Чи стане молитва у
Володимирівському соборі «щитом» від церковного правосуддя?
Україна сьогодні — це країна безжальних
іспитів. Ми екзаменуємо політиків, генералів, а тепер — і власну Церкву. Поки
капелани ПЦУ стають останньою лінією оборони для душ наших бійців на «нулі», у
глибокому тилу, під золоченим омофором окремих ієрархів, розквітає бізнес, від
якого тхне не ладаном, а кримінальним кодексом.
Театральні поклони як
засіб від ТЦК
Минулої ночі Володимирський собор бачив
дивну картину. Архієпископ Тернопільський Тихон (Петранюк) бив поклони так
завзято, ніби намагався пробити мармурову підлогу власною головою. Але свідки
кажуть: за цим «акторським етюдом» ховався холодний страх перед Предстоятелем
Епіфанієм.
Причина виклику «на килим» — не
богословські суперечки. Це брудна сімейна афера. Журналістські розслідування
викрили, що архієпископ Тихон призначив свого рідного брата Назарія (колишнього
клірика УПЦ МП) «настоятелем» собору в Тернополі, якого... не існує в природі.
Ціна «індульгенції»
Мета цієї комбінації цинічна до нудоти:
фіктивне бронювання від мобілізації. Поки наші хлопці під Бахмутом і Часовим
Яром тримають небо, Назар Петранюк, за даними відеофіксації, веде безтурботне
життя в Києві, прикриваючись статусом «священика ПЦУ». Він не провів жодної
літургії, не бачив своєї парафії, але має «дах» від брата-архієрея.
Це не просто корупція. Це удар у спину
автокефальній Церкві в часи протистояння з «рускім міром». Якщо ПЦУ почне
перетворюватися на корпорацію з продажу квитків у «нове канонічне життя» для
дезертирів — вона програє битву за серця українців.
Чи продається правда за
елітні авто?
У кулуарах Тихон Петранюк ніколи не був
смиренним пастирем. Він — «ділок», який хизується коштовними автомобілями,
нібито подарованими Предстоятелю, натякаючи, що «купив» собі право бути
справжнім господарем Тернопільщини.
«Не важливо, хто носить митрополичий
клобук, головне — хто тримає касу», — ось логіка громадянина Тараса Петранюка.
Але він помилився. Реакція Митрополита
Епіфанія була «холодною та блискавичною». Предстоятель уже володіє інформацією
від об’єктивного свідка — Петра Ладвинтовича, який знає підручну кожну деталь
кримінальних «подвигів» обох братів.
Сьогодні ПЦУ складає тест на зрілість. Ми
не маємо права замінити «московських попів» на «наших махінаторів». Церква має
очиститися від «тіней минулого», де вівтар плутають із бізнес-центром. Наступні
факти нашого розслідування змусять багатьох здригнутися. Жоден подарунок не
стане щитом, коли говорить правда.
НАГАДАЄМО ДЛЯ ТИХ, ХТО
ПІДЗАБУВ І РОЗПОВІМО ТИМ, ХТО ЩЕ НЕ ЗНАЄ…
21 грудня 2021 року, правоохоронцями
Київського Управління Служби безпеки України під час чергової спроби продажу
вогнепальної зброї, набоїв та боєприпасів був затриманий Петранюк Назар
Іванович, 25.08.1982 року ннародження, уродженець м. Коломия Івано-Франківської
області, мешканець села Плюти Броварського р-ну Київської області, який є
священнослужителем храму Святих Петра і Павла Української Православної Церкви
Московського Патріархату.
Агент спецслужб ЛНР
Ферзь з братом Назарієм Петранюком, його розписка про добровільну згоду на зраду
Зі слів очевидців, релігійний діяч отець
Назар Іванович Петранюк, наближений до керівництва «істінной і канонічєской»
церкви УПЦ Московського Патріархату, частий гість владики АНТОНІЯ (Паканича),
перевозив у власній автівці та зберігав у себе вдома цілий арсенал зброї.
Після затримання святого отця його дружина
– Петранюк Лариса Іванівна 12.06.1986 року народження, уродженка с. Лукове
Іршавського району Закарпатської області, негайно зателефонувала родичам
чоловіка і повідомила про «біду», яка спіткала їхню сім’ю.
22 грудня 2021 року до Києва терміново
прибув рідний брат Петранюка Назарія Івановича – Петранюк Тарас Іванович, який,
за іронією долі, є архієреєм Православної Церкви України, владикою ТИХОНОМ, – з
єдиною метою: «загасити» скандал довкола рідного брата Назарія, вірного
служителя Москви у «братській» війні України та Росії.
Його Високопреосвященство, помолившись у
Малій (теплій) Софії та заручившись підтримкою отця-настоятеля Дмитра
Ландвитовича, вже об 11 годині ранку наступного дня отримує гарну звістку: кримінал
за телефонним дзвінком однієї дуже шанованої та публічної людини перестав бути
криміналом, оскільки відсутній склад злочину. Бінго! Справі раптом присвоюють
гриф особливо важливої, починають активно «ховати» матеріали від потрапляння в
ЗМІ. Та шило в мішку не сховаєш…
Керівник УПЦ МП
Митрополит Онуфрій (Орест Березовський) і Назарій Петранюк та вогнепальна
зброя, набої та боєприпаси, знайдені в багажнику його автівки
Інтернет-видання «Кореспондент» друкує
статтю , де викладає фото та всю наявну інформацію, висловлюючи
сподівання, що батюшка Назарій в скорому часі стане одним з нових духівників
УПЦ Московського Патріархату у виправному закладі України.
Та не так сталося, як гадалося, виявилося,
що владика Православної Церкви України ТИХОН (Петранюк), маючи вагомий власний
кримінальний досвід, таки спрацював оперативно, а головне – результативно, хоч
і «влетів в копієчку», адже, як казав свого часу Вадим Владиславович
Новінський, кримінальні справи в Україні є не проблемою, а виключно видатками.
Так, із джерел, наближених до архієпископа
Православної Церкви України ТИХОНА (Петранюка), стало відомо, що за справу
брата він буцімто змушений був дати вагомий хабар аж у $80 тис., хоча трохи
вдалось зекономити, бо «служба божа України» на початку перемовин вимагала $100
тис. Та хто встоїть перед неймовірним талантом і харизмою Його
Високопреосвященства? І, о чудо, два брата-акробата Петранюки знову білі та пухнасті,
а головне – обидва на волі.