Під номером 16013 у Верховній Раді зареєстровано президентський проєкт Закону щодо захисту громадян та їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами й банківськими рахунками. Простою мовою, цей документ ініційований для жорсткої боротьби з кібершахрайством і так званими «грошовими мулами» (дропами) — людьми, які продають чи віддають свої банківські картки злочинцям для відмивання грошей.Документ запроваджує кримінальну відповідальність за передачу або продаж своїх рахунків, карток чи паролів до них, якщо їх використовують для махінацій. Раніше за це карали переважно блокуванням карток банками, а тепер це вважатиметься злочином.
За добровільну передачу своєї картки або доступу до неї для шахрайських схем — штраф від 5 100 до 17 000 грн.
За купівлю, зберігання або продаж чужих карток чи даних доступу — штраф до 170 000 грн або до 6 років тюрми.
За повторні дії або роботу в банді (наприклад, організація мережі «дропів») — від 5 до 8 років за ґратами.
За підробку платіжних інструкцій чи злам електронних гаманців — позбавлення волі від 2 до 4 років.
Шахрайські кол-центри та кіберзлочинці масово скуповують картки у звичайних громадян (студентів, пенсіонерів чи безробітних) за невеликі гроші. Через ці «дроп-рахунки» вони проганяють мільйони вкрадених у людей гривень, ховаючи свої сліди. Нові правила мають повністю зруйнувати цю кримінальну інфраструктуру та гармонізувати наше законодавство з нормами Європейського Союзу.
Додатково Національний
банк України створить спеціальний реєстр осіб, які брали участь у таких схемах. Банки жорстко обмежуватимуть їм ліміти на операції та кількість дозволених карток.
Використання куплених або орендованих банківських карток (так званих «дроп-карт») за кордоном — це поширена практика серед кіберзлочинців, інтернет-шахраїв та осіб, які намагаються обійти фінансові обмеження. Оскільки доступ до онлайн-банкінгу можна отримати з будь-якої точки планети через інтернет, географічне розташування зловмисника не має значення.
Ось основні способи, якими користуються злочинці за кордоном, купуючи чужі картки українських чи європейських банків:
Виведення та «відмивання» викрадених грошей (Cash-out)
Це класична схема «грошових мулів». Зловмисники перебувають за кордоном і зламують рахунки іноземців або обманюють людей (через фейкові збори, фішинг, шахрайські кол-центри).
Як це працює. Крадені гроші вони не можуть одразу зарахувати на свої особисті картки, бо їх миттєво заарештує поліція. Тому вони переводять ці кошти на куплену картку «дропа». Після цього гроші або переводяться далі по ланцюжку на інші куплені картки, або переводяться в криптовалюту, або знімаються в іноземних банкоматах.
Обхід валютних обмежень та лімітів
Національний банк України (НБУ) та європейські регулятори встановлюють жорсткі ліміти на перекази (наприклад, ліміт НБУ у 150 000 грн на місяць на p2p-перекази), а також обмеження на виведення валюти за кордон.
Як це працює. Особи, які займаються сірим імпортом, нелегальним бізнесом або гральним сектором (онлайн-казино), купують десятки або сотні чужих карток. Перебуваючи за кордоном, вони використовують ці картки, щоб «розмазати» великі суми грошей дрібними частинами між рахунками, не привертаючи уваги фінансового моніторингу банків.
Фінансування тіньового бізнесу та арбітраж трафіку
Так звані «воркери», «вебмайстри» або «арбітражники», які працюють у сірих нішах інтернету за кордоном, масово купують картки.
Як це працює. Вони прив'язують куплені картки до рекламних кабінетів (Facebook, Google, TikTok) для оплати реклами товарів або казино. Оскільки алгоритми часто блокують такі акаунти разом із картками, їм постійно потрібні «свіжі» платіжні інструменти, оформлені на сторонніх реальних людей.
Робота через «дроповодів» на місцях
Організатор схеми може перебувати в іншій країні (наприклад, у ЄС чи Азії), але мати мережу спільників в Україні. Куплена картка та доступ до неї використовуються дистанційно через мобільний додаток, VPN або спеціальні сервери, щоб банк вважав, ніби клієнт перебуває вдома.
У чому відміннісь між p2p-переказами та платежами за реквізитами (IBAN), на які ліміти НБУ не діють
Багато людей досі плутають ці два способи оплати. Національний банк України спеціально залишив платежі за реквізитами без лімітів, щоб не заважати чесному бізнесу та волонтерам.
P2P-перекази (з картки на картку) Це коли для переказу ви використовуєте лише 16-значний номер картки отримувача.
Як це працює. Заходите в додаток, вводите номер картки друга або скануєте її, вказуєте суму і гроші зараховуються майже миттєво.
Використовується для побутових розрахунків між фізичними особами (скинутися на подарунок, повернути борг, переказати гроші дитині).
Обмеження НБУ: саме на ці операції діє ліміт 150 000 грн на місяць на вихідні перекази з усіх рахунків в одному банку.
Чому обмежили: це головний інструмент «дропів». Шахраї не можуть офіційно приймати мільйони на фірму, тому приймають тисячі дрібних переказів на номери карток підставних людей.
Платежі за реквізитами (за номером IBAN)
Це переказ коштів на офіційний рахунок, який починається з літер UA та містить 29 символів (2 літери та 27 цифр).
Як це працює: обираєте в додатку пункт «Платіж за реквізитами» або «За номером IBAN», вводите цей довгий код, а також ПІБ отримувача (або назву компанії) та ЄДРПОУ/ІПН.
Для чого використовується: оплата комунальних послуг, навчання, покупка товарів в офіційних інтернет-магазинах (ФОП), великі офіційні збори на армію.
Можна переказувати будь-які суми (в межах легального доходу).Такі платежі є повністю прозорими. Податкова та фінансовий моніторинг банку чітко бачать, хто, кому і за що (у призначенні платежу) переказав гроші. Тіньові шахраї уникають IBAN, бо тут неможливо сховати кінцевого власника грошей.
Важливе попередження про ризики
Сучасні системи безпеки банків (антифрод-системи) миттєво відстежують, якщо в один і той самий додаток заходять з іноземної IP-адреси, яка не збігається з історією переміщень реального власника. Щойно таку картку помічають у схемі, її блокують разом із грошима.
Для того, хто продав свою картку, наслідки є катастрофічними: окрім кримінальної відповідальності (до 6–8 років в'язниці за новим законодавством), людина потрапляє до чорного списку НБУ. Після цього жоден банк більше ніколи не відкриє їй рахунок, не видасть кредит і навіть не дозволить отримувати туди зарплату чи пенсію.
Поточний статус законопроекту 16013 (вересень 2026 року)
Стадія: 15 вересня 2026 року Верховна Рада ухвалила цей законопроєкт за основу (у першому читанні). За нього проголосували 299 депутатів.
Наразі документ готують до другого читання. Він іще не став чинним законом. Щоб покарання запрацювали, парламент має проголосувати за нього в цілому, а Президент — підписати документ.