Мінекономіки пропонує зменшити квоту на бронювання для працівників ОПК

Мінекономіки пропонує зменшити квоту на бронювання працівників оборонної промисловості зі 100% до 85%. Навіщо створювати додаткові проблеми галузі, яка й без того працює в непростих умовах?

Чергову сумнівну ініціативу зараз погоджують у міністерствах. Мінекономіки пропонує зменшити квоту на бронювання працівників оборонної промисловості зі 100% до 85%. Про це повідомляє Національна асоціація оборонної промисловості України (NAUDI). За даними асоціації, на працівників ОПК припадає лише близько 8% усіх заброньованих в Україні. NAUDI закликає відкликати проєкт постанови, адже без кваліфікованих працівників підприємствам буде складніше виробляти зброю та виконувати оборонні замовлення.

І тут виникає просте запитання: навіщо створювати додаткові проблеми галузі, яка й без того працює в непростих умовах? Українські виробники зброї мають нарощувати виробництво, але для цього потрібні гроші, доступ до кредитів і можливість продавати свою продукцію за кордон. Без фінансування не купиш обладнання, не розшириш виробництво й не підготуєш нових фахівців.

Ми вже бачили, як держава може ускладнювати роботу оборонних підприємств. У 2023 році Державна аудиторська служба висунула претензії приблизно на 2,5 млрд грн до прибутку постачальників Міноборони за попередні періоди. Історія викликала серйозні проблеми для виробників, які працювали на оборону. Замість того щоб зосереджуватися на виробництві, підприємства змушені були розбиратися з претензіями державних органів.

При цьому проблема не лише в перевірках. Підприємствам потрібні доступні кредити, зрозумілі правила роботи та можливість експортувати зброю. Продаж продукції за кордон це не просто додатковий прибуток. Це гроші, які можна вкладати в обладнання, технології та нові виробничі лінії. Тобто в те, що зрештою посилює і нашу обороноздатність. Держава мала б допомагати виробникам розвиватися, а не створювати нові перешкоди. А тепер їм пропонують ще й зменшити квоту на бронювання працівників.

За даними NAUDI, близько 70% вакансій в оборонній промисловості — це робітничі, інженерні та технічні спеціальності. Таких людей уже бракує. Підготувати інженера, технолога чи оператора складного обладнання за кілька тижнів неможливо. Якщо на важливій ділянці виробництва не вистачатиме кількох фахівців, це може затримати випуск цілої партії продукції. А йдеться про зброю, яка потрібна військовим. Тому NAUDI вимагає зберегти 100% бронювання працівників критично важливих підприємств ОПК. Асоціація також закликає Міноборони не погоджувати запропоновані зміни, а Кабмін — не допустити їх ухвалення.

Міністр оборони Євгеній Хмара також виступив за максимально можливе бронювання фахівців оборонної промисловості. І це логічно: якщо держава замовляє зброю та вимагає збільшувати її виробництво, потрібно дбати, щоб на заводах були люди, які виконають ці замовлення. Але виходить дивна ситуація: одні представники влади говорять про необхідність зберігати виробничі можливості, а інші пропонують зменшити квоту бронювання. Як ці рішення взагалі узгоджуються між собою?

Звісно, фронту потрібні люди. Але йому так само потрібні снаряди, дрони, техніка та запчастини. Самі собою вони не з'являються — їх виробляють конкретні люди на конкретних підприємствах. Тому питання не в тому, що важливіше: мобілізація чи робота ОПК. Потрібно забезпечити і військо людьми, і виробництво фахівцями. Якщо заводи не зможуть вчасно виконувати замовлення, це також матиме наслідки для фронту.

І тут окреме питання до міністра економіки та довкілля Олександра Кравченка. Саме його міністерство пропонує зменшити квоту на бронювання в галузі, якій бракує фінансування, доступного кредитування та можливостей для розвитку експорту. Замість того щоб допомагати українським виробникам нарощувати виробництво, їм пропонують ще одне обмеження. Сподіваюся, міністр оцінить наслідки цієї ініціативи й відкличе проєкт постанови. Бо завдання держави зараз: зробити все, щоб український ОПК виробляв більше зброї, а не ускладнювати цю роботу.