Як
КМДА перетворила «Київводоканал» на кримінальну клоаку
Перший заступник голови КМДА Петро
Пантелеєв є головним куратором та політичним покровителем системної корупції у ПрАТ
«АК Київводоканал», оскільки саме він роками координує роботу Департаменту
житлово-комунальної інфраструктури столиці. Поки кияни отримують з кранів
технічну рідину та непомірні платіжки, міські чиновники спільно з офшорними
власниками вимивають сотні мільйонів гривень через фіктивні тендери, підроблені
реагенти та тіньові схеми.
Офшорний
диктат: кому належить вода киян
Громаді Києва офіційно належить лише 25,46% акцій
«Київводоканалу». Контрольний пакет у розмірі 67% акцій утримує приватна компанія «Київенергохолдинг», кінцевими
бенефіціарами якої є кіпрські офшори Artio
Global Investors LTD та Densec Limited.
Ще у 2017 році
столична прокуратура намагалася через суд повернути ці акції місту, доводячи,
що пакет продали у чотири рази дешевше за ринкову вартість. Проте судова тяжба
закінчилася нічим. Нині будь-яке підвищення тарифів для населення — це не
інвестиція в очисні споруди, а пряме збільшення прибутків іноземних фірм. При
цьому заступник Кличка Петро Пантелеєв активно просуває ідею створення нового
однойменного комунального підприємства (КП «Київводоканал»), щоб повністю
перекласти фінансування збиткової та розкраденої інфраструктури на міський
бюджет.
Слід
Пантелеєва: мільйони на лічильниках та екологічний терор
Безпосередня причетність куратора ЖКГ
Петра Пантелеєва до фінансових маніпуляцій у водоканалі неодноразово ставала
об'єктом розслідувань. У 2021 році спалахнув скандал навколо створення
корупційної вертикалі з повірки
квартирних лічильників води. Під контролем оточення Пантелеєва
було створено мережу приватних фірм, ТОВ та ФОПів, через які штучно освоювалося
понад 36 мільйонів гривень на рік
із кишень споживачів.
Окрім того,
Пантелеєв має офіційний статус підозрюваного у кримінальних справах щодо
службової недбалості та екологічних злочинів. Зокрема, за даними слідства, його
багаторічна бездіяльність на посаді голови робочої групи щодо заводу «Радикал»
призвела до поширення тисяч тонн ртуті та завдала збитків екології на 40 мільярдів гривень. Аналогічний
підхід «заплющування очей» Пантелеєв застосовує і до «Київводоканалу», де
загальна сума розслідуваних розтрат уже перевищила 320 мільйонів гривень.
Махінації на блекаутах: китайський фальсифікат замість
європейської якості
Під час підготовки
критичної інфраструктури до відключень світла посадовці «Київводоканалу»
влаштували цинічний дерибан
гуманітарних та бюджетних коштів. На тендерах із закупівлі генераторів та
трансформаторів штучно створювалися умови для «своїх» компаній.
Ціни завищувалися
щонайменше на 30%. Ба більше, замість задекларованого високоякісного
європейського обладнання на об'єкти постачали дешеві та ненадійні китайські
аналоги. Загальний обсяг сумнівних контрактів, які розслідують прокурори,
перевищує 632 мільйони гривень, а чисті збитки громаді
становлять 84 мільйони гривень.
Отруєння замість
очищення: фальсифікація хімічних реагентів
Одним із
найнебезпечніших епізодів діяльності організованої злочинної групи у водоканалі
стало постачання неякісної хімії для очищення питної води. За документами
підприємство купувало дорогий імпортний коагулянт хлорид заліза з Угорщини.
Насправді на
очисні станції завозили дешевий, токсичний та небезпечний замінник кустарного
українського виробництва, що не мав сертифікатів безпеки. Лише на одному такому
контракті ділки привласнили понад 3,1 мільйона гривень,
піддавши прямому ризику здоров'я мільйонів киян.
Розтрата
65 мільйонів під час оборони Києва
У найважчий для
столиці період, коли російські війська стояли під містом, з резервного фонду
столиці було виділено 65 мільйонів гривень на екстрену
передислокацію плавучої насосної станції на річку Десна для забезпечення киян
резервною водою.
Тодішній
гендиректор підприємства за повної відсутності контролю з боку профільного
Департаменту КМДА списав ці кошти. Керівництво достеменно знало, що станція є
аварійною та нездатною до транспортування. Мільйони гривень просто вивели у тінь через
підставні фірми.
Гнилі
мережі та необґрунтовані тарифи
Поки топменеджмент
за підтримки Пантелеєва освоює бюджети, якість води у столиці катастрофічно
падає. Дніпровська та Деснянська станції очищення продовжують використовувати
застарілу технологію хлорування. Гроші, які мали піти на модернізацію
інфраструктури та перехід на безпечний діоксид хлору або озонування, регулярно
фігурують у кримінальних провадженнях Нацполіції.
Навіть якщо вода
очищується на першому етапі, вона тече через тисячі кілометрів аварійних та
іржавих труб. У мережах вона повторно насичується важкими металами та
патогенною мікрофлорою. На заміні цих труб також крадуть: прокуратура вже
передала до суду справу щодо ексдиректора управління капітального будівництва
водоканалу, який списав 3 мільйони гривень на фіктивних
закупівлях труб для Оболонського району.
Регулярні вимоги
КМДА щодо підвищення тарифів не мають жодного економічного обґрунтування. Це
звичайна спроба перекласти покриття корупційних збитків від схем із
генераторами, насосами та фіктивними підрядниками (на кшталт ТОВ «Укрбудпр» або
«Сфера комфорту») на пересічних киян, одночасно гарантуючи стабільний дохід
кіпрським офшорам.