроку в Австралії, 5 років – в Україні).

Що ж це за робота? 

Це робота у парламентському комітеті з питань інформатизації та інформаційних технологій (КІІТ). І ось чому.

Окрім того, що робота українського депутата престижна сама по собі, так членам цього комітету ще й «напрягатися» потрібно найменше за їхніх колег.

Основна робота у комітетах – це робота з законопроектами. А згаданий комітет пасе задніх по кількості документів, які знаходяться на розгляді у комітеті.

З усієї кількості зареєстрованих законопроектів – 1 176 шт. лише 1 (один) визначений таким, що КІІТ є головним виконавцем, ще 10 такі, до яких комітет подає пропозиції.

Для порівняння Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування має 193 і 245 законопроектів відповідно, Комітет з питань Регламенту - 43 і 833, бюджетний комітет - 52 і 718.

Тут варто нагадати, що комітеті з питань інформатизації та інформаційних технологій є новоствореним комітетом. У попередньому скликанні такого комітету не було. Тож чи не створили його лише для того, аби мати місце для такого собі відпочинку на роботі?

Хто ж працює у цьому комітеті? Хто ці щасливчики?

Головою комітету «у поті лиця» трудиться зять покійного Василя Джарти 32-річний Валерій Омельченко. У колекції його дипломів про вищу освіту значаться «фінанси та кредит», «видобуток нафти і газу».

Також до складу комітету входять регіонали:

• Олексій Білий, якого відносять до групи впливу Юрія Іванющенка. До переходу на роботу у Раду – ген директор Азовсталі;
• Анатолій Гіршфельд – заступник Дмитра Фірташа у Федерації роботодавців. Trc-президент індустріальної групи «Українська промислова енергетична компанія»/ Капітал оцінюється у $150 млн;
• Сергій Тігіпко – інженер-металург за фахом, очолював партії «Трудова Україна» та «Сильна Україна», працював у кількох урядах;
• Віктор Янукович-молодший. Більше полюбляє автомобілі, аніж ІТ-технології.

Так само як і регіонали не помічені на схильності до розвитку ІТ-технологій і опозиціонери:

• Олег Тягнибок;
• Олександр Турчинов;
• Руслан Лук’янчук – колишній помічник-консультант Турчинова;
• Олександр Мочков - ударівець з Криму, який з 2002-го року – депутат Масандрівської сільради, член комісії з екології та землеустрою. В інтернеті про нього є згадка як про «земельного магната», але за декларацією про доходи за 2011 рік у нього ані сотки землі, ані копійчини доходів.

Ось такі "експерти" мають законодавчо забезпечувати розвиток ІТ-технології в Україні…

Доступна інформація і щодо кількості законопроектів, авторами/співавторами яких виступили ці депутати.
Відзначився Олег Тягнибок – його підпис стоїть одразу на 24 законопроектах (зрозуміло, що і в нього, і в інших членів комітету законопроекти далеко не завжди стосуються інформатизації та сфери ІТ).

А далі – лафа:

• 6 – Турчинов;
• 4 – Мочков;
• По 2 – Омельченко та Тігіпко;
• По 1 – Янукович, Білий, Гіршфельд та Лук’янчук.

Як бачимо, президентський синок найменше навантажує себе у цьому комітеті та цій Раді.

А далі – взагалі «ляпота»: сидиш у теплі, користуєшся літаками за державний кошт та іншими благами депутатства.

Не знаю, коли у цьому комітеті з’являться вакансії, але рекламувати її можна було б за аналогом до реклами йогурту «Даніссімо»: відпочивай, і нехай інформаційні технології зачекають.