Далекобійна зброя. Що вона вже змінювала для України та що може змінити зараз

Щоб зрозуміти наслідки, до яких може призвести довгоочікуваний дозвіл на удари по військових обʼєктах на території рф, згадаймо, як подібні рішення раніше змінювали ситуацію на полі бою.

– HIMARS, 2022 рік. Поява усього лише пари десятків цих установок стала одним з перших переломних моментів війни. Високоточні удари знищили склади боєприпасів, штаби та логістику окупантів вздовж лінії фронту. Це спровокувало в них дефіцит снарядів, який відчувався впродовж всього 2022 року. Одним з наслідків цього стало буксування ворожого наступу та наші успішні контрнаступальні дії восени того року.

– Storm Shadow і SCALP, 2023 рік. Ці ракети разом з успішними діями наших морських дронів потопили та пошкодили велику кількість кораблів чорноморського флоту рф. Наслідок – суттєве зниження активності ворожого флоту та відкриття повноцінного морського торгового коридору для України. Також зменшилася кількість ударів «Калібрами» по українських містах, а всі більш-менш цінні залишки чф взагалі втекли з Криму.

– ATACMS, 2023 рік. Удари по аеродромах, зокрема в Бердянську, завдали значних втрат у техніці та людях, обмеживши можливості польової авіації РФ. Ці ракети також знищили чимало коштовних систем ППО, а також інших важливих цілей на окупованих територіях. Найновіші російські комплекси С-400 виявилися в цілому безпорадними проти таких ударів.

Таким чином, кожний новий етап дозволів на застосування ракетної зброї проти рф створював для неї масу проблем. І цей не буде виключенням. В російському тилу є десятки «жирних» цілей – аеродроми, склади, системи ППО, логістичні центри тощо.

Чи стануть такі удари катастрофою для росії? На жаль, ні. Але наслідки кожного з них будуть вкрай відчутними. росія хотіла ескалації – що ж, вона її нарешті отримає.