Але мені здається, що якби сьогодні довелося визначати націю світу, яка зробила найбільше кроків в цьому напрямку, – українці б перемогли.
У 2021-2022 роках лідерами у рейтингу найщедріших країн були Австралія, Нова Зеландія, країни Балтики, США та Німеччина. Саме 5 вересня прийнято підбивати підсумки роботи за рік щодо благодійності. І нам насправді є, чим пишатися. Більше 100 мільярдів гривень. Таку суму від початку війни українці задонатили на потреби Збройних Сил та гуманітарних ініціатив. Більше половини - припадає на благодійні фонди. Ця сума включає в себе всі пожертви громадян банківськими переказами, а також внески приватних компаній та банків.
Найбільшою довірою у українців користується спеціальний рахунок Нацбанку, відкритий 24 лютого 2022 року. На ньому акумулювалось 25 мільярдів гривень. На другому та третьому місці – фандрайзингові платформи та благодійні фонди (United24, «Повернись живим», Фонд Сергія Притули).
На другий рік повномасштабної війни (у 2023 році) донатити стали менше. Якщо в перші 4 місяці війни середня сума пожертвування на одного благодійника складала близько 3 тисяч гривень на місяць, то зараз вона становить близько 1600 гривень. Але допомагати армії грошима українці не припиняють. Так у червні 2023 року всі ми разом перерахували рекордну поки для всього поточного року суму – 2,4 мільярди гривень. І це - попри всі корупційні скандали.
Загалом донатить приблизно 65% громадян. Але тут важливо відмітити, що рахувати тільки грошову допомогу, як мінімум, не коректно. Саме слово «donate» означає «давати гроші чи товари», «вносити пожертву». І якби ми могли підрахувати не тільки внески українців, а всю допомогу взагалі, то вийшло б, що донатить вся країна, кожен з нас, без винятку.
Люди працюють волонтерами в центрах сортування та штабах гуманітарної допомоги, в’яжуть шкарпетки та плетуть сітки. Багато хто допомагає переселенцям: речами, їжею, побутовим приладдям. Підтримувати країну можна навіть просто розмовляючи українською та купуючи українське.
Раніше чомусь вважалося, що аби бути благодійником, потрібно мати багато грошей. З того фатального 24 лютого благодійником став кожен українець, незважаючи на свій прибуток.
З початком повномасштабного вторгнення росіян на територію нашої держави, ми із друзями передали для Сил Оборони 28 автівок. Ще три - підуть на фронт незабаром. І щоразу, як передаємо одну, вже думаємо про наступну. Адже розуміємо, що машина на війні - то розхідний матеріал. Вона служить нашим бійцям, у кращому випадку, від двох тижнів до двох місяців. Отже, авто на фронті багато не буває.
Насправді, своїми донатами ми зробили значно більше, ніж просто фінансово допомагали армії та країні. Ми включили допомогу у свою буденність, дали приклад своїм дітям, показали їм, що поміч, пожертви - це нормально, що це може робити кожен, навіть, коли здається, що в тебе нічого немає. І хочеться вірити, що тим самим ми заклали фундамент по-справжньому квітучої нації.
Головне зараз - не “втомитися від війни” та продовжувати робити те, що робимо. Адже ми непереможні лише тоді, коли разом. І лише тому, що не допускаємо думки: “Я можу відпочити, нехай це зробить хтось інший”. Тримаємось. До Перемоги.